Тадей Карабович ■ ПОДІЇ ■ №33, 2020-08-16

Цьогорічне храмове церковне свято Преподобного Антонія Печерського у Голі Володавського повіту пройшло в неділю, 26 липня. Службу Божу очолив архієпископ Авель – ординарій люблінсько-холмської православної єпархії. На жаль, через пандемію коронавірусу фольклорний український фестиваль «Голянський ярмарок» не відбувся.

Уже 23 роки в Голі, окрім церковних подій, у місцевому скансені завжди проходило українське фольклорне свято – «Голянський ярмарок», який організовувало Товариство любителів скансену матеріальної культури Холмщини і Підляшшя. Воно вже 30 років опікується цим музеєм під відкритим небом.

Співіснування церковного свята і фольклорної події було традиційним для села явищем. Воно показувало: на Володавщині ще живуть етнічні українці, у регіоні діють народні колективи, які плекають український пісенний фольклор, там продовжується традиція народних ремесел.

«Голянський ярмарок» був єдиним українським культурно-фольклорним заходом надбужанської Володавщини. На жаль, уже багато років у Володаві немає гуртка Об’єднання українців у Польщі, який був чи не єдиним підтвердженням існування громади у регіоні, її суспільно-культурної організації.

Цього року з огляду на пандемію коронавірусу Товариство любителів скансену матеріальної культури Холмщини і Підляшшя в Голі було змушене скасувати щорічне фольклорне свято. Це співпало із несподіваною стихією: на початку липня у селі пройшла буря, яка пошкодила солом’яну покрівлю на старовинній хаті в музеї, зламала крило вітряного млина і повалила дерева на території самого заповідника.

«Голянський ярмарок» завжди проходив на території скансену, а одним із його елементів було богослужіння у старовинній голянський церкві. Побудована у 1702 році, вона залишається найдавнішою пам’яткою українського дерев’яного будівництва на території люблінсько-холмської православної єпархії. Варто додати, що ця святиня належить до небагатьох старовинних церков у структурі цієї єпархії. Крім того, вона має двох покровителів: святого Антонія Печерського і святу Великомученицю Параскеву, а це – рідкісне явище. Воно свідчить про те, що в минулому, до акції «Вісла», регіон мав цікаву антропологічну структуру.

Нагадаємо також, що власне до голянської парафії приїхав у 1939 році в село Кривоверба польський етнограф Януш Шьвєжи (1884-1962), який досліджував український народний одяг. Війна перервала цю роботу, закінчити яку науковець зміг лише 1953 року. На жаль, етнічна структура надбужанського краю була вже зруйнована. Одначе у 1958 році вчений видав на основі довоєнних наукових досліджень і післявоєнних доповнень із села Вирики атлас «Підляське (надбужанське) вбрання» («Strój Podlaski (Nadbużański)».

Товариству любителів скансену матеріальної культури Холмщини і Підляшшя в Голі вдалося поіменно ідентифікувати більшість людей, зображених на довоєнних світлинах із цього атласу. Це важливо, адже історія виникнення цієї публікації має своєрідне соціологічно-етнічне продовження. Героїв фотографій  або виселили після війни в Україну, або у 1947 році під час акції «Вісла» – на Ольштинщину. Лише наприкінці 1950-х та на початку 1960-х років деякі з них змогли повернутися на рідні землі.

Отже, Товариство любителів скансену матеріальної культури Холмщини і Підляшшя, проводячи «Голянський ярмарок», апелювало і до минулого, й до сучасності. За домовленістю з церковною владою організатори змогли використовувати для свого заходу також приміщення святині. Завдяки богослужінню та ярмарку всім учасникам свята презентували українську традицію. Хто приїздив на свято фольклору – той не оминав старовинної церкви. Цього ж року на церковне свято – єдине, яке не було скасоване – приїхало дуже мало людей.  

Відсутність концертної події показує ширший контекст українського питання на цілій надбужанський території. Тут насправді бракує структур якоїсь української організації на додаток до православних парафій. Я свідомо пишу «якоїсь», бо це могло би бути Об’єднання українців у Польщі, Союз українців Підляшшя, а може – зовсім нова українська структура, яка займалася би суспільно-культурною діяльністю, як це робить Товариство любителів скансену матеріальної культури Холмщини і Підляшшя в Голі.

Фото надане автором

Поділитися: