Виборче шоу

Петро Андрусечко, Київ ■ УКРАЇНА ■ №15, 2019-04-14

Результати першого туру підтвердили ті дані, які прогнозували екзит-поли, а ще раніше – опитування громадської думки. Перше місце посів комік Володимир Зеленський, друге – президент Порошенко, Юлія Тимошенко не потрапила у другий тур. Однак це не означає, що сюрпризів на цьому етапі не було. Значно гірше, що події перших днів після першого туру несуть в собі безпосередню загрозу. Йдеться про те, що вибори можуть перетворитись на справжнє шоу.

У четвер Центральна виборча комісія обробила 100% протоколів. Володимир Зеленський набрав 30,24%, Петро Порошенко – 15,95%. Екс-прем’єрка Юлія Тимошенко – 13,40%. Явка склала 62,8%.

Виборці Зеленського існують. Їх багато

Насамперед не виправдались сподівання противників Зеленського. Вони з усіх сил вірили, що більшість прихильників актора-коміка не підуть на дільниці і залишаться віртуальними виборцями.

Однак команда Зе, адже саме так окреслює свого лідера оточення кандидата, в останні тижні зробила чимало, щоб мобілізувати своїх прихильників. Це перший український кандидат, який настільки широко використав соціальні мережі. Саме вони стали головним каналом комунікації з молодими виборцями.

У той же час, йдеться не про Facebook, а, перш за все, Instagram, який є найпопулярнішою мережею серед молоді. Його вже використовують 11 мільйонів українців віком до 30 років. Другим каналом зв’язку була мережа Телеграм. До виборів команда Зе щодня публікувала повідомлення і відео, агітуючи за свого кандидата.

Зеленський також мав у своєму розпорядженні телеканал 1+1, що належить Коломойському, де в суботу, коли була обов’язковою виборча тиша, кілька годин показували серіали та комедійні виступи за участі Зеленського.

На результат виборів вплинув сильно катастрофічно низький рівень довіри до нинішньої влади у суспільстві. За даними дослідження Інституту Геллапа, у 2018 році Україна посіла перше місце за «антирейтингами» – лише 9% громадян довіряли владі.

Тому можна сказати, що переміг кандидат, який об’єднав електорат протесту. І Зеленський фактично справді об’єднав різні регіони – він переміг у всіх областях, крім трьох на Західній Україні та двох у східних.

Зеленського звинувачували у тому, що він уникав медіа, адже йому нема чого сказати. І дійсно, якщо ви послухаєте деякі з його заяв, виникає саме таке враження. Але, наприклад, у лютому президентські вибори у Сальвадорі виграв Наїб Букеле, який також не відповідав на запитання журналістів і не брав участі у дебатах. Втім, на відміну від Зеленського, він мав політичний досвід.

Порошенко – mission imposible?

Розрив між Зеленським і Порошенком з його другим місцем досить великий. Петро Порошенко досі має шанси на перемогу, але вони маленькі. Усе залежить від того, як розділиться електорат тих кандидатів, які випали з перегонів, а також, які аргументи використає Порошенко, щоб переконати цей електорат. Чи зможе президент перехопити так званий патріотичний електорат і охопити хоча б частину молодих виборців?

Після першого туру президент опублікував пост на Фейсбуці під назвою «Я починаю боротьбу за другий тур». У ньому він писав, що робить це, незважаючи на «кремлівських агентів» і «олігархів – біженців» [мова йде про Ігоря Коломойського]. За словами президента, доля призвела до того, що у другому турі він зустрінеться з «маріонеткою Коломойського».

Діючий президент, як і колишня прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, є лідерами антирейтингів. Президенту явно не стали у пригоді корупційні скандали, які відбувалися протягом його п’ятирічного терміну. Деякі з історій стосувалися людей, пов’язаних з його політичною силою або навіть оточенням. Як, наприклад, недавній скандал з «Укроборонпромом» і віце-президентом Ради національної безпеки і оборони України. А влада, яку середній українець ототожнює з президентом, у цьому питанні має далеко не найкращі показники.

З іншого боку, ті, хто голосував 31 березня у Києві, підкреслювали позитивні сторони цього президентства – скасування віз до ЄС, дипломатичні здібності Порошенка і його жорстка позиція щодо Росії.

Тимошенко – знову на виліт

Найбільші втрати у першому турі понесла Юлія Тимошенко, посівши третє місце, адже минулого року протягом багатьох місяців вона залишалась лідером виборчої гонки. Після першого туру Тимошенко заявила, що хоче зосередитися на парламентських виборах, які відбудуться восени. В той же час, коментуючи свою невдачу, вона заявила, що результати фальсифікував президент Порошенко, який забрав частину її голосів.

На думку Тимошенко, чинний президент купив голоси абонентів через субсидії, доплати до пенсій. Вона також вважає, що кандидатура Юрія Тимошенка була зареєстрована, щоб відібрати в неї голоси. Його ім’я було на бюлетені саме під ім’ям лідера Батьківщини.

