■ ГРОМАДА ■ 2011-06-18
{mosimage}
З І Р К И Ф е с т и в а л ю
Це один з найвідоміших українських співаків і композиторів. Завдяки своєрідному голосові та вправному володінню гітарою він завоював значну популярність як в Україні, так і далеко за її межами. Талант і майстерність В. Морозова особливо виявляється в численних піснях – він поклав на музику вірші найкращих модерних українських поетів. Його співана поезія справила великий вплив на творчість багатьох сучасних рок-груп України.
В. Морозов 1988 р. став одним з засновників та мистецьким керівником театру-кабаре “Не журись!”, в якому авторські пісні поєднувалися з гострою політичною сатирою. У своїх музично-театралізованих виставах артисти театру дошкульно критикували й висміювали тогочасну комуністичну владу, чим значно сприяли піднесенню національної свідомості в Україні напередодні незалежності. Театр представляв глядачам пісні, заборонені радянським режимом, а 5 жовтня 1989 р. виконав публічно, зі сцени Львівської філармонії, заборонений тоді національний гімн “Ще не вмерла Україна” (під час вистави “Повіяв вітер степовий”).
На початку 90-х рр. разом з гітаристом-віртуозом та композитором Олегом Яремою В. Морозов започаткував новий музично-акустичний проект під назвою “Четвертий кут”. Перший їхній однойменний альбом, що поєднував інструментальні композиції й романтичні балади-пісні, увійшов до 10 найкращих альбомів України 1994 р.
В. Морозов продовжує виступати як соліст, а також з “Четвертим кутом”, театром “Не журись!”, “Мертвим півнем” і “Батяр-Бендом Галичина”. У листопаді 2002 р. вийшов компактдиск В. Морозова і “Батяр-Бенду Галичина” – “Тільку ві Львові” (львівські батярські пісні), а в березні 2003 р. компакт-диск В. Морозова і “Мертвого півня” – “Афродизіяки”.
“Наше слово” №25, 19 червня 2011 року {moscomment}
