Оля Русіна, Київ ■ УКРАЇНА

31 березня опів на дев’яту ранку я проголосувала і їхала в редакцію – усіх журналістів очікували непрості кілька наступних робочих днів. Ідучи до зупинки, я почула телефонну розмову жінки на вулиці.
Так, уявляєш, у нього навіть партія називається, як у тому серіалі – “Слуга народу”! Прикол! Я проголосувала за Зеленського. Тато? Тато за Смєшка, але в другому турі він голосуватиме за Зеленського, звісно.

Під кінець дня голосування у штабі Володимира Зеленського і справді тріумфували – він він суттєво відірвався від чинного президента Петра Порошенка, а наступного дня, коли Центральна виборча комісія завершувала підрахунок голосів, Зеленський випереджав Порошенка майже удвічі. На кілька відсотків відстала від чинного глави держави Юлія Тимошенко, для якої це була вже третя поразка на президентських виборах.

У той же час за весь вечір, поки кілька оголошень екзитполів свідчили про його дедалі очевидніший успіх у першому турі, Зеленський жодного разу не вийшов до журналістів на довше, ніж на кілька хвилин. Проте встиг записати відео для свого Інстаграму. Журналіст видання РБК вибив із Зеленського обіцянку дати інтерв’ю лише після того, як виграв у кандидата в президенти партію в настільний теніс (який теж стояв у штабі “кандидата Зе”). Власне, окрім пінг-понгу та настільного футболу, в штабі “Зе!команди”, як офіційно її назвали, був навіть бар з алкоголем, а протягом всієї ночі грала музика. Журналістам замість стандартних бейджиків на позначення ЗМІ видавали бейджі із написом “ЗЕпреса”. На сцені присутнім пропонували взяти участь у вікторині: наприклад, питали про те, якою мовою слово “яйце” звучить як “тамаго”. І ні, це не свідчить про те, що Зеленський не сприймає своїх виборців серйозно – це просто ілюструє його спосіб взаємодії з ними: через жарти, розваги, імідж “крутого пацана”, короткі відео у соцмережах. За кілька днів до виборів різним редакціям розіслали офіційний прес-анонс від штабу Зеленського – у таких документах журналістам зазвичай повідомляють деталі акредитації, адреси та розклад роботи виборчих штабів тощо. Лист від Зеленського починався зі слів “ЗЕвітайте до ЗЕ!”, а кілька разів після речення з якоюсь інформацією були ремарки в дужках: “ЗЕжарт”.

Наступного дня ближче до обіду, коли в штабах Тимошенко і Порошенка згортали банери і вивозили техніку, в штабі Зеленського ще грала музика і вгощали гостей. На той момент у приміщенні залишилися кілька десятків людей та охоронці, більшість із них їли та розмовляли, один іноземний журналіст записувався перед камерою.

Протягом усього виборчого та наступного днів не зникало відчуття, що для Зеленського та його команди аж такий успіх став несподіваним. Сам кандидат ніби переживав ейфорію, але до ладу не знав, як усе це прокоментувати. Тимошенко тим часом заявила, що національний екзитпол та попередні підрахунки голосів у ЦВК не відповідають дійсності: за паралельним підрахунком її штабу, саме Тимошенко вийшла на друге місце. Щоправда, на третій день вона заявила, що оскаржувати результат не буде, але піде реалізовувати свій “Новий курс України” на парламентські вибори. У Порошенка назвали вихід у другий тур “ще не перемогою, але великим кроком до неї”. Водночас якоїсь предметної реакції (окрім заяви про дебати перед другим туром, на які вже запросило кандидатів Суспільне мовлення, але які не є обов’язковими) з боку штабу Порошенка також не пролунало. У своєму виступі він використовував ту ж саму риторику й апелював до тих самих аргументів, що й завжди (міжнародного співробітництва, армії, християнської віри тощо), але вся передвиборча кампанія вже показала, що ці гасла можуть забезпечити Порошенку підтримку його традиційного, сталого електорату (переважно людей, які й так збиралися за нього голосувати), однак виборців Зеленського це не переконає.

Світ прихильників Зеленського протягом останніх трьох років конструювали через серіал “Слуга народу” та виступи “Кварталу 95”. У ньому присутні основні проблеми держави – війна чи корупція – однак зображують їх як щось несерйозне, незначуще або таке, над чим можна гарно пожартувати, бо воно “якось обійдеться”: скажімо, кредит МВФ українці віддадуть, скинувшись золотими зубами (красномовна деталь із третього, найсвіжішого сезону серіалу, що вийшов якраз перед виборами). У всіх своїх виступах Зеленський послідовно і незмінно “стібеться” з влади. Особливо пристрасних прихильників “ЗЕкандидата” немає сенсу переконувати питаннями на кшталт зовнішньої політики, яку має вести президент, бо у їхній системі координат зовнішня політика – це щось дуже далеке й абстрактне, таке, що – як вони вважають – не впливає безпосередньо на їхнє життя. 30 березня – у день тиші перед виборами, коли заборонена будь-яка агітація – на каналі олігарха Ігоря Коломойського протягом всього дня транслювали або “Слугу народу”, або інші проекти “Кварталу 95”, а завершили фільмом про американського президента Рональда Рейгана (який був також актором і телеведучим), дубляж якого у фільмі озвучує ніхто інший як Зеленський. На закиди щодо порушення дня тиші на каналі заявили – Зеленський весь день виступатиме як актор, а не як політик.

Серед виборців Зеленського було багато молоді, особливо тих, хто на минулих виборах 2014 року ще не досяг 18 років і зараз голосував уперше. Він також підхопив багато виборців, які розчаровані недоліками влади Порошенка або просто хочуть “нових облич” в політиці (у цю концепцію ідеально вписуються Зеленський та його екранний персонаж). Багато хто з них насправді голосує за принципом “проти”, а не “за” (аби тільки проти Порошенка, Тимошенко, тощо). І ті, й інші голосують фактично за серіального героя, а не за реального кандидата (щодо якого ми навіть не знаємо повного складу команди, який уникає журналістів), і це і є великий парадокс цих виборів та загальна тенденція не лише України, а й усього сучасного світу, який дедалі більше піддається популізмові та маніпуляціям. Усі ці люди, втім, захоплені передусім серіальою дійсністю та вдаваною щирістю Зеленського, і пропускають повз вуха деякі суттєві речі. Наприклад, коли Зеленський (у цій передвиборчій кампанії, зрештою, не лише він; найбільше цим грішить Юлія Тимошенко зі своїми газовими обіцянками) заявляє, що зробить речі, які навіть не лежать в компетенції президента. Ціни на комунальні послуги, прийняття бюджету (тобто – пенсії, зарплати і так далі), власне, голосування за реформи – це функції парламенту та уряду, але в передвиборчих перегонах ніхто не гребує інформаційними маніпуляціями та обіцянками “я все зроблю щоб вам було добре”.

Мало хто зараз згадує, що під час убивств на Майдані Зеленський у виступі “Кварталу 95” пропонував видати беркутівцям ебонітові палички, щоб вони, б’ючи протестувальників, “могли виробляти електрику”. Сама дійсність “Слуги народу” – тема для окремої статті (разом із купою абсолютно популістського контенту, тонкими натяками на Малоросію і українською мовою, яка звучить із вуст тільки героїв найнижчого рангу). Наразі залишається факт – у країні є достатньо багато людей, для яких така дійсність не просто прийнятна, а й цілком комфортна. До слова, для більшості українців, які голосували у Польщі, як показали результати – також.

Як виглядатиме розподіл голосів у другому турі – вирішиться за наступні три тижні. Це залежатиме від того, чи змінить риторику Петро Порошенко, чи ефективно промовлятиме до тих людей, які невдоволені слабкістю реформ і недостатньою боротьбою з корупцією протягом останніх 5 років, і чи зможе настільки ж ефективно використати здобутки цього періоду; чи змінить риторику й Володимир Зеленський, вирішивши підкріпити отриманий після першого туру авторитет за допомогою перших нормальних публічних виступів чи дебатів (а також про що і як він говоритиме на цих виступах). Чи виборці обох фаворитів першого туру перестануть обмінюватися красномовними епітетами у стилі “зрадники, малороси, порохоботи”. Зрештою, наразі невідомо, як розподіляться між Порошенком і Зеленським виборців Тимошенко, Бойка, Вілкула, Гриценка, Ляшка тощо. За даними передвиборчого опитування Фонду демократичних ініціатив та Київського міжнародного інституту соціології, приблизно половина виборців інших кандидатів ще не визначилася, за кого голосуватиме, якщо їхній фаворит не пройде у другий тур.

Поділитися: