Іван Бакунович ■ ГРОМАДА ■ 2009-09-10
{mosimage}
Тисячі прочан прибули на Святу Гору Грабарку, щоб подякувати Всевишньому за здоров’я, життя, благополуччя, попросити про допомогу в майбутньому. Прийшли, щоб замислитися над істиною земного існування.
Початки православного паломництва на Грабарку сягають 1710 р., коли в навколишніх селах своє жниво збирала епідемія холери. Саме тоді комусь із місцевих наснилося, що той збереже життя, хто сховається на одній з поблизьких гір. За леґендою, так і сталося – хто лише зміг зійти на гору, той уникнув смерті від пошесті. Відтоді люди почали вірити в чудодійну силу цього місця.
Згодом побудували маленький храм, а на Святу Гору почало прибиватися дедалі більше паломників. Нині прочан можна рахувати в тисячах, особливо у свято Преображення Господнього, що припадає на 19 серпня за новим стилем. Прибувають вони не лише з Підляшшя, а й з різних віддалених кутків Польщі та інших держав: і православні, і представники інших віросповідань.
Останнім часом на Спаса (бо саме так це свято називається в народі) тут прибувають почесні гості з різних країн світу. Цього року Підляська земля вітала Хризостома ІІ – православного архієпископа Нової Юстиніани та всього Кіпру. На Святій Горі Грабарці він зустрівся з митрополитом Савою.
– Православна церква в Польщі пережила переслідування в новітні часи, – зазначив архієпископ Хризостом під час зустрічі з вірними. – Стійкість, якою прославилася ваша Церква, є прикладом і для нас, бо ми теж досвідчили трагедії власного народу та країни.
Кіпр, який з давніх давен був заселений людьми турецького та грецького походження, отримав незалежність 1960 р., а нова конституція ввела модель поділу влади за національним принципом. Проте військовий переворот, що його здійснилала 1974 р. Організація національного визволення Кіпру, викликав збройну інтервенцію Туреччини, яка здавна зазіхала на цю територію з огляду на її географічне місцеположення.
– Туреччина зайняла 37 відсотків нашої держави, – продовжував архієпископ Кіпру. – Виселила все православне населення або навернула людей на іслам, спричиняючись до демографічних змін на острові. На сьогодні понад 500 наших святинь на окупованій території мовчать. Деякі з них були знищені відразу, інші поступово руйнуються. Навіть гріб апостола Варнави – засновника та покровителя нашої Церкви, сплюндровано, – підкреслив архієпископ Хризостом.
“Hаше слово” №37, 13 вересня 2009 року {moscomment}
