Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №30, 2019-07-28

Зайві емоції, взаємні закиди і безвихідна ситуація з вибором голови – це атмосфера звітно-виборчої конференції Мазурського відділу Об’єднання українців у Польщі (ОУП), яка відбулася 14 липня у Ґіжицьку.

Парадокс полягає у тому, що конфлікт стався в успішному відділі організації. Саме тут регулярно відбуваються відомі Міжнародні концерти церковної музики, Свято дитячої творчості, Регіональний показ вертепів, колядок і щедрівок. До виконання завдань, як підкреслила у звіті голова Мазурського відділу Катерина Полевчак, постійно долучається команда відданих активістів.

За 25 років успішного керування гуртком в Круклянках очільниця відділу подякувала колишній голові Анні Цалці. Окрім цього, нещодавно в Ґіжицьку створили ансамбль «Надія», який успішно виступав на дитячих фестивалях в Ельблонзі та Кошаліні. Делегації відділу відвідували важливі українські заходи в інших регіонах Польщі, наприклад, вшанування пам’яті жертв Голодомору у Варшаві. Продовжувалася також співпраця з Україною. Ніхто не заперечував, що Катерина Полевчак, відколи у 2016 році очолила відділ за рекомендацією попереднього голови Івана Піка (нині він – член ради відділу), продовжувала головні напрямки роботи організації. Попри все це, а також попри те, що звіти ревізійної комісії та фінансового відділу були прийняті, голова Мазурського відділу й управа не отримали абсолюторії (схвалення, затвердження – ред.). Серед іншого це означає, що вони не мали права балотуватися під час обрання нових керівників. Учасники конференції, які мали закиди до Катерини Полевчак, не запропонували свої кандидатури на цей пост. Зрештою обрали управу, але ніхто не погодився стати головою; після ще кількох спроб, ним обрали Адама Цалку з Круклянок. Статут ОУП не передбачає тимчасовості, але все вказує на те, що незабаром у Мазурському відділі знову відбудуться вибори.

Опоненти Катерини Полевчак заявили, що причина недовіри до неї – це неналежне інформування, відсутність комунікації, прийняття рішень без попередніх консультацій. «Ідеться про те, що між членами управи відділу та його головою немає зв’язку (…). Що рішення приймаються одноосібно або їх погоджують тільки з обраними людьми», – сказав Іван Пік. Про це ж говорила і членкиня управи відділу Вікторія Петюк. Опісля вона зачитала офіційне звернення, автори якого називають діяльність Катерини Полевчак «авторитарною» і просять про вихід Ґіжицького гуртка з відділу та підпорядкування його безпосередньо головній управі ОУП.

Учасник конференції Мирон Міштук закинув Полевчак поділ громади. Як аргумент він вказав спробу провести конференцію відділу без Ґіжицького гуртка. За словами Мирона Міштука, зміна дати проведення конференції – це «прояв незрозумілої стратегії» голови відділу. Катерині Полевчак закидали також, що вона не провела консультації щодо підтримки місцевою громадою кандидатів у виборах до Європарламенту та не передала інформацію про заходи та поїздки, зокрема – в Україну. Голова Мазурського відділу, зі свого боку, зазначила, що повідомлення про поїздки вона передавала священикам для загального оголошення в церквах; у випадку поїздок до України, учасниками яких були діти та молодь, повідомлення передавалися через вчителів, які ведуть заняття з української мови. Катерина Полевчак запевнила також, що збори ради відділу завжди відбувалися у кінці року (окрім 2018 року). «Я телефонувала кожному, і завжди на засіданнях ради була відповідна явка», – сказала вона. Схожий погляд на ситуацію мав Євген Нога – голова гуртка в Банях-Мазурських і модератор конференції. «Я кілька разів був у цій домівці, брав участь у розмовах і підписував список присутніх», – відзначив він, заперечивши, що з головою відділу співпрацювали лише Бані-Мазурські.

Після такої заяви Мирон Міштук кілька разів ставив під сумнів авторитет модератора, врешті назвав його необ’єктивним і запропонував йому відмовитися від своєї ролі на конференції. Голові Об’єднання Петру Тимі, який закликав до об’єктивної оцінки роботи голови Мазурського відділу, Мирон Міштук заявив, що він «виступає адвокатом» і не слухає критичних висловлювань про діяльність голови відділу. «Я – не член якогось фан-клубу Катерини Полевчак», – відповів Петро Тима. Він нагадав, що її кандидатуру рекомендував попередній голова Іван Пік та обрали учасники конференції відділу в Ґіжицьку, тож зараз із Полевчак співпрацюють на тих самих умовах, що і з головами інших відділів.

Очільник Об’єднання зауважив, що конференцію переносили саме через те, що Ґіжицький гурток не провів збори та не приготував необхідні документи. «Те, що ви пропонуєте, не відповідає статутові ОУП, прийнятому в 1990 році на першому з’їзді організації», – сказав Тима, коментуючи звернення про вихід Ґіжицького гуртка з відділу. Голова ОУП пояснив також, що організація не приймала жодного документа щодо підтримки політичних сил на виборах до Європарламенту. Те, про що говорили критики Катерини Полевчак – це зустріч членів Координаційної ради з одним із кандидатів, яка, втім, не означала формальної підтримки. Петро Тима нагадав також, що ОУП від часу заснування є організацією аполітичною та позаконфесійною. «Особисті непорозуміння чи відсутність комунікації – це негативні явища, які можна помітити всюди. Якщо є добра воля – це можна виправити. Але її не збудуєш на особистих закидах, які тут прозвучали», – відзначив голова ОУП, заохочуючи учасників до конструктивної дискусії.

Якраз цього в Ґіжицьку бракувало найбільше. Перемогли емоції та особисті амбіції. У мінусі виявилося Об’єднання українців, особливо в дослівному значенні цих слів.

Фото автора статті

Поділитися: