Павло Лоза ■ ГРОМАДА ■ №16, 2020-04-19

Як працедавці борються за виживання? Чи скористаються допомогою, яку пропонує держава? Скільки ще зможуть протриматися? Про це розповідають українські підприємці з Польщі.

Люди хочуть доброї кави

Ресторани, закриті через коронавірус, намагаються зберегти свій бізнес, пропонуючи їжу, яку клієнти можуть забирати з собою. Саме так сьогодні працює заклад «Львівські вареники» у Ґданську. У його меню – українські страви. Відвідувачі ресторану особливо полюбляють вареники. 

– Ми й раніше мали послугу «страви з собою», тим більше, у нас є заморожені вареники, які можна зберігати вдома, – каже Ярослава Загурська. Вони з мамою Людмилою – власниці ресторану.

Проте, як додає Ярослава, продажі впали на 60-70%.

– Ми намагаємося працювати так, аби була робота і зарплата для людей, – говорить українка. Не втратити бізнес їм допомагає зараз і те, що влада Ґданська скасувала в березні оплату за оренду приміщення, в якому знаходиться ресторан.

– Маємо інформацію, що наступного місяця платитимемо тільки половину вартості оренди. Це добре. Але чи це допоможе, якщо ми маємо гроші лише на зарплати? – розмірковує власниця ресторану. Вона додає – її бізнес рятує також відсутність кредитів.

Аналітичний сайт statistic.com прогнозує, що ринок гастрономічних послуг може зменшитися на 59%. Серед підприємців, які намагаються зараз зберегти свій бізнес, – Олег Яровий. Вони разом з дружиною заснували мережу кав’ярень «Dobro&Dobro». Зараз нараховує вона шість закладів. Більшість знаходиться у Варшаві. Деякі працюють за франшизою.

– Ще кілька тижнів тому ми зібралися з працівниками і вирішили зосередитися на послугах доставки. Це – єдине, що зараз працює і дозволяє утримати клієнтів, – каже українець.

Для цього власники кафе використовують всі ресурси, через які люди можуть робити замовлення, – Uber Eats, Pyszne.pl тощо. Крім цього, стали активнішими в інтернеті:  створили новий сайт, записують відеозвернення. У меню, окрім кави, з’явилася їжа – канапки та обідні страви.

– Ми максимально адаптувалися до потреб ринку і людей, – говорить Олег Яровий. Окрім гастрономічних послуг, дохід за які покриває частину витрат, власники кав’ярні проводять онлайн-навчання про те, як відкрити власний бізнес.

Село – краще, ніж Краків

Епідемія коронавірусу особливо сильно впливає на туризм. Проте ще до того, як 2 квітня у Польщі зачинили всі готелі, вони вже стояли порожні.

– Ще на початку березня ми мали заброньовані місця. Коли у середині місяця держава закрила кордони для іноземців і люди перестали приїжджати, готель спорожнів, – розповідає Петро Гринюка з Кракова. Разом з товаришем вони винаймають дві кам’яниці, у яких здають туристам кімнати. Загалом – понад 50 апартаментів. Тільки завдяки тому, що орендодавці майже повністю звільнили їх від оплати, підприємці можуть не відмовлятися від бізнесу.

– Нам вдалося домовитися з орендодавцями. З іншого боку, зараз власники цих помешкань нікому іншому їх не здають, бо немає охочих, – пояснює молодий українець.

На його думку, цей рік для туризму вже втрачений. Навіть якщо влітку Польща відкриє кордони, сюди вже не приїде стільки людей, як рік тому.

– Зараз у світі стане поширенішим внутрішній туризм – у межах однієї держави, бо всі боятимуться закордонних подорожей. Сподіваюся, що під кінець літа або восени у мене в готелі з’являться перші замовлення. Швидше за все, це будуть тільки жителі Польщі, – каже Петро.

На його думку, коронавірус змінить також напрямки поїздок.

 – Коли все минеться, люди почнуть їздити, як зазвичай, і шукати місця для відпочинку. Але я тоді не зможу заробити. До міста на відпочинок ніхто не поїде, популярнішими будуть села, гори, озера, природа загалом. Думаю, саме готелі та хостели у малих населених пунктах матимуть більший заробіток, ніж рік тому. Але це за умови, що до літа ми повернемося до нормального життя, – підсумовує Петро.

Як може допомогти влада?

Польський уряд підготував пакет рішень для захисту польської держави та її громадян від кризи (про це ми пишемо на 4 сторінці). Щоб зберегти робочі місця та убезпечити працівників, уряд, зокрема, мав би протягом трьох місяців сплачувати за них внески до Управління соціального страхування (пол. ZUS – Zakład Ubezpieczeń Społecznych).

– Деякі мої працівниці вже виїхали в Україну. За тих, хто залишився, я плачу податки. Тому хочу скористатися можливістю – аби держава оплачувала їхнє медичне і соціальне страхування. У мене вже є заяви. Хоча розглядатимуть їх, імовірно, до червня (протягом 60 днів – ред.), маю надію, що рішення буде позитивним – це стане для мене порятунком, – говорить Ярослава Загурська.

Інші підприємці – більш скептичні.