Експерти, у тому числі політичний аналітик Володимир Фесенко, зазначають, що серед 39 зареєстрованих кандидатів було чимало так званих технічних кандидатів. Колишня прем’єрка заявила, що більше одного відсотка виборців відмітили у бюлетені і її, і Юрія Тимошенка. Отже,їх голос виявився недійсним. Тим не менше, вона підкреслила, що не має наміру звертатися до суду. На її думку, суд повністю підпорядкований нинішньому президентові.

Несподіванки

Невдача спіткала не тільки Тимошенко. Лише кілька місяців тому деякі українці, які не хотіли вибирати між Порошенком і Тимошенко, пов’язували надії з колишнім міністром оборони Анатолієм Гриценком. Його назвали кандидатом від об’єднаної демократичної опозиції. Незважаючи на виведення з виборчого списку кількох кандидатів (на користь Гриценка) і укладення політичного альянсу з мером Львова Андрієм Садовим, Гриценко набрав 6,91% голосів.

Цікаво, що відразу за ним, з результатом трохи більше 6%, йде колишній голова Служби безпеки України Ігор Смешко. Його результат, безсумнівно, доволі успішний, враховуючи, що кілька місяців тому більшість громадян його практично не знали. Але з осені Смешко раптово з’явився на телеканалах, його активно пропагували.

Юрій Бойко – колишній міністр енергетики і віце-прем’єр за часів Віктора Януковича, досяг ще більшого успіху, посівши четверте місце з 11,67% голосів. Цей проросійський кандидат (22 березня він поїхав до Москви на зустріч з прем’єр-міністром Дмитром Медведєвим) переміг на Донбасі у Донецькій та Луганській областях. Він також отримав хороший результат на півдні країни.

Боротьба за дебати

До першого туру фактично перші три кандидати не вели між собою дискусій. Лише Юлія Тимошенко з’явилася у телестудії, яку залишила через кілька хвилин, оскільки її суперники на дебати не прийшли.

Однак 73,5 % виборців, за даними Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київського міжнародного інституту соціології, бажають проведення дебатів між суперниками.

Відтак 2 квітня громадське телебачення звернулось до громадян з проханням підтримати ідею дебатів у соцмережах, проставивши теги #хочубачитидебати, #дебати_челендж.

«Звертаюся до Петра Порошенка. Ви кличете мене на дебати. Мріяли, що я втечу відморожусь, заховаюсь. Ні. Я це не ви у 2014 році», – сказав 3 березня Зеленський, апелюючи до ситуації на попередніх виборах, коли Порошенко не погодився на дебати з Тимошенко.

Комік висунув умови. По-перше, дебати мають відбуватися на Олімпійському стадіоні, де у 2012 році відбувся фінал футбольного чемпіонату Євро – 2012. Під час зустрічі повинні бути присутніми журналісти, право на трансляцію дебатів слід надати усім телеканалам.

Однак це не все. Зеленський запропонував провести медичні експертизи, щоб виборці переконались, що серед кандидатів немає алкоголіків та наркоманів. На роздуми Зеленський дав 24 години.

Відповідь президента з’явилась в Інтернеті у ніч з середи на четвер. «Володимире Олександровичу. Я радий, що ви, хоч і якось невпевнено, але прийняли запрошення провести дебати. Ми з вами дуже різні. Головна відмінність – стрілки наших геополітичних компасів показують в діаметрально протилежні сторони світу»,сказав Петро Порошенко. І додав: «Дебати – це не шоу. Виборча кампанія – це подія, яка визначає майбутнє країни, нації на роки і десятиліття вперед. Тут не до жартів. Бути президентом і верховним головнокомандувачем – це не гра, це не бажання сподобатися. Бути президентом і верховним головнокомандувачем – значить нести відповідальність за людей, нести відповідальність за країну і всередині України, і на міжнародному рівні».

Порошенко зазначив, що керівні принципи щодо дебатів закріплені у законодавстві, проте він прийняв виклик Зеленського: «Але стадіон, так стадіон. Я чекаю на Вас, Володимире Олександровичу».

Порошенко також запропонував пройти медичне обстеження на стадіоні у п’ятницю о 9 зранку. Лунали навіть коментарі, що Порошенко перехопив ініціативу. Того ж дня штаб Зеленського сказав, що довіри до лабораторії на стадіоні немає, а тому запропонував президентові, що Зеленський прийде в п’ятницю о 8 зранку до лабораторії «Євролаб». Щоб цього не здалося замало, Зеленський звернувся до Тимошенко з пропозицією, щоб вона очолила дискусію між ним і президентом .

Дебати чи агітація?

Кандидати, звичайно, мають право зустрічатися і дискутувати перед камерами, де і коли вони хочуть, оплачувати подібні зустрічі зі своїх виборчих фондів. Однак, за словами Центральної виборчої комісії, це буде розцінене як виборча агітація. Відповідно до Закону про вибори, офіційні дебати повинні відбуватися в останню п’ятницю перед другим туром, тобто, 19 квітня. Отже, дебати повинно організувати громадське телебачення. Фінансування здійснюється з бюджетних коштів, виділених на вибори. Громадське телебачення може організувати дебати на стадіоні, але комерційна ціна оренди буде проблемою.

Таким чином, досі невідомо, чи відбуватимуться дебати. І вони мали б передовсім послужити інтересам виборців, а не перетворюватись на зброю політтехнологів обох штабів.

Поділитися: