Павло Лоза ■ КУЛЬТУРА ■ 2010-12-02
{mosimage}
Тридцять років тому Суднобудівний завод у Ґданську був місцем роботи… а пізніше страйків робочих людей. Два роки поспіль у цьому місці презентує українську культуру покоління молодих українців.
Тридцять четвертий молодіжний ярмарок, який 19-20 листопада влаштовано в Центрі “Ґданська корабельня”, його організатори – Поморський відділ ОУП та Союз української незалежної молоді (СУМН) – поділили на два дні, протягом яких, зокрема, можна було скуштувати українських страв.
Саме місце, як підкреслює Єлисавета Кремінська, голова Поморського відділу ОУП – відкриває для нас, організаторів, нові можливості. І я б навіть сказала – це відкрита зона для експериментів. Напевно успішним експериментом виявляється “Молода муза”, тобто зустріч з українським театром, яка чекала на глядачів першого дня.
– Уже давно ходило по голові, щоб оце зробити. Влітку, під час рейду “Карпати” ми придумали використати осіб, наших знайомих, які мають уже досвід зі сценою, – каже Андрій Філь, один з організаторів заходу.
Отже, не мали це бути точно монодрами чи виставки, тільки різні співані жанри, які глядач сприйматиме не як розвагу, але більш зосередиться на формі, змісті і подачі. Під час першої ярмаркової зустрічі з українським молодіжним театром на дошках можна було побачити виступи акторів молодого покоління: Олени Цікуй з монодрамою, Оксани Терефенко, яка у своєму сольному концерті співаної поезії при акомпанементі Аґнешки Бірецької інтерпретувала вірші Ліни Костенко у власному аранжуванні. Вечір доповнив білий спів “DOAMADO” (Dарії-Oльги-Агати-Марійки-Aні-Дарії-Олени) – групи дівчат з білобірського ліцею, та академії пісні “PoGhanky”, що діє при театрі “Off de Bicz” з міста Сопота. Ідея останніх – згуртувати в Тримісті середовище людей, які цікавляться старими традиційними слов’янськими піснями.
– Підійшло до мене кілька людей і кажуть, що файно, що це було щось інше. І це не тільки тому, щоб просто мені зробити приємність, бо випадає подякувати, – говорить про виступ учасниця “Молодої музи”, – бо це саме те місце, щоб виразити свій естетичний погляд і показати, що можна адаптувати свій досвід на наш ґрунт, – додає. Організатори хотіли показати, що крім танцювальних та рок-ансамблів, українська молодь включається у щось новітнє, не тільки фольклор, що вона вміє осучаснити твори української класики. Це повинно бути і для старшого покоління. Але чи всі мали нагоду побачити театр?
– Хоч мені треба їхати майже сто кілометрів до Ґданська, я не приїхав у п’ятницю, яка, по суті, мене цікавила: бо після завершення роботи вже б не встиг на театри, – зізнається глядач старшого покоління, якого зустрів я в суботу. Проте в суботу цей член уже трішки старшої “молоді 50+”, був лише три години, бо, як він сам пояснив, “це виключно рок-концерт для молодих”.
Першого дня кількість глядачів – біля 200. Чи це багато, як на театр? Можна сказати, що як на перший раз – це добрий результат. “Театр є більш ексклюзивною артистичною формою. Вона менш доступна, зрозуміла і така, що вміє зацікавити небагатьох людей. Просто для більш вимогливого глядача, а не масового”, – ділиться думкою Катерина Комар, організатор та голова СУНМ. Інші присутні на ярмарку також підтверджують, що “було файно, бо великий зал… бо багато місця для танцю біля сцени”. Правдоподібно, цикл ярмаркових театрів продовжуватиметься – і може все не закінчиться, як з виступами кабаре, коли ще десять років тому на заході одного вечора виступало їх чотири, з різних міст, шкіл… А сьогодні немає жодного, бо просто їх нема.
Уже другий день “Головний концерт – страйку не буде!”, пройшов при “шляґерах для людей паркету”. Його забезпечували “Відкрита зона”, “Чорний мохер”, “Верес”, “Білий берег”, “Гопак” “Тугай-бей”, “Тhe Ukrainian Folk”, “Кадарка”, “Мітра”, “Беркут”. Аж 10 ансамблів!
– І ми самі не пам’ятаємо такої кількості гуртів на заході, – підсумовує К. Комар.
– Для декого – це те саме, така сама музика разів з 10! Проте для інших – цікаво, бо віднаходжу диференціювання в аранжуванні народних пісень, а в нас в Україні не така популярна обробка фольклору, – говорить Олекса.
Головною подією другого вечора був виступ DJ Олега Скрипки.
“Наше слово” №49, 5 грудня 2010 року {moscomment}
