Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №4, 2020-01-26

На горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Зірвано теж вишивані рушники з дерев, які восени у рамках вшанування померлих, що спочили у могилі, повісили польські активісти та представники інтелігенції. Меморіальна дошка на могилі була присвячена членам УПА – жителям навколішніх сіл, які загинули в бою з НКВД у довколишніх лісах 2–3 березня 1945 року.

Стан могили на січень 2020 року. Фото надане Об’єднанням українців у Польщі

Факт знищення таблиці виявила людина, яка була на горі під час різдвяних свят, і надіслала фото до офісу Об’єднання українців у Польщі (ОУП) у Варшаві. Невідомі зняли її (таблиця була розтрощена у 2015 році) і вкинули у яму. Це саме сталося з вишиваними рушниками, які 3 листопада на деревах, що знаходяться довкола могили, повісили польські активісти та представники інтелігенції. Тоді в рамках акції на цвинтарях на Монастирі та Верхраті, близько двадцяти учасників, серед яких Данута Куронь, Ізабела Хруслінська, Рафал Сушек, звернулися зі закликом проти знищення українських місць пам’яті та проти агресії щодо українців. Також вони запросили на подію українців з Польщі та України, вихідців з Любачівщини і Надсяння.

Об’єднання українців у Польщі засудило цей акт вандалізму у офіційній заяві (заява нижче).

Невідомі вкинули таблицю та рушникики у яму. Фото надане Об’єднанням українців у Польщі

Це не перше знищення

Увічнення на Монастирі було встановлене законно, в результаті діалогу Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (РОПБіМ) із представниками Об’єднання українців у Польщі та Всесвітнього об’єднання солдатів Армії крайової (Światowy Związek Żołnierzy Armii Krajowej). На могилі знаходиться напис: «Загинули в боротьбі за Україну», затверджений покійним секретарем Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва Анджеєм Пшевозніком. На пам’ятнику розміщені лише імена та прізвища, дати народження похоронених без жодних військових звань і символіки.

Стан могили на листопад 2019 року. Фото Касі Комар-Мацинської

Увічнення на Монастирі знаходиться в переліку кільканадцяти українських пам’ятників, що зазнали актів вандалізму та руйнувань у Польщі з 2014 року. У зв’язку з початком російської агресії в Криму та на Донбасі посилилася активність кремлівської пропаганди й антиукраїнські провокації також і в Польщі. Були осквернені, навіть неодноразово, вісім українських об’єктів, хрестів, пам’ятників, могил.

Увічнення на Монастирі знищено частинно в липні 2015 року. Невідомі злочинці розтрощили гранітну плиту з переліком 62-х осіб, а хрест на пам’ятнику помалювали в біло-червоний колір. Потім подібне сталося ще раз. Зараз розбито її на куски і вкинуто у один з долів.

Польські активісти та представники інтелігенції на Монастирі у листопаді 2019 року. Фото Касі Комар-Мацинської

Попри те, що з часу окремих провокацій та вандалізму минуло 4–6 років, центральна влада Речіпосполитої, Міністерство культури та національної спадщини, Інститут національної пам’яті чи будь-які інші органи, відповідальні за захист місць пам’яті, не вжили жодних заходів, аби виправити заподіяне зло. Лише в листопаді 2019 року польські активісти встановили хрест на місці, де знищено в 2016 році пам’ятник на могилі мирних українців і воїнів УПА на сільському цвинтарі у Верхраті (Підкарпатське воєводство).

Винні українці з Польщі та діаспори?

Нещодавно директор відділу вшанування боротьби та мучеництва польського Інституту національної пам’яті (ІНП) Адам Сівек заявив, що відновлення понівечених меморіалів Української повстанської армії на півдні Польщі вимагає політичних рішень органів польської влади, а також внесення змін у нормативні положення про воєнні поховання. Про це повідомляє сайт Dzieje.pl.

