Богдан Тхір ■ ГРОМАДА ■ 2011-05-05
{mosimage}
На 69 -му році життя, 40 му році священицького та 16 -му році архієрейського служіння 24 березня ц.р. упокоївся владика Юліан Ґбур – перший єпископ Стрийської єпархії Української греко католицької церкви. Архієрейські похоронні богослужіння відправлялися в катедральному храмі у Стриї в присутності 28 єпископів нашої Церкви, членів Синоду, який зібрався в Києві для вибору нового глави УГКЦ. Покійний більшість свого пастирського служіння провів між вірними УГКЦ на Вармії та Мазурах, стаючи для них справжнім духовним провідником та авторитетом високого формату.
Владика Юліан народився 4 грудня 1942 р. у Брижаві біля Сянока (неподалік таких сіл, як Улюч, Грушівка, Явірник -Руський, Жаготин). Проте в рідному селі йому недовго пощастило жити. Безпощадна депортаційна акція “Вісла” закинула його разом з сім’єю, подібно як і тисячі наших побратимів, на землі північної Польщі.
Відповідаючи на поклик Божий, майбутній єпископ, після здобуття середньої освіти в Місійній семінарії в Нисі, став студентом філософії і богослов’я у Вищій духовній семінарії оо. вербістів у Пєнєнжні. Згідно з тодішніми законами комуністичної Польщі, відбув у 1964-65 рр. військову службу в казармах Бартошиць – тих самих, де потім служив блаженний кс. Єжи Попєлушко.
Після закінчення семінарії та прийняття ієрейських свячень 21 червня 1970 р., о. Ю. Ґбур став працювати разом з о. Миколою Деньком у краківській парафії УГКЦ. А 10 липня 1973 р. його призначено парохом парафії в Ґурові- Ілавецькому та Острому Барді. Був це час, коли молодий священик дав себе пізнати як відданий Церкві та народові пастир. Його клопотаннями і завдяки сприятливій позиції тодішнього градоначальника Ґурова- Ілавецького греко- католикам удалося придбати майже знищений ґотичний храм та обладнати його у візантійському стилі. Був це також час інтенсивної праці отця з ліцейською молоддю, яка в його особі добачала не тільки священика, але й доброго приятеля.
У 1982-1991 рр. о. Ю. Ґбур виконував обов’язки декана Ольштинського деканату, натомість від 11 червня 1983 р. декретом примаса Польщі був призначений візитатором для греко католиків у Польщі та консультантом примаса у справах управління УГКЦ. 26 квітня 1991 р. його призначено протосинкелом Перемиської єпархії УГКЦ.
Поціновуючи роль друкованого слова, отець з групою мирян заснував 1990 р. суспільно- релігійний місячник “Благовіст”, який існує до сьогодні.
Хіротонія владики Юліана, яку провів блаженнійший Мирослав Іван Любачівський, відбулася в архикатедральному соборі Св. Юра у Львові 7 липня 1994 р. Нового владику Української греко католицької церкви призначено протосинкелом Львівської архієпархії. У жовтні 1996 р. його обрано секретарем Синоду єпископів УГКЦ. Від 18 листопада 2000 р. владика Юліан став першим єпархіальний єпископом Стрийської єпархії. Під час синоду 2001 р. він склав обов’язки секретаря Синоду єпископів УГКЦ.
Владика Юліан Ґбур помер після важкої недуги, яка проґресувала швидким темпом і не дала йому відзначити 70- ліття. Попрощати свого колишнього пароха з Польщі приїхали делеґації від Ґурова- Ілавецького, Бартошиць, Острого Барда, Пєнєнжна, Лідзбарка -Вармінського, Доброго Міста, Ольштина. Разом з ними були о. Іван Лайкіш, о. Микола Костецький, о. Ярослав Вєнц, о. Петро Павлище та о. Андрій Сорока.
Земна мандрівка владики Юліана ще не закінчилася. Його поклали в тимчасову могилу, до тих пір, поки не будуть зведені мури нової катедри, яку покійний почав будувати, проте не було йому дано завершити це діло.
“Наше слово” №19, 8 травня 2011 року {moscomment}
