ПОДІЇ ■ №34, 2018-08-26

У вівторок, 14 серпня, у переддень національного польського свята, Дня війська польського, на православному кладовищі у Варшаві відбулося урочисте покладення квітів і запалення свічок на пам’ятниках воїнам Української народної республіки (УНР ).

У цей час сто років назад відбулася вирішальна битва польсько-більшовицької війни 1919-1921 рр., яка отримала назву «Варшавська битва». У результаті цієї битви Польща відстояла свою незалежність, завдавши поразки військам Радянської Росії. Ця дата набирає ще більшого значення, якщо згадати, що 2018 рік у Польщі присвячений 100-літтю незалежності держави. Її, між іншим, здобуто завдяки об’єднанню сил Юзефа Пілсудського та Симона Петлюри, адже армія Української Народної Республіки була союзником польських військ. У Варшавській битві брало участь 14 тис. вояків Армії УНР.

Пам’ять українських союзників польської армії у 1920 р. до могил воїнів УНР прийшов вшанувати п’ятий президент ІІІ РП Броніслав Коморовський. Його присутність також набрала особливого значення, адже сьогодні, у період складних українсько-польських відносин, важливо знаходити точки поєднання між Україною та Польщею.

На події були також посол України у Польщі Андрій Дещиця, блаженнійший митрополит православної церкви у Польщі Сава, представники влади міста Варшава та варшавського району Воля, голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич, колишній радник президента Польщі, депутат Сейму РП кількох скликань, діяч антикомуністичної опозиції Генрик Вуєц з дружиною Людвікою Вуєц, колишній посол Польщі в Україні Яцек Ключковський, нащадок полковника армії УНР Роберт Чижевський, онучка полковника Шимона Федоронька Александра Адамчевська, журналістка та громадська діячка Іза Хруслінська, історики, громадські активісти та багато інших.

Організаторами відзначення були Громадська ініціатива за доглядом могил воїнів Української Народної Республіки у Варшаві, Православна парафія св. Яна Клімака на Волі у Варшаві, посольство України в Польщі та Об’єднання українців у Польщі. Потрібно зазначити, що вшанування пам’яті вояків Армії УНР відбулося другий рік поспіль, але саме у цьому році урочистість пройшла за участі польської сторони.

Після молебня, який відправив митрополит Сава, президент Броніслав Коморовський поклав квіти від свого імені до пам’ятника «Борцям за волю України».

«Сьогодні тут, на православному цвинтарі у Варшаві, ми стоїмо при могилах українських солдатів, які були єдиними союзниками Польщі в 1920 році, коли вирішувалася доля і Польщі, і України, і всієї Європи. І варто про це пам’ятати. Це могили українських вояків, які проливали кров за власну Батьківщину, також за польську свободу, за кращі польсько-українські відносини. Тоді в 1920 році ми мали багатьох союзників, які допомагали нам в політичному аспекті, матеріальному тощо. Але ми, поляки, повинні пам’ятати, що це українці, тільки виключно українці, як вояки української держави, проливали тут кров і були єдиним мілітарним союзником Польщі», – висловив своє проукраїнське ставлення до історії 20-х років між Україною та Польщею Б. Коморовський.

Посол А. Дещиця у свою чергу вручив відзначення міністра оборони України митрополиту Саві та посмертно проф. полковнику, отцю Мар’янові Бендзі за збереження могил вояків УНР на цвинтарі на Волі.

«Варшавська битва у серпні 1920 року визнана однією з десяти битв, які вплинули на історію світу. Не було б цього успіху без Армії УНР під проводом Михайла Омеляновича-Павленка, без воєнного генія генерала Марка Безручка, без жертви життів генералів Євгена Мишковського, Федора Колодія, Трифана Яніва та Олександра Фединяка-Білинського, без самопожертв сотень офіцерів та тисячі воїнів Армії УНР», наголосив у своїй промові один з організаторів урочистості Юрій Рейт, член Ради Громадської ініціативи за доглядом могил воїнів УНР у Варшаві.

Раніше оголошено про те, що на урочистості буде присутній президент Віктор Ющенко, однак в останній момент виявилося, що він не приїде.

Крім Б. Коморовського квіти до пам’ятника «Борцям за волю України» поклали посольство України у Польщі, Мирон Сич, мер міста Варшави Ганна Ґронкевич-Вальц, яка не була присутня особисто, та влада району Варшава-Воля. На завершення заходу учасники підійшли до символічної могили родини Федороньків, де президент Б. Коморовський запалив лампаду.

14 серпня українські громади також в інших містах Польщі вшанували воїнів УНР: у Кракові, Любліні, Ланьцуті, Замості, Перемишлі, Александрові-Куявському, Каліші та Гданську.

Водночас 15 серпня в столиці Польщі відбувся грандіозний парад польських військ, в якому брали участь президент Польщі Анджей Дуда та міністр оборони Польщі Маріуш Блащак. У своїх промовах вони не згадали ані словом вояків Армії УНР, натомість говорили про угорських побратимів.

«Неправильно було б стверджувати про те, що без петлюрівців Друга Річ Посполита не встояла б перед більшовицькою навалою (хоча такі думки не безпідставні), оскільки ми про це ніколи не дізнаємося, проте цинічно промовчати про союзників, які становили 10% всього особового складу армії, яка протистояла Червоній армії, є щонайменше безчесним, а також – дріб’язковим і лицемірним», – написав у своїй Фейсбук-сторінці Тарас Радь, науковець Українського католицького університету у Львові.

Як бачимо, з одного боку, на особистому рівні польсько-українських відносин у Польщі, з ініціативи українців, відбувається поступ, у той час як на державних рівнях Україна та Польща до сих пір не в змозі порозумітися.

1200

Поділитися: