Страх і смерть від українських водіїв

Олена ЧурановаУКРАЇНА№31, 2018-08-05

Новини на українських телеканалах стають схожими на постійний перелік загиблих. Але це не загиблі під час війни на сході і не загиблі від смертельних хвороб. Це жертви українських водіїв та українських доріг: і неважливо, чи за кермом ти, чи йдеш по пішохідному переходу.

20 липня 2018 р. лише дві аварії забрали життя 15 людей: на Житомирщині маршрутний автобус зіткнувся із вантажівкою – 10 людей загинуло, а наступні 10 госпіталізовано з травмами різного ступеню тяжкості; в іншій ДТП (дорожньо-транспортна пригода, пол. – wypadek) автобуса на Миколаївщині, який перевозив громадян Білорусі, загинуло 5 людей. У квітні 2018 р. на перехресті у Кривому Розі 8 людей загинуло через зіткнення трьох автівок. До цих трагедій додаються численні ДТП за участі родичів чиновників, нардепів, так званих «мажорів» напідпитку, які забирають життя людей просто на тротуарах чи пішохідних переходах, що вже стало звичним для українців. Одна з найрезонансніших таких аварій сталася у Харкові, коли 20-річна Олена Зайцева їхала на червоний сигнал світлофора і зіткнулася з іншим автомобілем, у результаті чого її машина вилетіла на тротуар і збила 11 пішоходів, 6 з яких загинуло. Тож, чи дійсно поле бою в Україні перемістилося на дороги?

Скільки смертей на українських дорогах?

Попри шокуючі новини з українських доріг, Патрульна поліція України, яка, власне, займається безпекою дорожнього руху, повідомляє, що загальна кількість ДТП знизилася на 10 відсотків, як і зменшилася кількість смертельних випадків внаслідок аварій. Так, за словами начальника Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Олексія Сергєєва, на сьогодні загальна ситуація на автошляхах є найбільш спокійною за останні три роки. Правда, за 6 місяців цього року вже було зареєстровано більше 68 тисяч ДТП, у яких постраждали 13 тисяч осіб і загинуло 1237 людей. 7 людей за добу, як приводять до середнього в поліції.

Перша половина цього року також є показовою щодо причин, через які українці гинуть на дорогах. Адже більша частина ДТП сталася саме за участі автобусів і маршруток через їхній неналежний технічний стан, ігнорування правил дорожнього руху тощо. Після гучних трагедій із десятками смертей поліцейські навіть влаштували превентивні заходи під назвою «Перевізник». Перевіряють автобуси, складають адмінпротоколи тощо. Так, за результатами перших таких перевірок було виявлено 3 тисячі технічно несправних автобусів, оформлено 27 тисяч порушень правил дорожнього руху та правил перевезення пасажирів.

«Водночас, чи не найбільш масштабніші та криваві ДТП вчиняються водіями, які перебувають у стані сп’яніння. За перші шість місяців цього року з вини нетверезих водіїв сталося понад 2 тисячі аварій, з яких 349 з потерпілими. Безвідповідальність таких людей привела до загибелі 42 і травмування 446 громадян», – заявив Олексій Сергєєв.

До речі, після реформування поліції в Україні створили окреме Управління безпеки дорожнього руху, яке має вести статистику аварійності на дорогах. За даними відомства, якщо у 2012 р. на дорогах загинула 5131 особа внаслідок ДТП, то у 2017 р. – 3432 особи. Цифри кожного року зменшуються, тож можна говорити про позитивну динаміку.

Зміни все одно потрібні

Цифри цифрами, а ряд резонансних дорожніх трагедій на дорогах вчергове змусив говорити про те, що в країні потрібні більш серйозніші зміни, щоб зменшити кількість смертей на дорогах.

