Український» тест зрілості польської держави

Ігор Ісаєв  ■ ПОГЛЯДИ ■ №10, 2020-03-08

Інститут Броніслава Коморовського у співпраці з Фондом Александра Кваснєвського «Amicus Europae» та Посольством України в Польщі влаштували 25 лютого конференцію «Мігранти з України: тест зрілості польської держави». Що було сказано нового, а над чим варто задуматися глибше? У конференції взяли участь, поза обома президентами, представник Польсько-української господарської палати Анджей Дрозд, експертка Єврокомісії з питань міграції проф. Кристина Іґліцька-Окульська та Юрій Карягін, голова Профспілки українців у Польщі. Головним результатом події стало спільне звернення обох колишніх президентів щодо польської міграційної політики.

Ігор ІСАЄВ, головний редактор порталу українців Польщі PROstir.pl

Броніслав Коморовський підкреслив під час конференції, що своєю промовою президенти звертають увагу на «важливу проблему польськоукраїнських відносин, що виходять поза рамки звичайного політичного календаря». «Ми, Польща, повинні відповісти на низку важливих питань щодо того, чи готові ми бути конкурентними, відповідати на відтік українських працівників, важливих для економіки Польщі», – наголосив колишній президент Польщі.

У спільному зверненні Коморовський і Кваснєвський просили впровадити прозорі адміністративні процедури, що забезпечують особисту та підприємницьку стабілізацію українців у Польщі. У зверненні зазначено, що пріоритетом уряду має бути підтримка динамічного економічного зростання, що було показником успіху польської трансформації. «Утримання високого темпу економічного зростання стало можливе завдяки мігрантам з України, які обрали Польщу як місце для роботи, а все частіше і життя», – наголошується в документі. У зверненні президенти зазначають, що відсутність стратегічних рішень уряду Польщі може відвернути найбільш кваліфікованих громадян України від Польщі в бік Німеччини.

«Неефективність чи небажання польського уряду визначати міграційну політику та впорядковувати актуальні процедури означає, що сіра зона зростає, через що не сплачуються внески на соціальне страхування та податки», – наголошують колишні президенти. І додають: «Ми закликаємо уряд негайно вжити заходів для розробки довгострокової польської міграційної політики у співпраці з експертними центрами, а також економічним самоврядуванням та профспілками. […] Ми закликаємо якнайшвидше запровадити прозорі адміністративні процедури, що забезпечать громадянам України, зацікавленим у роботі на території Польщі, та їхнім роботодавцям особисту та професійну стабільність».

Окрім суто підприємницького аспекту української міграції, Коморовський із Кваснєвським звернули увагу на важливу суспільну складову перебування громадян України в Польщі. «Для багатьох польських сімей громадяни України стали членами домогосподарств, які розділяють наші турботи та радощі. Вони часто вже є частиною польського суспільства. Тому необхідно вжити рішучих кроків, щоб вони від нас почули: Ми раді Вас бачити в Польщі!» – наголосили колишні президенти. Конференція продемонструвала кілька віянь у контексті української міграції в Польщі, на котрих варто зупинитися окремо. По-перше, саме висловлювання:

«Ми раді Вас бачити в Польщі!» (ориг. «Jesteście mile widziani w Polsce!») виявилося настільки винятковим у контексті сьогоднішньої публічної дискусії Польщі, що частина медіа виділила ці слова великим шрифтом. В оригіналі президентського листа ця фраза не виділялася. Це саме по собі симптоматичне: звичайне добре слово, адресоване українцям, стає дивовижею. По-друге – обом колишнім президентам вистачило кількох хвилин, щоб без проблем виявити і досить точно вказати болячки, пов’язані з українською міграцією в Польщі. Коморовський і Кваснєвський – не спеціалісти, досі тематикою української міграції цікавилися на середньостатистичному рівні.

Отже, те, що їхні діагнози вдалі, а спостереження – влучні, вказує, що немає проблеми в ідентифікації «болючих» точок. Водночас в мові публічних дебат чуємо, що ці «матерії досить тонкі», їх вирішити «непросто», питання є «вразливе». А отже на перешкоді вирішення стоїть тільки політична воля – і якщо хтось говорить, що в чомусь бракує чиновників чи потрібні додаткові консультації, то просто лукавить.

По-третє, симптоматичне те, скільки в мові колишніх президентів виразів родом з бізнесу: вони пишуть про «стабільний ринок праці», «повільніше зростання цін та послуг» чи «утримання темпу економічного розвитку», що стало можливим завдяки громадянам України. Водночас президенти виходять поза рамки зацікавлень кадрового агентства і вказують досить солідну «людську» складову української міграції: що вона зміцнює зв’язки українського та польського суспільства, що уродженці України все частіше стають частиною Польщі, врешті, що «їхня присутність зміцнила Річ Посполиту, збільшила багатство нашої країни та всіх її мешканців, тому ми закликаємо: відкриймося нині для тих, хто хоче будувати процвітання спільно з нами!». На що звернув увагу Броніслав Коморовський – попри важливість теми української міграції, її майже не порушили в передвиборчій кампанії.

Дійсно, окрім інструментального використання теми міграції як «страшилки», передвиборчі баталії не спровокували серйозної та всеоб’ємлюючої дискусії про мігрантів у Польщі. Проект нової міграційної політики лежить у міністерських шухлядах, вичікуючи навпаки часів, коли політичні емоції втихомиряться. Він підрахував, що молоде покоління поляків та українців може побудувати «тканину співчуття між народами» і дозволить «відсторонятися від різних болючих переживань історичного характеру та поганої спокуси дивитися на польсько-українські відносини лише крізь призму історичних відносин».

Фото з facebook.com/DPSUkraine/

Він додав, що хоче, щоб українці почували себе добре у Польщі, але вони працюють якнайкраще для себе, України та Польщі. Коморовський заявив, що буде апелювати до вирішення «цілого ряду невирішених проблем», з якими стикаються українці. Він додав, що вони в основному стосуються запровадження сприяння в отриманні дозволів на роботу. За словами Кваснєвського, «ми повинні рахуватися з тим, що 21 століття буде часом великої глобальної міграції».

Він оцінив, що кожен, хто розглядає міграцію як короткочасну проблему поточної політики, «глибоко помиляється». «Це довгострокове питання, яке змінює соціальні та економічні структури», – сказав колишній президент. Він також оцінив, що Польща переходить на «новий етап» і має розуміти феномен мультикультуралізму.

У той же час він заявив, що ні державні структури, ні поляки у своєму менталітеті не готові до цього мультикультуралізму та багатоетнічності.

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*