УКРАЇНСЬКО-польський концерт

Петро ЦегельськийКУЛЬТУРА2009-05-21

{mosimage}

Надзвичайно ориґінальні музичні твори восьми молодих талановитих українських композиторів, які написали музику, інспіровану творами відомих польських поетів – Віслави Шимборської, Кароля Войтили, Галини Посвятовської, Адама Заґаєвського, Юліуша Словацького, Марти Подґурнік Богдана Задури та Чеслава Мілоша, було виконано 17 квітня 2009 р. на концерті з циклу “Між словом і звуком” (українсько- польські зустрічі) у Концертній студії Польського радіо ім. Вітольда Лютославського у Варшаві. Усі твори виконував колектив молодих польських музикантів (віком до 30 років) “Sіnfonia Iuventus” – оркестр, що був створений зовсім недавно, а вже встиг за цей короткий проміжок часу здобути вершини творчої майстерності та світову славу.

Солістками концерту були відомі співачки Марта Боберська та Аґата Зубель.Музичний керівник проекту та дириґент – Роман Ревакович.
Слід зауважити, що задум замовити твори в молодих українських композиторів народився в Польському інституті в Києві ще наприкінці 2006 р. Цей проект мав стати продовженням стипендіальної програми Міністра культури РП “Gaude Polonia”, створений для митців з Білорусі та України. Завдяки допомозі польських та українських установ і організацій вдалося довести справу до організування концертного турне (6 концертів) головними містами України і Польщі. На одному з цих концертів мені пощастило бути й отримати велике задоволення від почутого та побаченого. Кожна музична композиція захопила мене своєю ориґінальністю, витонченою майстерністю та високим професіоналізмом композиторської техніки. Кожний музичний твір, що виконувався під час цього концерту, був написаний під враженням конкретних поетичних рядків, проте марно шукати змістових аналогій поезії з музичними образами. Тільки настрій, співзвучний поетичному натхненню, вловлювався у звуках чудового оркестру молодих музикантів та голосах солістів під керівництвом досвідченого дириґента.
Першим у концерті прозвучав твір композиторки Любави Сидоренко (Львів) “Камерна музика” для оркестру на основі поезії В. Шимборської “Утопія”. Відчувалося, що сила і багатозначність поетичних рядків лауреатки Нобелівської премії (1996) надихнули композиторку написати музику дуже кольористичну, а водночас з виразними психологічними акцентами.
Дуже гарно прозвучав лаконічний твір Михайла Шведа (Львів) “У цій тиші схований я – листок…” для сопрано та камерного оркестру на слова К. Войтили. У цій композиції молодий, талановитий митець використав усі можливі засоби, щоб відтворити особливий настрій філософської поезії Папи Івана Павла ІІ, яка підносить нас до розуміння сенсу буття та вічних законів Всесвіту. Особливе захоплення в цьому творі викликав у мене чарівний голос М. Боберської, чудові барви пастельних кольорів якого та ориґінальне мереживо переплітання співу з декламаціями при сонористичному акомпанементі оркестру справили на слухачів незабутнє враження.
Ориґінально прозвучав у концерті твір Олександра Шимка (Тернопільщина) “Гімн самотності” для сопрано і камерного оркестру, у якому за допомогою майстерності володіння оркестровою палітрою та динамікою ритмічних пульсацій розкривалася вічна філософська проблема самотності і любові. Настрій туги вдало створював глибокий тон голосу співачки А. Зубель.
Однак музика не завжди була співзвучною з настроєм поетичних рядків. Наприклад, рання романтична поезія Ю. Словацького “Якщо у тій моїй країні…” (у перекладі Дмитра Павличка) аж ніяк не асоціювалася мені з дещо хаотичним нагромадженням звуків у композиції Марії Олійник. На щастя, твір був лаконічний і тривав недовго.
Цікавим та ориґінальним виявився твір Богдана Сегіна на вірш М. Подґурнік “Липень” – повний контрастних характерів, приємно вразив слухачів оголеністю внутрішнього емоційного нерва. Схвально відреагувала варшавська публіка на музичні композиції Світлани Азарової “Ego” (поза контекстом) – за поезією Б. Задури, та Богдани Фроляк “Як молитва” – для сопрано та камерного оркестру, на слова А Заґаєвського.
Програму цього незвичайного концерту вдало завершив прекрасний, майстерно написаний твір для великого оркестру львівського композитора Золтана Алмаші на вірш Ч. Мілоша “Віра”. Композиція довершена, виважена, з динамічним розвитком та яскравою ориґінальністю. Як влучно висловився сам композитор: “Мій твір – рефлексія на відкрите поетом віконце в таємниче подвір’я моєї душі”.
Вдалий фінал цього незвичайного концерту ще раз підтвердив можливість взаємозбагачення культур двох сусідніх народів – таких близьких собі, а водночас з трагічною історією, – що в такий спосіб поєдналися у звуках і слові в концертному залі.

“Наше слово” №21, 24 травня 2009 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Культура

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*