Павло Лоза ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №49, 2019-12-08

Думаю, що увагу багатьох людей, які візьмуть до рук осінній номер журналу «Ватра», приверне насамперед остання сторінка. На ній – зображення двох ікон і таємничий підпис «Де тепер різьбиш, Богдане…?». У такий спосіб автори видання вшановують пам’ять Богдана Дудича з Білянки. Різьбяр помер у вересні на 51му році життя. Працював в основному з іконами.

У журналі є також інформація про те, де в мережі Youtube можна знайти сюжет про митця «Bogdan z Bielanki».

Осінній номер «Ватри» є також першим, який очолила нова головна редакторка Анна Буковська з Ґнєвомєжа біля Лігниці (її батьки – родом із Гладишова). Найбільше статей у журналі присвячено «Лемківскій ватрі» у Ждині – її у різний спосіб описали аж у трьох матеріалах.

Наступні лемківські події, про які можна почитати у номері – свято «Од Русаль до Яна» у Зиндрановій та «Лемківский кєрмеш» у Лосі. Центральною подією цьогорічного свята у Лосі було врочисте освячення та відкриття пам’ятної таблиці, присвяченої 125-й річниці народження лемківського поета Якова Дудри, який походить із цього села. Звичайно, у «Ватрі» не бракує статей, присвячених Богданові-Ігорю Антоничу.

Цього року виповнюється 110 років від дня народження українського поета родом з лемківського села Новиця. У матеріалі «Зелений світ поезії Богдана-Ігоря Антонича» Андрій Ксенич аналізує творчість поета і його зв’язок з Бескидами. Ювілей митця особливо важливий для Центру ім. Богдана-Ігоря Антонича в Горлицях, який існує вже десять років.

Восени там відбулися кілька тематичних заходів. Про це та інші ініціативи можна почитати у статті «А што чути на Антоничівці». Традиційно у «Ватрі» поданий перелік інших подій, якими жила лемківська громада в останні місяці (від липня до жовтня). Вони розміщені у «Лемківскій хроніці». Натомість любителі історії знайдуть для себе наступну статтю про село Команча (Підкарпатське воєводство). У цьому номері, зокрема, розповідається, як за часів ІІ Речі Посполитої там селилися поляки.

«На початку 30 років в Команчи оселено парудесят поляків. Пов’язане то было з закінчиньом в 1931 році будови там хижи для сестер назаретанок в лісі Бірча. Напроти той же хижи, за ріком, почали будувати польску літню оселю, котру мав хоронити польский постерунок поліції. Але перед ким?», – розмірковує автор статті Адам Вевюрка.

Далі він описує період ІІ Світової війни та перших двох років після її закінчення, згадуючи про вбивство греко-католицького священика Ореста Венгриновича та його сина Олександ- ра – їх застрелили солдати Війська польського. Опісля тіла загиблих спалили у стодолі. Матеріал завершує підрозділ про виселення українців з Команчі у 1947 році.

Як і в попередніх випусках «Ватри», Адам Вевюрка пише також про школу у Лігниці, цього разу – про випускників, які закінчили український ліцей у 2004, 2005, 2006 і 2007 роках. В інших статтях лемко згадує про «Українські клімати» в Лігниці та заходи із вшанування жертв ІІ Світової війни, які провели представники лігницьких гуртків Об’єднання українців у Польщі та Об’єднання лемків. У журналі можна почитати також про нові книги. Перша – видання Болеслава (Василя) Баволяка «Лемківське весілля у Святковій-Великій» («Łemkowskie wesele w Świątkowej Wielkiej»).

Автор описує, як виглядав весільний обряд у його рідному селі. У виданні – багато ілюстрацій, фотографій, зокрема сімейних світлин Болеслава Баволяка, на яких можна побачити 13 етапів весілля, сакральну архітектуру та притаманний селу тип будівництва.

Друга книга – це словник Михайла Троханівського «Słownik polsko-zachodniołemkowski». Він містить лексику, яку використовували на Західній Лемківщині (у майже 50 селах), з перекладом польською мовою. Це – понад 16 тисяч слів.

«ВАТРА», ОСІНЬ № 4, 2019, 28 СТОР.

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*