ВИБОРИ ■ №44, 2018-11-04
В останніх виборах до органів місцевого самоврядування у Підляському воєводстві балотувалося шестеро українських кандидатів. Четверо із них представлятимуть Союз українців Підляшшя (СУП) в органах самоврядування різних рівнів.
З 1994 року українці Більська-Підляського та околиць балотуються передовсім від виборчого комітету «Більська коаліція», який об’єднує зараз представників білоруської та української громад, тобто кандидатів, що розраховують на голоси православного електорату. Цього року від комітету балотувалися п’ятеро українських кандидатів – відомих аніматорів українського життя на Підляшші: Марія Рижик, Єлизавета Томчук, д-р Андрій Артем’юк, Алина Коршак та Петро Осташевський. Вибори закінчилися успішно для трьох із них.
Представницею середовища в раді повіту Більська-Підляського буде Марія Рижик – вчителька математики, заступниця голови Союзу українців Підляшшя, багатолітня організаторка українських фестивалів, концертів та заходів для українських дітей.
«У самоврядуванні я вже 20 років із невеликою перервою», – каже Марія Рижик. – «Я була в раді міста Більська-Підляського. Зараз буду вдруге в раді повіту. Протягом цієї каденції треба буде розгортати діяльність так, щоб за п’ять років на місце тих, хто вже досить довго функціонує в радах, увійшли молоді люди».
Виявляється, що молодих українців, які зацікавлені участю в політичному житті, все-таки не бракує, що й показали останні вибори. Вдруге у раді міста Більська-Підляського опинився 28-річний Петро Осташевський, засновник та учасник українських ансамблів, відомий, серед іншого, як лідер та акордеоніст гурту «Гойраки».
До ради ґміни Більськ-Підляський потрапила Алина Коршак, членкиня Головної управи Союзу українців Підляшшя (суп ), молода солтиска Гатьок – україномовного села, відомого одним із найстаріших слов’янських городищ VI–XII І ст.
«Передусім я хочу зосередитися на культурних справах на Підляшші, – пояснює вона. – Це те, що мене цікавить, і саме у цьому напрямку я рухатимуся. Я хочу, щоб люди знали про своє коріння і думаю, що ми можемо розвивати українську культуру в наших підляських селах. У нас є гарні осередки культури, де можемо частіше робити різні заходи, запрошувати ансамблі з України».
Присутність активних українців, які беруть участь у політичному житті, дуже важлива в підляських селах, а надто – в умовах своєрідної «боротьби за душі» україномовних підляшан, національна свідомість яких найчастіше дуже низька.
«У нас люди не кажуть „я українець” чи „я білорус”, – говорить А. Коршак. – Їхня основна думка – що „ми тутешні, живемо на своїй землі і треба нам дбати про те, що ми маємо”. Люди в селах розмовляють підляською говіркою, навіть у деяких хатах пробують говорити діти. Однак вони не замислюються, ким є. До українських ініціатив я бачу позитивне ставлення, просто люди хочуть, щоб відбувалися різні заходи. Часом вони самі до мене приходять і кажуть, що треба щось організувати й зустрітись».
Свого представника підляські українці матимуть також у структурах ради ґміни Вірля, україномовного містечка з єврейським минулим, у якому стоять двомовні польсько-білоруські таблиці з назвами місцевостей. Це – Марко Хмелевський, український громадський діяч, організатор українських заходів у містечку, який, окрім цього, реалізовує польсько-українські проекти обміну молоді. У виборах він балотувався від виборчого комітету «Жителі ґміни Вірля».
Загалом на Підляшші до органів самоврядування різних рівнів потрапили четверо українських кандидатів. Результат непоганий, хоча – на думку Марії Рижик – це радше поміркований успіх: «Хотілося би ліпшого результату, адже в нашому середовищі є багато осіб, які повинні бути в самоуправліннях».
Проте заступниця голови СУП додає: «Треба однак сказати, що, окрім чотирьох осіб з СУП, до органів місцевої влади в різних місцевостях, наприклад, у Нурець-Станції, увійшли люди, які ототожнюються з українським рухом, сприяють українським заходам, допомагають в організації наших концертів. Ми з ними співпрацюємо».
Українці Підляшшя беруть активну участь у політичному житті регіону вже майже три декади. Хотілося б, щоб у наступних виборах громада мала своїх кандидатів також на бургомістрів та війтів, а ще – аби розширилася географія участі представників СУП у різних органах місцевої влади, передусім, щоби вони були присутні в центрі воєводства – Білостоці.
