Адам ВєвюркаЛЕМКІВСКА СТОРІНКА2012-01-27

{mosimage}

Юж 10-й раз в Лігниці при єдним столі засіли меншини Лігниці. Білоруси, цигане, німці, росіяне, українці, жиди, а того року і курдове, спільно святкували різдвяний час. Лігниця може й невелика як місто, але богата культурово. Добрі, што можеме гнеска вказати своє і не лем юж “наше”, як то било по 1947 році, і не аж так чуже для сусідів “кресов’яків” на західних землях.

“Велия народів” од десятьох років є якисом надійом, што вспільна Європа дарує ціж Лігниці дакус розвитку в ім’я гляданя своїх міцних стран.

Власне почутя толеранції, котре жиє гнеска в Лігниці, є причинком на розвиток міста для добра землі, на яку нас вигнано і на якій жиєме.
Мешкаме ту од 1947 року, хоц так часто били сме одшмаряни як українці, навет як лемки ци навет як люде.
Би гнеска в ім’я правди і права почути ся, што сме потрібни і што можеме ся почути лем собом.
Завдяки гнесьнім владам з п. президентом міста Лігниці Тадеушом Кшаковскім, і завдяки авторці проєкту “Велия народів” п. Елі Ухольскій, яка є головом товариства “Жінок Європи”, пробуджено єдніст медже меншинами Лігниці.
Полученя світів інших культур, релігії, през пізнаня чужого страху і што він в меншин переважно єднакі, дає надію на ліпше заран і што більшіст зрозуміє, же нас не мусит ся бояти.
Зацікавіня медіїв, реставраторів од десятьох років вказує, што не лем нам залежит вказувати житя меншин в Лігниці. В тому році, може для того, што била ювілейна (10) “Велия народів”, переказано почесни грамоти для людей, які найвеце вкладают сил в організуваня того свята. При українських столах відзначено дипломом п. Ольгу Пецушок, п. Юрія Павлище та Адама Вєвюрку.
Найвекша подяка належит ся п. Елі Ухольскій, яка видумала “Велию народів” і зобрала меншини, би вспільні вказати ся для добра нас і Лігниці. Почутя єдности, коли разом сідиме при столі “Велийі народів”, є знаком нового часу, а і будиме цікавіст лігничан в пізнаваню нас. То дорога до правди, той історичной і той на заран, што нам вшитким залежит на розвитку “вспілной” Лігниці – землі, на якій жиєме.
“Велия народів” є напевно тіж свідоцтвом захованя традицйі кожного народу. Часто народи на чужині о тим забивали. Же нароком спомну про нас самих, ківко наших ся юж “втопило” в “польским морі”.
10-й рік в Лігниці голоси народів разом витают Народженя Господнє. Будят толеранцію, вказуют дорогу до творіня миру і згоди медже людьми. Най тота путь приведе нас за рік на “XI Велию народів”, штоби Лігниця черпала з житя різних культур і традиції народів як найвеце на свою красу.

“Наше слово” №5, 29 січня 2012 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Лемки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*