ВЕРЕСНЕВА пора читання

Анастасія КанарськаКУЛЬТУРА2010-10-06

{mosimage}

На порозі осені у Львові традиційно надходить пора читання. Цього року вже всімнадцяте наше місто стало домівкою для Форуму видавців, який зробився доброю традицією і візитівкою міста. Письменники брати Капранови навіть звернулися до влади з пропозицією підтримати ідею, щоб 2014 чи 2015 р. Львів став книжковою столицею світу.

Та все ж мені здалося, що цьогорічний Форум видавців зібрав меншу аудиторію (хоча основне місце проведення експозиції – Палац мистецтв – уже явно замале для заходу такого масштабу).

Внаслідок економічної кризи, по-перше, з’явилося менше нових книжок, а по-друге, на жаль, люди мають щораз менше можливостей їх купувати: часто ті, що фінансово можуть собі на це дозволити, не хочуть читати, а ті, що читати люблять, переживають не найкращі часи; і, нарешті, по-третє, ще більше було хаосу в організації заходу… А ще цього року Форум видавців не супроводжувало, як зазвичай, чудове бабине літо, що снує тоненькі павутинки в повітрі та розливає в серці щось таке млосно-солодке й ностальгійне. Небо трохи лякало гостей міста дощиком і першим невчасним осіннім холодом. Але в цьому ми вже не в силах будь-що змінити.
Незважаючи на все це, Форум видавців був подією, що на час свого проведення змінила обличчя міста: повітря було наелектризоване, хвиля людей у Львові переливалася через вінця, усі були піднесеними, окриленими й щасливими. На вихідні, як завжди, потік спраглих до читання поніс усіх по сходах і поверхах Палацу мистецтв; біля стендів найулюбленіших та найуспішніших видавництв годі було зупинитися, не кажучи вже про те, щоб щось побачити, а тим більше ознайомитися, зрозуміти, що би ти хотів купити. На зустрічах з улюбленими авторами, на презентаціях їхніх книжок, тандем-читаннях та інших акціях Літературного фестивалю, який супроводжує Форум видавців, були переповнені зали, отже іноді доводилося покидати той чи інший захід тільки тому, що просто неможливо було за стіною людей щось побачити й почути. Власне, слабкою стороною організації було те, що часто цікаві для тієї самої аудиторії акції накладалися одна на одну в часі, чи закінчувались так, що неможливо було встигнути на іншу або просто вже не було як туди зайти, зважаючи на невелике приміщення, не відповідне до міри зацікавлення публіки. Наприклад, одночасно в ґалереї “Коралі” відбувалися тандем-читання Ондрея Мразека (Чехія) та Андрія Любки (Україна), Рената Баретича (Хорватія) і Тараса Прохаська (Україна), презентація літературного проекту “Береги” з участю Аркадія Штипеля, Марії Галіної (Росія) та Бориса й Людмили Херсонських (Україна). При цьому Баретич і Прохасько, яких хотіли побачити й послухати найбільше людей, були в найменшому залі, та ще й звучали тихіше на фоні голосних “Берегів”. Взагалі – а це, звичайно, тішить і лестить винуватцям тих чи інших збіговиськ – на найцікавіші з них треба було приходити за півгодини наперед, якщо ти хотів зайняти зручне місце і сидіти в кріслі, а не, скажімо, на підлозі. Такий ажіотаж викликала, наприклад, презентація збірки “СНОВИДИ: Сни українських письменників” видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, де автори різних поколінь ділилися своїми сновидіннями та зачитували те, що написали для цієї книжки. Серед іншого, сниться їм і теперішній президент України Віктор Янукович, який, між іншим, не продовжив гарної традиції свого попередника Віктора Ющенка і не відвідав цьогорічного Форуму видавців.
Та найбільшу цікавість публіки цього року все ж таки викликали о. Ксаверій Кноцт із Польщі, який презентував свою книжку “Секс, якого не знаєте”, видану в Україні видавництвом “Свічадо”, а ще більше – польський науковець, який живе в Німеччині й пише популярні книжки, Януш Вишневський, який презентував українські переклади його “Аритмії почуттів” та “С@мотності в мережі”, виданих видавництвом “Махаон- Україна”. Отцю Ксаверієві довелося неодноразово і, за словами головного редактора Релігійно інформаційної служби України Тараса Антошевського, який представляв автора, кожного разу по-іншому відповідати на запитання про те, як може писати про подібну сферу людських взаємин людина, яка прийняла целібат. А такої уваги від жінок, як Я. Вишневський, здається, не мав жоден інший чоловік на форумі. Вони дарували йому квіти, звіряли потаємне і дякували за те, що допоміг їм зрозуміти самих себе. Тож, незважаючи на те, що багато хто із інтелектуалістів вважав за невідповідне для себе прийти на його презентацію, яблуку справді не було де впасти, і ще довго автор давав автографи, чемно вислуховуючи всі подяки та компліменти.
Переможцем традиційного конкурсу на найкращу книгу форуму цього року стала книжка видавництва “Апріорі” авторів Галини Тихобаєвої, Ірини Криворучки “Соломія Крушельницька. Міста і слава”. У межах Форуму видавців відбулися також Західноукраїнський бібліотечний форум та Бізнес-форум.
Для мене особисто Форум видавців закінчувався на приємній ноті, дуже світло й по-справжньому – літературно -музичною імпровізацією на вірші Ліни Костенко у виконанні Ольги Богомолець у Львівській обласній філармонії. Це давало надію. На все. Чи хоча б на те, що люди читатимуть, незважаючи на те, що найменших вже більше цікавлять електронні кишенькові книжки, а не паперові.

“Наше слово” №41, 10 жовтня 2010 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Культура

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*