Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №20, 2020-05-24

У Києві, Варшаві та інших містах обох держав політики, журналісти та активісти спільно вшанували 100-річчя визволення Києва від більшовиків.

З огляду на пандемію коронавірусу більшість запланованих заходів щодо вшанування українських та польських солдатів, які звільняли Київ, зараз провести було неможливо. Проте жителі країн по обидва боки кордону вийшли з власними ініціативами відзначення цієї історичної події.

У польській столиці на православному кладовищі на Волі українці та поляки 9 травня запалили свічки та поклали квіти на могили воїнів Української Народної Республіки (УНР). У церемонії взяли участь українські дипломати на чолі з послом Андрієм Дещицею, представники української громади Варшави та польська офіційна делегація на чолі з віце-маршалком сейму Малґожатою Ґосєвською. Вона підкреслила, що спільний українсько-польський військовий похід і визволення Києва у 1920 році важливі не лише в історичному, а й сучасному політичному аспекті.

«Це показує, чого ми можемо досягнути, коли діємо разом, підтримуємо одне одного і боремося спільно. Мусимо пам’ятати, що у нас – один головний ворог, який віками дещо змінює своє обличчя, але насправді використовує одні й ті самі методи», – сказала у коментарі медіа віце-спікерка парламенту, наголошуючи на необхідності солідарності українців та поляків.

«Ми мусимо пам’ятати, що Україна є державою, яка постійно бореться. Колись Російська імперія, а зараз – Російська Федерація використовує одні й ті ж методи впливу», – додала Малґожата Ґосєвська.

Український посол Андрій Дещиця зазначив, що 100 років тому історія показала – спільні дії є корисними для обох країн.

«Те, що ми – українці і поляки – зробили 100 років тому, воюючи пліч-о-пліч, треба продовжувати і сьогодні. Ворог у нас залишився той самий», – підкреслив Андрій Дещиця.

Нагадаємо, що нині на православному цвинтарі на Волі розташовані два козацькі меморіали та кілька поодиноких хрестів. Загалом там зараз 106 могил, а раніше на кладовищі було майже 300 таких поховань. Тут спочивають, зокрема, генерал-хорунжий Армії УНР Марко Безручко і генерал-хорунжий Всеволод Змієнко, а також інші козаки і старшини війська Української Народної Республіки. Перед покладанням квітів у костелі святого Хреста у Варшаві відбулося богослужіння у пам’ять про вояків армій Петлюри та Пілсудського.

Проте Варшава – не єдине місто у Польщі, де відзначено 100-річчя українсько-польського визволення Києва. 7 травня голова Інституту національної пам’яті Польщі (ІНП) д-р Ярослав Шарек вшанував пам’ять українських солдатів на цвинтарі у Ланьцуті на Підкарпатті. Голова ІНП поклав до їхніх могил квіти та запалив пам’ятну свічку.

Засяяли лампадки і на могилах воїнів Армії УНР у Дубинах біля Гайнівки, у Гайнівці та Кліщелях, їх поставили члени Підляського наукового інституту, а 9 травня  пам’ятні вогні з’явилися на могилах воїнів Симона Петлюри на цвинтарі у Любліні.

Звичайно, вшанування 100-річчя українсько-польського  визволення  Києва від більшовиків відбулося теж у різних містах України, зокрема у Києві, Новограді-Волинському тощо. Дзвони пам’яті на честь загиблих вояків 9 травня опівдні били у столичному Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі, костелі святого Олександра у Києві та кількох інших місцях України, де поховано учасників українсько-польського походу на Київ. У Михайлівському соборі відбулася панахида, яку очолювали православні капелани та польський священник. Після молитви присутні запалили свічки біля муру монастиря, де на меморіальній стіні розміщено майже три тисячі фото солдатів, що загинули на Донбасі, з їхніми короткими біографіями.

Цікавою була теж ініціатива журналіста газети «Галицький кур’єр» Дмитра Антонюка та журналіста польського радіо «WNET»  Павла Боболовича. 9 травня поляк та українець пройшли вулицями Києва з прапорами Польщі та України у мундирах легіонера та петлюрівця. Вони пояснили, що під час офіційних урочистостей планувався парад реконструкторів, які мали представити обидва війська (детальніше про це читайте в інтерв’ю з головою Українського інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем у №13 «НС» від 29 березня 2020 року). З огляду на карантин цей захід не відбувся, тож журналісти вирішили провести свою власну дефіляду, яка викликала великий інтерес у перехожих. Як зазначено у відео на фейсбук-сторінці Павла Боболовича, багато киян знало, яку саме подію хотіли показати реконструктори.

Слід додати, що журналісти за тиждень до відзначень об’їхали Україну, відвідавши поля битв, де воювали та були поховані польські та українські солдати. Вони подолали понад дві тисячі кілометрів теренами Київсько-Житомирської, Луцької, Кам’янець-Подільської дієцезій та Львівської архідієцезії, відвідали цвинтарі у Новоград-Волинському, Суслах, Здолбунові, Рівному, Жовтанці, Горпині, Лопатині, Львові, де запалили символічні свічки на могилах загиблих воїнів.

Фото автора статті

Поділитися:

Схожі статті

Як вільні з вільними, як рівні з рівними» у боротьбі проти спільного ворога

Олена Гуменюк ■ ПОГЛЯДИ ■ №18, 2020-05-03 Питання україно-польського союзу або ж відомої в історії Варшавської угоди (квітень 1920 р.) неодноразово обговорювалось на численних наукових...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*