УКРАЇНСЬКИЙ художник Андрій Ментух

Любомир МедвідьКУЛЬТУРА2010-02-04

{mosimage}

До 80-річчя з дня народження

Андрій Ментух народився 11 грудня 1929 р. в селі Карові Сокальського району Львівської області. Під час війни 13 грудня 1944 р. родичів вивозили в Сибір, а 15-річний Андрій втік через кордон на польську територію, до так званого Закерзонського краю. Маючи вроджений хист, 1946 р. розпочав мистецьку діяльність на Закерзонні (Тактичний відрізок „Данилів”) в редакції „Інформативних вістей”, де займався художнім оформленням титульних аркушів та інших видань.

Внаслідок акції „Вісла”, 1947 р. був переселений на територію Ольштинщини. По короткому часі власним транспортом (на ровері) поїхав до Ґданська і після складних життєвих обставин закінчив середню мистецьку школу в Ґдині, відтак 1959 р. Вищу школу мистецтв у Ґданську (нині це Академія мистецтв) із званням маґістра. Протягом 1964-1990 рр. працював доцентом Вищої мистецької школи і вніс великий вклад у виховання плеяди польських митців.
Ще перед появою УСКТ брав активну участь у творенні української громади в Ґданську. За „український націоналізм” польська безпека переслідувала його до 1984 р. (останнім часом отримав папку з доносами, протоколами та допитами на 206 сторінках і псевдоніми 21 працьовитого аґента).
Незважаючи на політичний нагляд, робив сценографії на Фестивалі української культури в Сопоті, виконував декорації, творив портрети Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки.
Оформив художньо п’ять „Українських календарів”, до яких виконав титульні сторінки і календарій. У календарях розміщено 70 його робіт, серед яких 41 відтворюють портрети українських гетьманів, поетів, письменників. Все це виконував безкоштовно. Андрій ніколи не брав грошей. Говорив: „Це наша спільна справа”.
Коли повалився Радянський Союз, то вперше взяв участь у виставці в Україні в Міжнародному бієнале „Імпреза” в Івано-Франківську. Там також 1989 р. був співголовою журі (з Е. Миськом). А. Ментух очолив друге (1991) і третє (1993 р.) бієнале. На 2-му бієнале отримав диплом Мистецького товариства „Шлях” зі Львова.
З того часу починаються його виставки в Україні. 1991 р. виставляв роботи на виставці „Погляд” у Києві та організував виставки в Каневі, Черкасах, Дніпропетровську, Харкові. Згодом у Києві організував 1993 р. виставку „Українська сучасність” і 1994 р. взяв участь у виставці „Хутір” у Львові та Хмельницькому, 1996 р. – у виставці „Хутір ІІ” (Львів і Хмельницький), у липні-серпні 1997 р. презентував свій доробок в Одеському державному літературному музеї-галереї „Човен” та на виставці, присвяченій VI річниці Незалежності України, відтак – на виставці-фестивалю „Південний Хрест” і „Крізь віки” – галерея „Човен”. Презентував свої роботи у Львівському осінньому салоні „Високий Замок” – протягом 1997-2001 рр. (виставка до Х річниці Незалежності України – Київ 2001) та 2006-2007. У XXI ст. з ініціативи трьох Андріїв: Бокотея, Ментуха і Чебикіна проводяться виставки „На Андрія” (13 грудня) у Львові та Києві. Окрім персональних виставок, А. Ментух брав участь у 36 збірних виставках художників України.
Майже всі картини А. Ментуха знаходяться в Україні. За кожним разом, виїжджаючи в Україну, він там завозить нові свої твори. Як говорить часто: „До Польщі назад їх не повезу”. Три найкращі картини вже подарував Державному національному музею в Києві. А. Ментух є лауреатом премії ім. Василя Стуса, почесним членом Спілки художників України. Для здібних митців з України заснував премію „Ментуха” – місячне перебування у Ґданську в майстерні художника. Робить все, щоб Україна визнала його своїм художником, щоб не казали на нього, як пишуть деякі журналісти та історики, „поляк українського походження”.

„Наше слово” №6, 7 лютого 2010 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Культура

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*