Анна Вінницька ■ КУЛЬТУРА ■ №36, 2020-09-06

ХХІІІ Дні української культури у Щеціні, попри карантинні обмеження, все ж відбулися. Щоби послухати чоловічий хор «Журавлі», слухачі одягнули маски. «Але варто було, бо від музики, незважаючи на все, мурашки по шкірі», – кажуть вони.

Хор «Журавлі» у щецінській греко-католицькій церкві

Традиційно щецінські Дні української культури відбуваються у дворі місцевого замку, де, окрім концертів та виставок, проходить також ярмарок рукоділля. Цього року з огляду на пандемію треба було змінити формат заходу або відмінити його. Але організатори вирішили таки провести подію, адже це – найбільше свято українців у Щеціні. Всі інші культурні заходи скасовані або проходять онлайн.

 – Я не приховую, що дуже сумнівався, чи організувати цього року Дні української культури, однак сьогодні я дуже задоволений, що ухвалив саме таке рішення, – каже Іван Сирник, голова Щецінського відділу Об’єднання українців у Польщі та організатор події. Він наголошує, що була помітна консолідація публіки – інакша, ніж досі: на концерти прийшли справді ті, хто цього хотів, не було випадкових слухачів, як це трапляється під час відкритих заходів. Святкового настрою додало і те, що подія відбулася у День прапора, День Незалежності України та День герба – найбільші державні свята. Відчувалося, що публіка налаштована патріотично.

Слухачі з ентузіазмом відреагували на виступ хору «Журавлі», який був у Щеціні востаннє у 2009 році, тобто одинадцять років тому. Їм аплодували стоячи. Радість та зворушення можна було відчути навіть попри те, що обличчя людей були наполовину сховані за масками. Не менше насолоди принесла бандуристка Зоряна Ґжибовська, яка зі своїм чоловіком приїхала з Кракова. Вона захопила слухачів грою на бандурі та прекрасним співом. Під час свята також можна було послухати оперну співачку-сопраністку Світлану Калініченко, яка виступає на провідних сценах не тільки України, а й світу. Поруч зі Світланою Калініченко та хором «Журавлі» задебютував тенор Тодор Пановський, який вже деякий час живе у Щеціні та працює у місцевій опері.

Світлана Калініченко та Тодор Пановський виступають на сцені Замку поморських князів

Через епідемію довелося максимально скоротити програму. До греко-католицької церкви, де проходив концерт хору «Журавлі», могла увійти обмежена кількість гостей, але послухати їхній виступ можна було також назовні. Усі заходи відбувалися з дотриманням протиепідемічних заходів, а слухачі надали організаторам свої особисті дані, які вони зберігатимуть протягом двох тижнів для санітарних служб.

– Цього разу ми не змогли запросити гостей з України, однак, якщо добре пошукати, то видатних виконавців можна знайти і тут. Бо ж багато українських митців зараз живе у Польщі.  Чудові артисти є також серед нашої громади – от хоча би знаменитий хор «Журавлі». Думаю, що, організовуючи наші заходи, ми повинні насамперед робити ставку на високу культуру, а менше дбати про розважальний характер подій. У певному сенсі пандемія допомогла нам усвідомити, що люди перш за все потребують якісної культури, до якої на щодень можуть не мати доступу, – каже Іван Сирник.

«У Щеціні гідно відзначили День Незалежності України – найкраще свято, близьке душі кожного українця»; «Дякуємо Вам, це незабутній вечір для нас»; «Браво виконавцям, організаторам – це було неймовірно. Дуже гарний концерт та чудові артисти» – такі записи можна було прочитати під фотографіями з концерту.

Учасники Днів української культури у дворі Замку поморських князів

– Відчувалося, що слухачі дуже серйозно ставляться до санітарно-епідемічних вимог, для них це був важливий захід. У розмовах можна було почути, що людям бракує зустрічей, які дають почуття приналежності до громади та консолідують її, – пояснює Іван Сирник.

Під час великих заходів у морі публіки часто губиться «наш» глядач чи слухач, він стає анонімним. Натомість під час цьогорічних Днів української культури відчувалося єднання місцевої української громади, у якій люди знають одне одного вже десятки років. Відносно невелика кількість слухачів створила також відчуття винятковості, немовби родинності свята.

Фото надані Іваном Сирником

Поділитися:

Схожі статті

Частина наживо, частина онлайн: як пройшла українська наукова конференція у Перемишлі

Кася Комар-Мацинськак ■ ПОДІЇ ■ №38, 2020-09-20 У Перемишлі в українському Народному домі пройшла ІІ Міжнародна наукова конференція «Українці та їхні сусіди протягом віків: політика,...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*