За його словами, залучення ІНП до відновлення українських могил у Польщі має базуватися на виробленні з цього приводу спільної позиції інституту, МЗС Польщі та Міністерства культури та національної спадщини країни – органів, які також відповідають за історичну політику держави. Він додав, що в цьому питанні важливим також є голос воєвод Підкарпатського та Люблінського воєводств, на території яких розташовані ці пам’ятники.

Польські активісти та представники інтелігенції на Монастирі у листопаді 2019 року. Фото Касі Комар-Мацинської

Представник польського ІНП заявив, що це стосується виключно місць поховання, оскільки символічні пам’ятники УПА – «формації, члени якої відповідають за злочини проти польського народу на території Польщі, – є абсолютно неприпустимими».

Адам Cівек ствердив, що в Польщі немає нормативних положень, якими б регламентувався статус поховання бійців УПА. Представник інституту також повідомив, що на території Польщі є 70–80 українських поховань, частина яких стосується й УПА. Зазначив теж, що закон про ІНП Польщі вже багато разів доповнювався, але цими поправками не враховувалися поховання УПА.

Ще один аспект цієї справи, як нагадав директор відділення ІНП, полягає в тому, що увічнення українських жертв боїв із поляками, в умовах відсутності регламентів, довільно влаштовуються українською стороною. «Як зусиллями держави, так і громадської ініціативи, тобто українських організацій, що діють у Польщі. Іноді це також українські організації з-за кордону, тому що в нас є випадки, коли, наприклад, українська діаспора з Канади фінансувала пам’ятники в Польщі, присвячені УПА чи українським цивільним жертвам, без будь-яких консультацій чи домовленостей із польською владою, тому що – як я наголошую – це не могили, про які говорить закон», – пояснив Сівек.

Невідомі вкинули таблицю та рушникики у яму. Фото надане Об’єднанням українців у Польщі

Тут ще раз варто нагадати: поховання на військовому кладовищі в Пикуличах чи могила в Монастирі були встановлені державною інституцією – Радою охорони пам’яті боротьби і мучеництва.

Розмови в Києві

Слід додати, що 9 січня у стінах Українського інституту національної пам’яті відбулася зустріч його голови Антона Дробовича із надзвичайним і повноважним послом Республіки Польща в Україні Бартошем Ціхоцьким.

Як читаємо на сайті інституту, посол Ціхоцький, зокрема, висловив сподівання на успішне завершення розпочатих пошукових робіт у Львові, а також подальше урочисте перепоховання останків бійців Війська польського.

Стан могили на січень 2020 року. Фото надане Об’єднанням українців у Польщі

Голова Інституту зазначив, що українська сторона готова до паритетної співпраці у сфері збереження пам’яті, налагодження повноцінного діалогу щодо складних сторінок спільної історії, проведення наукових та освітніх заходів, спрямованих на вивчення злочинів тоталітарних режимів, від яких постраждали українці й поляки. Водночас Інститут очікує від польської сторони конкретних кроків із відновлення знищених на території Польщі українських місць пам’яті.

Фото надане Об’єднанням українців у Польщі

***

Заява Об’єднання українців у Польщі (польською мововю) у справі знищення таблиці на Монастирі

Oświadczenie

Związek Ukraińców w Polsce wyraża stanowczy protest w związku z kolejnym przypadkiem zniszczenia i profanacji ukraińskiego grobu w nieistniejącej wsi Monasterz (gmina Horyniec, woj. podkarpackie), Jest to ustanowiona w 1999 roku przez Radę Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa mogiła członków UPA poległych 2–3 marca 1945 roku w walce z oddziałami NKWD.

Po raz pierwszy pomnik nagrobny zdewastowano w 2015 roku, krzyż został pomalowany w barwy biało-czerwone, w miejsce godła Ukrainy Tryzuba namalowano symbol Polski Walczącej, częściowo rozbito również tablicę nagrobną z nazwiskami pochowanych. Cała akcja została nagrana, nagranie upubliczniono w Internecie.

Na początku stycznia 2020 roku doszło do kolejnego aktu wandalizmu – tablica zawierająca nazwiska i imiona poległych (bez wskazywania formacji, której byli członkami i jakiejkolwiek symboliki militarnej) została rozbita na kawałki i wraz z ukraińskimi tradycyjnymi ręcznikami (zawieszonymi 11 listopada 2019 r. przez polskich i ukraińskich aktywistów) zrzucone do jednego z dołów na terenie po dawnym greckokatolickim Monasterzu.

W 2018 roku Ambasador Ukrainy w RP Andrij Deszczycia wystąpił do władz Polski o odnowienie legalnego grobu. Głos w sprawie ww. upamiętnienia zabierały również instytucje państwa ukraińskiego, m.in. Anton Drobowycz, prezes Ukraińskiego Instytutu Pamięci Narodowej.

W ciągu piętnastu lat od ustanowienia grób nie został wpisany do ewidencji grobów i pomników wojennych, co w praktyce oznacza, że nie podlega ochronie państwa polskiego.

Negatywną opinię w sprawie wpisania do rejestru grobów i pomników wojennych ww. upamiętnienia wydała wojewoda podkarpacka powołując się na notatkę historyka IPN Rzeszów. Podobne negatywne stanowisko odnośnie odbudowy pomnika-grobu wygłosił 23 października 2019 roku podczas posiedzenia Komisji Wspólnej Rządu i Mniejszości Narodowych i Etnicznych Sekretarz Stanu w Ministerstwie Kultury i Dziedzictwa Narodowego Jarosław Sellin. Instytucje państwa odpowiedzialne za politykę pamięci, groby i mogiły wojenne stwierdziły, że nie mają zobowiązań odnośnie naprawy grobu w Monasterzu.

Losy upamiętnienia w Monasterzu i innych miejscowościach stanowią, w naszej ocenie, przykład braku dobrej woli i mechanizmów reagowania przez instytucje Rzeczypospolitej na prowokacyjne niszczenie grobów i pomników ukraińskich na terenie RP. Tego typu prowokacje mają miejsce od 2014 roku; ich celem jest doprowadzenie do pogorszenia się relacji pomiędzy Polską a Ukrainą. Ich charakter, liczba i sposób realizacji jednoznacznie wskazują, że są one elementem wojny hybrydowej.

Wobec powyższych faktów, rażących zaniedbań ze strony organów państwa, wzywamy Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego i Instytut Pamięci Narodowej do zdecydowanej reakcji na kolejną prowokację oraz wypracowanie modelu uregulowania kwestii ukraińskich grobów i pomników związanych z historią obywateli Polski narodowości ukraińskiej zlokalizowanych na terenie RP.

Wzywamy również Ministerstwo Spraw Wewnętrznych i Administracji, odpowiedzialne za politykę państwa wobec mniejszości narodowych i etnicznych, do powołania zespołu, który zajmie się całością zagadnień związanych zarówno z aktami prowokacji i wandalizmu, jak i uregulowania całości kwestii funkcjonowania na terenie Polski grobów i pomników ukraińskich.

Warszawa, 20 stycznia 2020 r.

Zarząd Główny Związku Ukraińców w Polsce

Поділитися:

Категорії : Історія, Події

Схожі статті

«Політика непам’яті» на комісії нацменшин

Ігор ІСАЄВ, головний редактор порталу українців Польщі PROstir.pl На комісію національних та етнічних меншин, котра займалася вандалізмом проти українських пам’ятників, вчергове прийшов депутат націоналістів...

У центрі Варшави активістка показала уламки розбитої дошки з української могили в Монастирі

Кілька фрагментів розтрощеної на горі Монастир таблиці з іменами полеглих воїнів УПА у вівторок, 4 лютого, опинилися у центрі Варшави. Їх використала у своєму...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*