Танцювальні орнаменти Європи: серед осіннього краєвиду Вармії та Мазурів

КУЛЬТУРА ■ №47, 2018-11-25

Вони всім гуртом довели, що спроможні затанцювати будь-що − від «Фінської польки» (а також чеської чи словацької) до «Гопака» та «Полонеза». При цьому танцювали всім гуртом, в парах і навіть соло. Побачити юних і ще зовсім малих танцюристів з України і Польщі можна було в перших днях листопада у Вармінсько-Мазурському воєводстві.

Народний ансамбль танцю «Барвінок» з Києва: танець «Гуцулята». Фото Анни Стиранчак

Саме тоді у Венґожеві, Банях Мазурських та Ґурові-Ілавецькому проходив ХІV Міжнародний фестиваль – конкурс творчості дітей та молоді «Осінні арабески». На Вармії і Мазурах фестиваль відбувся усьоме завдяки роботі головних організаторів – товариств «Черемош» у Венґожеві та «Барвінок» в Україні, а також співорганізаторів: Венґожевського центру культури і Спілки хореографів України. У минулі роки фестиваль відвідував Францію, Німеччину, а також регулярно проходить в Україні.

Основний концерт відбувся другого листопадового дня у Венґожевському центрі культури. Розпочався він «Полонезом» у виконанні Ансамблю українських народних танців «Черемош» із Венґожева під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України, хореографа Володимира Денеки. У фіналі цього польського відомого патріотичного танцю до «Черемоша» долучилися по дві пари від кожного колективу-учасника «Осінніх арабесок» в українському національному одязі. Услід за «Полонезом» рушив і український «Гопак» у виконанні Народного ансамблю танцю «Надія» з Каховки, з яким працює заслужена діячка культури України Надія Сергеєва.

Далі виступали танцювальні гурти, дуети й солісти з Дитячої студії ансамблю «Вихиляс» із Запоріжжя під художнім керівництвом Світлани Ряховської, які, крім українських народних танців, затанцювали й «Словацьку польку». Виступив ансамбль народного танцю «Барвінок» із села Софіївська Борщагівка в Київській області під художнім керівництвом Олени Дольчук та заслуженого працівника культури України Володимира Дольчука. Огнистою «Фінською полькою» заполонив публіку ансамбль танцю «Щасливе дитинство» з міста Дніпро – його очолює заслужена працівниця культури України Тетяна Домашенко, та зразковий ансамбль танцю «Радість» під художнім керівництвом Ольги Волик.

Тригодинний фестиваль найвідоміших українських і світових танців урізноманітнили й вокалісти. З російською
піснею «Ангел» виступив юний Максим Демченко з Запоріжжя. Публіка нагородила молодого співака оплесками, а учасник з України не надто прихильно гукнув російською «маладєц».

Велике майбутнє має юний венґожев’янин Ігор Гайдаш, який зумів заполонити публіку вже першими звуками своїх пісень. Венґожево представляла також вокальна група «Спогад», якою керує Ярослава Хутник, із українським
репертуаром.

Танцем «Гопак» концерт завершив господар, тобто колектив «Черемош». Потім прозвучали подяки, були вручені подарунки і нагороди всім виконавцям, бо ж за подіями на сцені слідкувало журі фестивалю: Алла Рехліцька – доцентка, завідувачка кафедрою хореографії Херсонського державного університету; Валентин Васяк – доцент
Херсонського державного університету та Володимир Денека – голова товариства «Черемош». Комісія вирішила нагородити однаковими нагородами всіх учасників, підкреслюючи їхню високу художню професійність.

Батькам «Осінніх арабесок», як підкреслив В. Денека, слід поважати Володимира Дольчука – видатного хореографа з Луганська, який від 2014 року, від початку російської агресії, їздив Польщею та іншими країнами Європи, а врешті-решт знайшов пристанище в селі Софіївська Борщагівка на Київщині, де без жодної державної допомоги навчає дітей, юнацтво та молодь зразкових танців.

Після Венґожева учасники цьогорічного фестивалю 3 листопада відвідали й Бані-Мазурські та Комплекс шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому, де разом із місцевим українським народним ансамблем пісні й танцю «Думка» на кілька годин заполонили увагу кількасот глядачів, які ледве вмістилися у найбільшому глядацькому залі школи.

Цьогорічні «Осінні арабески» вдалося організувати передусім завдяки Венґожевському староству та управі міста
Венґожева.

Поділитися:

Категорії : Культура

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*