(пл) ■ КУЛЬТУРА ■ №18, 2016-05-01
▲ Концерт польсько-українського гурту «ДаґаДана». Фото з facebook.com/lvivwroclaw
▲ При кожній події «Львівського місяця» були збирані гроші для cім’ї ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова. Акцію підтримали творці і організатори події. На фото письменник Юрій Андрухович. Фото з facebook
Взаємодія з творцем
– При кожному висвітленні фільмів кінозали заповнювалися ущент. Квитки на перегляд українських фільмів закінчувалися кілька днів перед їх презентацією, – розповідає про зацікавлення «Львівським місяцем» Ольга Хребор, співорганізаторка і координатор проекту. – Тільки в перші вихідні виставку «Український зріз: Перетворення» відвідало 3 тисячі осіб.
Виставка була одним з тематичних блоків «Львівського місяця», що проводився у Вроцлаві в рамках «Європейської столиці культури – 2016» («ЄСК»).
Звичайно, найбільшу кількість глядачів притягали концерти, однак навіть під час літературних зустрічей і дебатувань, які можуть здаватися менш цікавими, зали були заповнені.
– Відомо, що на літературні зустрічі і дебати про культуру приходить публіка, яка часто професійно діє в цій сфері. Це україністи, любителі літератури, – перераховує О. Хребор, для якої дуже цінним є той факт, що різні пропозиції в рамках «Львівського місяця» приваблювали конкретного споживача.
– У кожному заході брали участь експерти, завдяки чому сила популяризації українського мистецтва була більша. У такій взаємодії спеціалістів з українськими творцями дуже швидко з’являлися конкретні пропозиції для проведення чергових виставок, – підкреслює координатор.
Інколи теж окремі польські інституції виходили на зв’язок з українськими митцями і питали про можливість співпраці навіть перед відкриттям їхньої виставки.
Дуже популярною серед відвідувачів стала книжка «Антологія українського мистецтва». Вона вийшла як «промоційний» матеріал на «ЄСК». Зараз її хоче видати одне з польських видавництв.
Сучасне мистецтво замість народного
Разом з митцями у проведенні «Львівського місяця» брали участь куратори з України, які увесь місяць працювали на різних заходах. У них свої спостереження.
– Безумовно, це отриманий досвід і можливість у майбутньому встановити співпрацю з іншими партнерами, здобути нові контакти, – ділиться спостереженнями Євгенія Нестерович, яка в рамках проекту займалася cпівкоординуванням дискусій і відповідала за співпрацю з українськими ЗМІ.
Журналістка відмічає, що цей місяць був хорошою нагодою побачити, як сучасну українську культуру сприймають жителі Вроцлава.
– Виявляється, що навіть у рамках такої великої події, як-от «Європейська столиця культури», український акцент був виразно помічений, – говорить вона.
На думку співкоординатора дебатів, велике зацікавлення українським елементом у рамках «ЄСК» тільки свідчить про те, що зроблено правильний вибір.
Видно, що саме таке «промування» Україні необхідне і воно дієве, – говорить Є. Нестерович. – Відомо, що ніколи не догодиш культурним смакам усіх людей, бо, може, для когось доцільніше було б іншу українську культуру показувати за кордоном. На мій погляд, презентувати сучасність – це правильніший крок, ніж привозити якісь народні хори.
Інтенсифікація заходів
Інтенсифікація українських заходів одного місяця спричинила, що на «єск» український елемент був найбільш помітним. Крім щоденних показів фільмів, літературних зустрічей, концертів, дискусій і занять для дітей, на «Львівській вуличці» діяв клуб-кав’ярня, де можна було випити добру каву та скуштувати українських страв.
«Львівський місяць» підтвердив, що сучасним українським мистецтвом активно зацікавилася також українська меншина міста і, як підказують організатори, включилися міґранти з України.
– Від якогось часу в місті дуже помітне українське середовище міґрантів. Це люди, які працюють як ІТ-фахівці та спеціалісти інших кваліфікованих професій. Багато хто з них приходив на наші заходи, – розповідає О. Хребор, за словами якої, громадяни України включаються як волонтери в реалізацію ідеї.
Одне-два прізвища – це замало
Проект «Європейська столиця культури – 2016», який у Вроцлаві триває ввесь рік, поділено на модули. Серед них такі, які займаються питанням архітектури, дизайну, театру, літератури тощо. Проте, крім України, інші заходи, що відбуваються на «ЄСК» не поєднані з жодною конкретною державою. Чи українське мистецтво має сьогодні можливість проникати поза Україну? Дивлячись на кількість колективів, які ґастролюють у Польщі, можна сказати, що так. Навіть у такому мистецькому жанрі, як перформанс, українські митці не мають проблеми, щоб їхати на фестивалі у Японію, Таїланд, Францію, Німеччину, США чи до інших країн. З огляду на наявність Інтернету і швидкої комунікації сьогодні у світі багато відомих українських прізвищ з різних сфер мистецтва. Однак кілька прізвищ не створює загальної мистецької картини України.
– Хтось може знати двох чи трьох українських художників, але не буде розуміти, як виглядає українське культурне поле сьогодні, – пояснює Є. Нестерович.
За оцінкою українки, саме «Львівський місяць» був одним з моментів, коли Україна показала свій досить широкий мистецький потенціал.
