Українські акценти «Сходу культури»

Людмила ЛабовичКУЛЬТУРА№42, 2016-10-09

Виставки сучасного мистецтва, майстер-класи українських танців, вистави для дітей, концерти церковної та сучасної музики, загалом – понад 30 мистецьких дій представлено на фестивалі «Схід культури/Інший вимір», організований у вересні в Білостоці.

Традиційно фестиваль відбувається одночасно у трьох великих містах східної Польщі – Ряшеві, Люблині і Білостоці. Починається він наприкінці червня «Європейським стадіоном культури» у Ряшеві, продовжується в Люблині у липні як «Інше звучання» та завершується в Білостоці, де вчетверте проходить разом із заходом «Інший вимір».
Цього року в столиці Підляського воєвідства у рамках фестивалю в різних установах та міському просторі відбулося чимало цікавих проектів, спрямованих до людей, зацікавлених різноманітними жанрами мистецтва. Єднало їх одне – представлення багатства культур Підляшшя та різноманітних творчих дій з участю митців, у першу чергу, з України і Білорусі. Не забракло на заході й румунських, грузинських, а навіть китайських і монгольських акцентів. Але чи не найширше була представлена українська культура. Моніка Шевчик, директор ґалереї «Арсенал», про наявність українських акцентів у заході говорить: «Митці з України є ядром наших зацікавлень. Ми дуже активно з ними співпрацюємо. Перш за все, за останні півроку було в нас на стипендії «Ґауде Полонія», яку фундує Міністерство культури, двоє митців з України. Один з них – це Даниїл Галкін, другий – Микита Кадан». Праці згаданих митців можна було дивитися в рамках фестивалю.
Ще до відкриття заходу в ґалереї «Арсенал» відбувся вернісаж виставки М. Кадана «Кістки перемішалися». Серед презентованих митцем праць були рисунки, створені на основі фотографій, на яких зображені польські та українські жертви т.зв. «волинської різанини». «Це важлива виставка, якщо йдеться про будування позитивного діалогу між Україною та Польщею. Торкається вона важких і болісних питань, але Микита намагається дивитись на минуле дуже об’єктивно, відкидаючи спокусу інтерпретувати її згідно з власними емоціями», – пояснює М. Шевчик.

Другу виставку, тобто «Nothing common, nothing personal», а точніше – інс-таляцію Д. Галкіна з Дніпра, можна було дивитися в міському просторі. Склалося на неї 28 об’єктів, що нагадують носилки для поранених. Їх червоний колір і чорний напис були промовистими в контексті війни на сході України.
Крім конесерів соціально та політично активного сучасного мистецтва, на білостоцькому фестивалі знайшли щось для себе й любителі більш традиційних видів культури. Саме в рамках заходу у воєвідському осередку анімації культури в Білостоці організовано майстер-класи українських традиційних танців, які вів відомий український гурт «Божичі». Відбувся так само концерт фольклорної музики з участю білостоцької «Добрини». Підляський колектив, у якому співають молоді любителі української музичної старовини, виконав низку традиційних пісень Підляшшя.
Поєднання старого і сучасного представив фольк-роковий ансамбль – познанська «Крамбабуля», у якому співає уродженка Підляшшя Віоля Крук, колишня учасниця «Ранку». Виступив і «Гич-оркестр» зі Львова, який співає пісні забутих українських поетів, а також виконує авторську музику, інспіровану народною.
«Схід культури/Інший вимір» – то місце для презентації великої палітри української музики, – не лише народного співу та сучасної музики, що ними інспірована, але і церковної співочої традиції. Під час фестивалю відбувся концерт «Різні мови – одна музика», на якому можна було почути перлини української духовної музики XVII ст. У виконанні камерного хору «A capella Leopolis» зі Львова прозвучали нововіднайдені і розшифровані твори Миколи Дилецького, а так само його учнів. Людмила Капустіна, дириґент хору, пояснювала: «Всі ці твори є свіжі, цікаві. Також цікаво, що це традиція виконання з інструментами. В нашій українській православній традиції маємо акапельний спів. А тут, крім першого твору „Вечірні” Миколи Дилецького, ми виконуємо твори з інструментами. Це є традиція поєднання православної і католицької традиції – традиція греко-католицька».
Іншою цікавою подією фестивалю було перформативне читання драми «Ніч вовків» українського драматурга Олександра Вітера з живим супроводом гуртів «Karbido» i «Zero-85».
У рамках фестивалю відбувалися теж проекції фільмів, серед яких український документальний фільм з 2013 р. «Голлівуд над Дніпром. Сни з Атлантиди». Показує він, що сталося з селом Бучак, яке, починаючи з 1950-х років, завдяки Сергієві Параджанову служило знімальним майданчиком для багатьох кінострічок. Відбулася зустріч з його авторами – режисером Олегом Чорним і сценаристом Станіславом Цаликом.
Фестиваль завершив великий концерт у Білостоцькому осередку культури. Заграв відомий гурт «ДаґаДана», який єднає українські мотиви з джазовою та електронною музикою. Ансамбль виступив разом із запрошеними музикантами з Китаю, Монголії, Польщі та України. ■

Поділитися:

Категорії : Культура

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*