Віра Іванова ■ МІҐРАНТИ ■ 2008-07-17
{mosimage}
Дозвіл на роботу видаватимуть на три роки, кількість документів, які треба буде підготувати для отримання дозволу, зменшиться, а процедура скоротиться. Такі прогнози робив начальник відділу міґраційної політики польського Міністерства праці та соціальної політики Марцин Кулінич на зустрічі із українськими працівниками у Варшаві.
Пропоную всім сісти за один стіл, – сказав перед початком зустрічі з українськими заробітчанами Марцин Кулінич. На збори, організовані ініціативою “Наш вибір”, прийшло у четвер, 19 червня небагато людей, тому поміститися за одним столом було не важко. Більшість із близько трьох десятків присутніх – українські заробітчанки, які сподівалися дізнатися чогось більше про можливості довготривалої та леґальної праці в Польщі.
– Роками у нас був високий рівень безробіття, – пояснює М. Кулінич. – Приїзд заробітчан сприймався як небезпечний для польських працівників, видавалися різноманітні постанови, які утруднювали іноземцям влаштування на роботу. Саме тому багато імміґрантів працювали нелеґально. З часом ці закони почали змінюватися. Тепер, наприклад, є можливість отримати роботу та виконувати її вже не три місяці протягом півроку, як було раніше, а шість протягом року. Також восени зменшилася оплата, пов’язана з видачею дозволу на працю, тепер вона складає 100 злотих.
Найважливішим повідомленням, яке прозвучало на зустрічі, що відбувалася у кав’ярні церкви оо. василіан, було те, що за кілька днів до зборів міністр праці підписав проект закону, який повинен значно полегшити умови праці для іноземців у Польщі.
– За новим законом, дозвіл на працю в РП буде дійсний упродовж трьох років, – повідомив представник міністерства. – Крім того, іноземцеві не доведеться виробляти цілі папки документів. Замість різноманітних посвідок вистачить декларація працедавця, що він приймає на роботу з урахуванням усіх вимог та із вказаною зарплатнею. Менше, ніж вказану суму, працівник не може отримувати. До того ж, буде оголошений список професій, спеціалістів із яких не вистачає найбільше. Таким чином, працедавець вже не буде змушений звертатися до Управління праці й виконувати так званий тест ринку (для того, аби виявити, що польських кандидатів на посаду дійсно немає).
Крім того, як зазначив Кулінич, дозвіл на працю буде дійсний на всій території Польщі, а не лише в одному її реґіоні, полегшиться процедура продовження дозволу. Не треба буде також змінювати підстави перебування в РП. Якщо, наприклад, студент захоче працювати, то йому вже не треба буде змінювати свою карту перебування на ще одну, з дозволом на роботу.
Урядовець висловив сподівання, що даний проект показав іноземцям у Польщі, що міністерства цієї країни йдуть у напрямку, “більш для них приязному”. Проте українці, як і заробітчани з інших країн, наразі не мають причин до радості. Оскільки, за словами самого ж начальника відділу міґраційної політики, укладення проекту зовсім ще не означає втілення його в життя.
– За найоптимістичнішими прогнозами, проект увійде в дію як закон 1 січня наступного року, – сказав М. Кулінич. – За найпесимістичнішими – ніколи.
Спочатку проект повинен пройти через багатьох “рецензентів”, серед яких профспілки, міністерства, організації працедавців та сейм.
– Нічого нового я так і не почула, – сказала одна заробітчанка іншій після закінчення зустрічі.
Жінки задавали різноманітні запитання про можливість відкриття власного бізнесу та видавання дозволу на леґальну працю тим, хто вже давно живе у Польщі. Жодної обнадійливої відповіді вони не почули. М. Кулінич ще запевнив, що Польща не підтримує практику таких західноєвропейських країн як Португалія, Іспанія та Італія, де “бюрократія відома тим, що не діє” і де кожних 35 років проводять аболіцію. За його словами, українські заробітчани не є загрозою для польського ринку праці, проте для всіх іноземців існує один закон, а всіх на прибирання до РП не візьмуть.
Можемо лише сподіватися, що соціальні та адміністративні партнери міністерства все таки затвердять проект закону. Оптимізму також додає факт, що міністр праці РП має намір поїхати у вересні в Україну, аби провести розмову про можливості працевлаштування українців у Польщі та запобігання використовування їх працедавцямиполяками.
“Наше слово” №29, 20 липня 2008 року {moscomment}
