Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №30, 2019-07-28

Площу біля церкви у Хшанові 13 липня заповнили прочани, які приїхали на відзначення дня святих Петра і Павла. Такі заходи тут відбуваються від 1947 року, коли у місті опинився депортований в рамках акції «Вісла» отець Мирослав Ріпецький разом із дружиною. Цього року в Хшанові відзначали 130 років з дня його народження.

В одному з класів міської школи отець Мирослав Ріпецький створив каплицю, де, попри заборону комуністичної (а на початку – й церковної) влади, почав проводити для депортованих українців літургії. За всі роки режим так і не зміг побороти невеличку громаду, яка жила духовним та національним українським життям. Силу цього місця творив і духовний настоятель, і віряни, які приїжджали з усієї Польщі. У місцевій капличці хрестили дітей, вінчалися, сповідались і брали участь у літургії рідною мовою. Саме такі духовні зв’язки, на думку пароха й організатора святкувань – отця декана Григорія Столиці, притягують людей до Хшанова. Найчастіше віряни спершу йдуть поклонитися до каплиці Мати Божої Неустанної Помочі, а потім шукають священиків на площі. Саме тут люди хочуть висповідатися та духовно відновитися.

«Бог призначив для нас це місце, і тут Він наділяє нас особливою ласкою», – підкреслює отець Григорій Столиця. За його словами, свято не доповнюють жодною культурно-музичною програмою для того, аби зберегти суто духовний характер цієї зустрічі. Варто відзначити, що зараз парафія у Хшанові нараховує 45 осіб; ще 15 походять звідси, але живуть та працюють в основному за кордоном. На богослужіння приходить ще близько двадцяти вірян з-поміж тисячі мігрантів, які працюють недалеко в Ельку. Заробітчани з України відвідують і храмове свято. Цього разу серед 30 людей, що приїхали з Варшави, була пані Наталя із Львівщини. У Хшанові вона не вперше, раніше приїжджала на оздоровчі молитви до отця Григорія Столиці. Пані Наталя каже, що кожен проживає це свято по-своєму. Сама вона втратила 43-річного чоловіка, а отець Григорій свого часу її дуже підтримав.

«У Хшанові я відчуваю спокій, бачу усміхнені та доброзичливі лиця. Тут помітна присутність Бога, я почуваю себе як удома», – відзначає пані Наталя. Останнім часом вона приїжджала в основному молитися за чоловіка. Цього разу молиться за сина, аби Бог підказав йому правильний напрямок у житті, а також за те, аби віднайти себе після втрати чоловіка.

Набагато коротшу дорогу до Хшанова подолав Павло П’єтночка. Він приїхав із Ольштина, де є науковим працівником. Павло відвідує свято майже кожного року. У дитинстві з батьками, нині – з дружиною та дітьми. Мабуть, його притягує історична й духовна символіка цього місця.

«Важлива також традиція: що у цей липневий день, як колись із батьками, так і сьогодні – зі своєю родиною, я був саме тут», – пояснив Павло П’єтночка.

Цьогорічне свято очолив Вроцлавсько-Ґданський владика Володимир Ющак. У проповіді від підкреслив, що саме люди були тією силою, завдяки якій невеличка парафія у Хшанові та загалом греко-католицька церква у післявоєнній Польщі вистояли. Ієрарх пригадав також, що тодішні миряни та представники духівництва мусили постійно бути готовими до випробувань задля збереження вірності церкві й народові. Наші часи мають свої, хоч і зовсім інакші, виклики. Це, зокрема, втрата церквою авторитету, скандали, зловживання владою серед духівництва чи нездорові зв’язки з державними структурами. Закиди, які транслюють у медіа, завдають шкоди греко-католицькій церкві, підривають її авторитет та спричиняють відхід частини вірян. Владика відзначив також, що сьогодні перестають мати значення моральні цінності. «Колись нормою були Божі та християнські заповіді. Нині охрещені люди щораз частіше живуть так, як їм вигідно», – сказав кир Володимир.

Наступні загрози, які назвав ієрарх – це матеріалізм та секуляризація. Сучасна людина має великі можливості розвитку та матеріального збагачення. За словами владики, це потрібно, але при цьому в сім’ях бракує часу, аби привести дитину на заняття з катехізису та рідної мови, бо батьки постійно зайняті роботою.

Кир Володимир звернув увагу на те, що колись люди жили компактно в сільському середовищі, а зараз основними осередками проживання є міста, де багато хто втрачає свою церковну та національну приналежність.

Викликом для церкви є також спроба охопити душпастирською опікою мігрантів з України. Зокрема, у Вроцлавсько-Ґданській єпархії вже з’явилося близько 30-ти нових парафій, у майбутньому створюватимуться нові. Такі ж процеси відбуваються у Перемисько-Варшавській архієпархії.

Свято у Хшанові завершилося посвяченням води, почастунком та спільними розмовами. Серед офіційних гостей заходів були віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич, уповноважений маршалка у справах національних та етнічних меншин Віктор-Марек Лейк, заступник голови Вармінсько-Мазурського сеймику Збишко Гомза, голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима та представники місцевої влади.

Фото аатора статті

Поділитися:

Схожі статті

Боротьба із стереотипами: висновки та думки з конференції

Мар’ян Рій ■ ПОДІЇ ■ №14, 2019-04-07 Конференція, організована 14 березня Вармінсько-Мазурським Центром підвищення кваліфікацій вчительських кадрів в Ольштині, відкрила для її учасників цікаву,...

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*