(пл) ■ ІСТОРІЯ ■ №51, 2013-12-22
У листопаді цього року у Варшаві українського архітектора Володимира Герича удостоєно звання «Сторож спадщини Речі Посполитої», яке присвоюють особам, інституціям або організаціям, котрі мають особливі заслуги за охорону польської національної спадщини.
Директора Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовкві Володимира Герича відзначено в категорії «Закордонна нагорода ім. Мечислава Ґомбровича» за «вклад у будову польсько-українського примирення заради рятування історичної та культурної спадщини, а також за багатолітню діяльність задля охорони, відновлення та популяризації матеріальної спадщини колишньої Речі Посполитої». Фінансова нагорода становить 5 тис. євро. «Це не лише моя нагорода, а й людей, з якими я працюю в цій справі, та приятелів з Польщі», – зазначив скромно лауреат, який зокрема здійснив значний вклад у відновлення Королівського замку в Жовкві. З ініціативою проведення конкурсу, в якому були б нагороджувані окремі особи та інституції за опіку над пам’ятками архітектури, виступив Сенат Польщі.
– Все те, що ми отримали як здобуток попередніх поколінь, збереглося завдяки небайдужості людей та організацій, які приклали багато зусиль до цієї справи. Нерідко цим займаються анонімні особи, що діють на місцях. Це люди, віддані своєму реґіонові, колекціонери, літописці історії, котрі хочуть урятувати її фраґменти для нащадків, – зазначив під час врочистостей маршалок Сенату Польщі Боґдан Борусевич, який вручив відзначення.
Таким любителем можна назвати і В. Герича. Він – архітектор за професією, кандидат економічних наук, є автором та співавтором близько 30 наукових публікацій з проблематики реґіонального розвитку й охорони культурної спадщини. За його словами, він буде продовжувати свій задум.
– Я сам працюю у Жовкві, де схрещуються між собою три культури: польська, українська та єврейська. Мені вдалося намовити наше Міністерство культури, університетські середовища та людей, які займаються охороною спадщини в Польщі, до спільної праці. І сьогодні бачимо результат цього. В подальшому я буду робити все, щоб охорона не лише польської спадщини, але й пам’яток інших націй, ставала для суспільства важливою, щоб нашу діяльність підтримували, – запевнив лауреат.
Звання «Сторож спадщини Речі Посполитої» поділено у трьох категоріях. Лауреати, крім фінансових нагород, отримали також пам’ятні медалі. У категорії «Державна нагорода для фізичних осіб» відзначення здобув священик Римо-католицької церкви кс. Станіслав Дзедзиц за «опіку над дерев’яними пам’ятками архітектури, які внесено до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО». У його парафії збереглися зокрема дерев’яний костел періоду XV–XVI ст. у Волі-Сеньковій та греко-католицька церква періоду XVI ст. в селі Овчарах (колишня назва села – Рихвалд). Після багатьох років старань священика ці знищені пам’ятки архітектури урятовано, і сьогодні згадані храми увійшли до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Міністр культури Польщі Боґдан Здроєвський наголосив, що польська держава потребує багато таких сторожів, бо ці «пам’ятки вимагають надзвичайної опіки». Як відомо, на території Польщі є багато пам’яток, які засвідчують про існування тут української культури: цвинтарі, церкви тощо. Вони часто знаходять своїх опікунів і сторожів, які стараються їх захистити і зберегти. Тому доцільно було б, щоб на зразок Сенату РП українська сторона також нагородила своїх «сторожів» у Польщі.
