Богдан Салей ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ 2009-07-30
{mosimage}
ХХVII Лемківску Ватру в Ждини розпочато в дост вчасним терміні. Зостала розпалена в пятницю 17 липня, а загашена в неділю 19 липня. Почесни патронати над Ватром приняли президенти Польщи – Лєх Качиньский і Словаччини – Іван Ґашпаровіч. В своїм письмі до організаторів і учасників Ватри президент Качиньский виразив м. ін. подив для духа Лемківщини і сили тирваня лемківской культури і самосвідомости, котри вказали ся бити міцнійшима од авторитарних репресий. Президент Ґашпаровіч виразив своє переконаня, же таки заходи як Ватра причинят ся до познаваня ріжних етнічних культур і разом з тим до взаємного зближаня люди, котри жиют в карпатским реґіоні.
Привитаня до учасників Ватри скєрували президент України Віктор Ющенко, маршалок польского Сейму Броніслав Коморовский, міністр культури і національной спадщини Богдан Здроєвский, секретар стану в Міністерстві внутрішніх справ і адміністрації Томаш Сємоняк.
Під час офіцийного розпочатя Ватри присутни били представники президентів: посол Сейму Павел Коваль і консул Словаччини в Кракові Іван Горскій. Голова організацийного комітету XXVII Лемківской Ватри Штефан Гладик привитав тіж посла України в Польщи Олександра Моцика, митрополита Івана Мартиняка, владику Володимира Ющака, владику Паїсія, православного єпископа горлицкого, Ольгу Бенч- Шокало, віце-міністр культури і туризму України. Привитано тіж віце-воєводу Станіслава Сориса, віце-маршалка Малопольского воєвідства Лешка Зеґзду, консулів ґенеральних: Польщи во Львові Ґжеґожа Опаліньского, Австрії в Кракові Андреу Шандгакер, України в Кракові Михайла Бродовича. Привитано тіж посла парламенту Войводіни Леону Віславску, сенатора Станіслава Когута і посла Яна Відацкого.
Формула подвійного патронату президентів Польщи і Словаччини, котру удало ся досягнути організаторам Ватри, ставлят наголос на европейскій інтеґрації в зоні Шенґен, котра принесла при нагоді знесіня кордону, котрий в двадцетих роках ХХ ст. одділив русинів Лемківщини од Пряшівщини. Результати того процесу сут на Ватрі видочни – приїжджат ту штораз більше русинів зо словацкой сторони як молодих, так старших. На Ватрі міцнійше одчуват ся єднак неґативи шенґенской системи, бо навет народжени на Лемківщині лемки з України мусят ся тепер вистарати о візу, а є то дост клопітливе і не каждому ся удає.
Тогорічна Ватра зостала посвячена 100 річници народжиня Богдана Ігоря Антонича. Оддавала то сценографія сцени і пластична акція “Лемківский Єрусалим”, на стендах котрой нашло ся для Антонича дуже місця. В сценічній програмі Антоничове слово прозвучало в музично- поетичнім монтажу “Ближе сонця”, приготовленім учнями лігницкой школи ім. Б. І. Антонича і суботнім вечері творчости поета в виконаню акторів театру ім. Леся Курбаса зо Львова. Акторе били тіж учасниками поетично-літературной сієсти “Дорога до Антонича” з участю віце-міністра культури України Ольги Бенч -Шокало, голови комітету святкуваня 100 річниці народжиня Антонича Дмитра Павличка, літературознавців Василя Назарука і Володимира Мокрого. В “сієсті” взяв тіж участ Анджей Стасюк, відомий польский прозаїк з Волівця. Сієста одбила ся в ватряній хижи, била старанно підготовлена і вказала, же єднак є можливе на Ватрі значне заінтересуваня дійствами в барже конференцийних, інтелектуальних формах.
На головній сцені Ватри виступило понад сорок ансамблів, груп і солістів. Бив то барз насичений програм. Крім постійних гости, а мож іх юж хибаль узнати за господари ватряной сцени, таких як львівска “Лемковина”, лігницка “Кичера”, хорова капела “Бескид” з Івано-Франківска чи “Лемківска студенка” з Борислава, виступили високомайстерни колективи зо Словаччини: “Карпатянин” з Пряшева і “Кечера” з Якубян, з під Старой Любовни. Як все барз цєкаву пропозицію привезли русини з Сербії, в тім році бив то Ансамбль пісні і танцю “Тарас Шевченко” з Дюрдьова, котрий вміло поєднував українский фольклор з балканьскима впливами. На Ватру приїхав тіж україньский колектив “Зоря” з Румунії. Культуру словацкой меншини в Польщи представив колектив “Спіш” з Новой Бялой. Виступили “Сондечанє” з Нового Санча.
Як єдну з зірок сцени організаторе запланували виступ ансамблю пісні і танця “Верховина” з Едмонтону в Канаді.
Не било в тім році великой зірки молодіжних вечірних концертів. Виконавці представляли ріжни жанри естради, рока і джазу. Забава ишва своїм нормальним ритмом, не перешкодила в нєй навет погода. В пятницю найміцнійше виступили “Крейзі кузінс” з Руского Керестура в Сербії. Перед нима грав “Беркут” і “Русичі”. В суботу заграла “Джазова фіра” з Тернополя і панкови “Абу-Касимові капці” зо Львова.
Програма Ватри била барз насичена і, зас не вшитко, што цінне, удало ся обізріти і послухати. Вспомнути треба речиталь лемківских пісні Боґуміли Тарасевич (меццо сопран) в супроводі акомпаніаменту Юліяна Татариновича і виступ вокально-інструментального ансамблю “Любисток” з Кременця.
Під час Ватри проходила XV Лемківска спартакіада під керівництвом Івана Трохановского і ІІ Ватрочка – приготовлени молодима ґімназіалістами і ліцеїстами варштатови і сценічни занятя для діти.
Сцена Ватри в Ждини од мало не десятох років є майже така сама, хоц штораз досконалійша. Од, повіджме же пятох чи шестох, Ватра одбиват ся в сонци з невеликом кількістьом дойджу, часом переліє ту мала буря. Але навет она милосерні не завадит в житю свята. Житя Ватри і ватрянів крутит ся дальше. Штораз доскональши процедури організаторів, штораз барже професийні діючи громадски кадри Обєднаня лемків, штораз менше, юж лем барз мало, добрі знаной перед роками, горячковой імпровізації.
Каждого рока зявлят ся на терені Ватри дакий новий обєкт, в тім році солідний запасовий міст в половині дороги до сцени, наступна частина розбудованого будинку санітаріатів і новоприготовлена, жвірувана стоянка для авт.
Такій усталений порядок то роками випрацуваний цінний доробок, певніст для приїжджаючих, же вшитко буде на своїм місци, же мож передвидіти як буде функціонувало, же жадном неприємном несподіванком Ватра нас не задивит.
“Наше слово” №31, 2 серпня 2009 року {moscomment}
