Якуб Логінов ■ ГРОМАДА ■ 2010-03-12
Як використати потенціал нацменшини для збільшення доходів організації та заодно пропаґувати рідну мову в Польщі? Відповідь на це питання знайшло Товариство словаків у Польщі, яке організує у своїй краківській домівці курси словацької мови для поляків.
Ситуація словацької меншини в Польщі досить особлива. На етнічних словацьких землях, тобто на території Спішу та Орави, по-словацьки говорить уже тільки старше покоління. Тим часом ще в 50-х рр. ХХ ст. ситуація була зовсім іншою: у приєднаних до Польщі селах Яблонка, Хижне чи Кацвін по-польськи мало хто говорив. Отож асиміляція з кожним роком стає ще виразніша, а кількість нацменшинних активістів щоразу зменшується. Попри те, словацька меншина дуже добре переносить ці труднощі, передусім завдяки діловому підходові до управління товариством.
Краківська домівка функціонує майже як невеличке підприємство: словаки мають власну друкарню та видавництво, які також надають послуги на комерційній основі – наприклад видають книжки, ніяк не пов’язані зі словацькою чи нацменшинною тематикою. Такий діловий підхід до управління дозволяє словацькій меншині самостійно заробити на свої потреби і будувати за ці гроші так потрібні Словацькі доми на Спіші та Ораві. Як зазначає генеральний секретар товариства Людомир Моліторіс, лише в такий спосіб можна здійснити цілі, адже розраховувати на збільшення державних дотацій було б марним.
Разом із тим, вже декілька років поспіль Товариство словаків у Польщі проводить комерційні курси словацької мови для поляків.
– Це не становить великого джерела надходжень, адже маємо дуже низькі ставки, 300 злотих за рік, чим приваблюємо польських курсантів, – говорить Лідія Островська, лекторка словацької мови з Кракова та власник освітньої фірми “Ahoj Slovakia”. Що важливо, курси словацької з кожним роком здобувають щораз більшу популярність. – Молоді люди усвідомлюють, що знання рідкісної мови може їм допомогти на ринку праці. Тим паче, що останнім часом з’явилося багато оголошень, у яких працедавці шукають людей, що знають словацьку мову, – пояснює Йоланта Дзедзіц зі секретаріату Товариства словаків у Польщі.
Чи успіх словаків можна повторити й у випадку української меншини? Думаю, що так. Поляки почали вже усвідомлювати, що у співпраці з Україною не годиться використовувати російську мову. Тепер польські фірми в Україні здебільшого використовують українську мову, а ще перед десяти роками вважали це зайвим (адже “і так усі розуміють російську”). Відтак дедалі більше поляків, передусім молодь, цікавляться можливістю вивчити бодай основи української мови.
Водночас у державних школах чи університетах лекторіїв з української немає – якщо не враховувати навчання української як рідної мови, чи на філологічних напрямках вишів. Інакше кажучи, багато молодих людей вивчали б українську мову (як іноземну), якби мали таку можливість і не мусили за це багато платити (ціна 200-400 злотих за семестр здається оптимальною). Цю “діру” могли б заповнити структури ОУП, можливо, і з допомогою міґрантів з України, користуючись позитивним досвідом словаків.
“Наше слово” №11, 14 березня 2010 року {moscomment}