Міністерство внутрішніх справ України вже вкотре представило законопроект щодо підвищення відповідальності за порушення правил дорожнього руху, який був розроблений разом із Національною поліцією та Міністерством інфраструктури і вже майже рік розглядається в парламентських комітетах. Тільки нещодавно було рекомендовано розглянути документ у парламенті в першому читанні. І прем’єр-міністр Володимир Гройсман вже пообіцяв, що цей та інші закони щодо посилення безпеки на дорогах будуть розглядатися у перші сесійні тижні.

«Серед новацій – підвищення розмірів штрафів за керування транспортними засобами особою, яка ніколи не отримувала цього права або була його позбавлена, за перевищення максимально дозволеної швидкості руху більше ніж на 50 км/год, а також зменшити поріг відповідальності за перевищення швидкості з 20 км/год. до 10 км/год. та інші», – повідомив перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий. Зокрема, хочуть підвищити розмір штрафу за перевищення швидкості більше ніж 50 км/год. до 3400 гривень (зараз це 510 гривень), а за водіння без прав – до 20400 гривень (зараз 510 гривень), планується впровадження фото/відеофіксації порушень, збільшення строків накладання адмінстягнень з 3 місяців до 1 року за керування автомобілем у нетверезому стані тощо.

Аби посилити відповідальність та полегшити роботу судам, чиновники заявили і про першочергову необхідність використання автоматичної фото- та відеофіксації. Начальник Головного сервісного центру МВС Владислав Криклій заявив, що сьогодні законодавча база вже дозволяє використовувати таку систему, але були відсутні технічні вимоги до обладнання. За його словами, такі вимоги вже розроблені, а також зроблені необхідні зміни в технічному реґламенті, тож тепер можна очікувати, як така новація реалізується на практиці. Так, за 3 роки планують встановити 3 726 таких камер, а у 2018 р. хочуть запустити 500 камер. Наприклад, у Польщі всього встановлено 400 датчиків, які вимірюють швидкість.

Патрульна поліція поки що залучає додаткові патрульні екіпажі та групи реаґування. «Загалом на патрулювання доріг міжнародного, державного і реґіонального значення зараз заступає 540 екіпажів, які фокусують увагу саме на безпеці дорожнього руху», – повідомив начальник Департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький.

Хочуть підвищити і відповідальність перевізників – у Міністерстві інфраструктури анонсували введення електронного кабінету перевізника, де буде знаходитися вся інформація про нього, його ліцензії, маршрути, штрафні бали і т.д.

Безкарна невідповідальність

Нові штрафи та норми, може, й вплинуть на посилення відповідальності на дорогах, але чи змінять відсутність покарань порушників? Наприклад, за даними Патрульної поліції, у 2017 р. зареєстровано 1916 ДТП із смертельними випадками, але розкриті з них лише 909 (47%). Статистика протягом останніх років однакова – розкриття випадків не перевищує 50%.

Якщо брати до уваги найгучніші аварії, то й тут судові процеси затягуються, слідства відбуваються досить непрозоро. Той самий приклад із Оленою Зайцевою у Харкові показує, що навіть справи з таким резонансом у суспільстві можна затягувати та не притягнути винного до відповідальності. Наприклад, лікарка-нарколог, яка робила огляд Зайцевої і змогла б підтвердити, що та була під дією наркотиків під час аварії, звільнилась і поїхала з Харкова, а прокуратура не збирається її шукати та повертати. Про це повідомила журналістка Тетяна Доцяк, яка слідкує за перебігом справи.

Інший спосіб «зам’яти справу» – відкупитися від жертви. Цим також часто користуються українські «мажори». Суди затягуються, у водіїв «знаходять» діагнози, які полегшують покарання. Неможливість притягнути до відповідальності – одна з причин, через яку водії почувають себе на дорогах вільно, а пішоходи – небезпечно.

І хоча статистика показує, що ситуація на дорогах таки покращується, утім, серед європейських країн Україна продовжує посідати перше місце за рівнем загибелі пішоходів і п’яте місце – за рівнем смертності в ДТП.

Система і правила в Україні є. Але закони повинні діяти не тільки на папері, але й на дорогах. ■

Поділитися:

Категорії : Україна

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*