– 1300 злотих до Управління соціального страхування за місяць? Хіба це допоможе таким людям, як я, – якщо треба платити 60 тисяч злотих оренди за приміщення. В уряду радше закінчаться гроші, ніж він зможе всім допомогти, – вважає Петро Гринюка.

Українські підприємці розповідають, що дехто не зможе скористатися державною допомогою через жорсткі вимоги.

– Одна з них – до цього ти мав регулярно робити внески до Управління. Проте багато малих підприємців сплачують їх лише під кінець року, – пояснює Стефан Бунько з Прушкова біля Варшави, чия фірма виробляє шкіряну галантерею. За його оцінками, щороку навіть третина підприємств у Польщі може запізнюватися з терміновою оплатою внесків.

Скільки бізнес ще зможе протриматися?

–  Ще один місяць я витримаю. Але потім, якщо я й далі муситиму платити за оренду та робити внески до Управління соцстрахування, я влізу в борги, – говорить Ярослава Загурська. – Я розумію, що, чим довше люди залишатимуться вдома, тим частіше вони будуть самі готувати собі їжу. А ми маємо дедалі менше замовлень кожного дня. Але ми не здамося!

Багато хто думав, що будівельний сектор, який є рушієм економіки не однієї держави, відчує кризу найпізніше або не так гостро. Недарма сьогодні серед закладів, які не закрилися на карантин, є будівельні магазини та склади. Проте у цій сфері вже відчутні зміни.

– Зараз скрізь призупиняються роботи, сектор дуже сильно сповільнився. Клієнти замислюються, що робити далі. Частина відмовилася від роботи, інші відкладають її на невизначений час. Усі терміни проектів змінюються, питання – чи їх взагалі реалізують,  – розповідає про ситуацію Павло Стрілка, власник будівельної фірми з Перемишля.

У нього – 18 робітників, жодного він не звільнив. Деякі працівники, що прибули з України, поїхали самі.

– Я розумію, що в Україні вони мусять два тижні сидіти на карантині. Вони ще можуть повернутися, бо мають дійсні контракти. Але тоді знову потраплять на двотижневу ізоляцію.

Для багатьох будівельних фірм проблемою стала саме відсутність українських робітників, які масово виїхали з Польщі. Один із підприємців-будівельників з Білостока, який захотів лишитися анонімним, розповідає, що зараз його найбільший клопіт – українці, які поїхали додому за більш ніж тисячу кілометрів від кордону, не мають як добратися до Польщі. Щоби вони змогли повернутися на роботу, власник фірми вислав їм гроші, за які вони мають купити машину. Завдяки ним підприємець зможе завершити одне будівництво і розпочати виконання наступного контракту.

– Робота багатьох фірм базується на тому, що зароблені гроші інвестуються у нове будівництво. Але є одна умова. Повинні бути чергові замовлення. А в нас такої перспективи я не бачу, – каже Павло Стрілка.

Порівнюючи перші три місяці минулого року з цьогорічними, підприємець каже, що грошовий обіг у нього зменшився на 80%.

– Так можна витримати ще місяць або два. Опісля почнуться проблеми з ліквідністю (можливість швидкого переводу активу в готівку без істотної втрати його вартості – ред.). А навіть коли через деякий час з’являться нові замовлення, не буде з чим і з ким працювати. Багато наших замовників вже закрилися. Зараз ми працюємо, аби зберегти бізнес. Таким для нас буде увесь цей рік.

Але вдасться це не всім.

– У мене з дня на день зупиняються всі замовлення. Навіть ті які, я вже виконав. Інші клієнти відмовилися. Стоїмо, роботи немає. Якщо усе завершиться до канікул, то є шанс, що, може, перед Різдвом матимемо якісь проекти, – зазначає Стефан Бунько.

Криза – час для нового бізнесу

– Коли відкривати бізнес, як не зараз? За два-три місяці усе закінчиться. Тому вже треба думати, як використати цей чаc, аби після завершення карантину одразу запуститися, – пояснює Олег Яровий.

Він хотів би розширити свою мережу кав’ярень до десяти закладів.

– Зараз час придивлятися і шукати нові приміщення. Вже є багато оголошень – люди здають в оренду місця, де раніше були гастрономічні заклади. Є такі, що відкрилися нещодавно і через кризу будуть закриватися. Це – гарний момент, аби викупити у них приміщення або домовитися про оренду. З часом люди захочуть повернутися у ресторани, кафе. Треба бути готовим до цього.

Нині бізнесом для багатьох стало пошиття масок. Офіційно уряд заборонив продавати їх та іншу протиепідемічну продукцію на інтернет-аукціонах. Проте маски можна купити не лише в мережі.

– Ніхто не дивиться, звідки виріб. Усім вони зараз потрібні. А маски сьогодні – це і є бізнес. Товариш мав зал для організації весіль, тепер найняв швачок і вони там шиють маски. Такі люди зароблять на нинішній ситуації, – говорить Петро Гринюка.

Він розповідає, які ще сфери зараз будуть вигідними.

– Раніше підприємці, чиї фірми добре розвивалися, інвестували зароблені гроші у нерухомість. Зараз, з огляду на те, що вони й самі мають фінансові проблеми, будуть продавати такі помешкання. Так можна буде недорого їх придбати.

Фото автора статті

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*