Христина ЗаникРЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ№37, 2017-09-10

«Słońce we łzach wygnanych», Aleksander Maślej, Tyrsa, Warszawa 2017, 290 s.

Навчені, що кожен творить свою долю сам, ми можемо помилятися. Бувають такі обставини, коли життя людини в одну мить перетворюється на хиткий човен у розбурханому океані. Саме про це – книжка Олександра Маслея «Сонце у сльозах вигнаних». Вона про відчай, безсилля, боротьбу та надію. Через призму розповідей про окремих людей, події з їхнього життя, автор змальовує трагічну картину війни, окупації, утисків, переселення та переслідування, які ввірвалися в життя українців у Польщі, зокрема лемків, після 1939 р.
Перша частина – це оповідання про втрачений рай, як інколи герої оповідань називають свою землю, з якої були обманом, а пізніше насильно виселені в 1945, 1947, 1951 роках. Без надміру епітетів, простою мовою відомий літератор-лемко вміє занурити читача у світ, в якому живуть його герої. Постать автора ніби збоку описує їхні думки, емоції та констатує факти. В чомусь співзвучний зі стилем письменниці-гуцулки Марії Матіос, він у невибагливий спосіб говорить про вічні і глибокі почуття, про трагедію всієї спільноти, про незагоєні рани.
Друга частина присвячена балканському питанню та сербсько-хорватсько-мусульманській війні. Третій розділ – публіцистика на тему українців у Польщі: автор пише про наслідки полонізації, волинську трагедію, Акцію «Вісла», лемківське питання. Тут є аналіз публікацій у польській пресі, замітки О. Маслея щодо важливих польсько-країнських суспільних, політичних та культурних подій. Окремими розділами йдуть «Рапсодія Лемків» та поезія.
Книжка, як і її автор, сповнена динаміки й інколи, здавалося б, непоєднуваних форм.
Концепція видання – віддзеркалення характеру її творця. У житті поміж розмовами про серйозні речі О. Маслей любить пожартувати, кинути гостре слівце, потім зробити лірично-поетичний відступ, а далі знову повернутися до важливих тем. Приблизно такий і зміст книжки: трагічні історії в художньому стилі пересипані короткими особистими нотатками, публіцистичними замітками та гумористичними випадками й анекдотами. В Інтернеті така форма могла б модифікуватися в сайт, особистий блог та сторінкою в соціальних мережах. До чого ж зворушливо виглядає, наприклад, особистий нарис «Михайле, вибач», де автор розповідає про те, як на «Лемківській ватрі» обділив увагою Михайла Гориня, звернення до абітурієнтів Лігницького ліцею та інші. Також серед оповідань – гумористичне есе, де автор пише про хімічний склад «Кропки» (діетиловий ефір, який лемки почали вживати від часів І Світової війни) та напівжартома розмірковує, чи може бути лемком той, хто її не пив. Маслей іронізує і робить ситуацію інколи абсурдно-кумедною. «Незнам, цы знате, же на звіданя хто нашов Гамерику? – шиткы одповідают же Колумб. Але то не є правда! Як Колумб виберал ся до ней, то лемкы уж плинули каяком зо сушеним сіном назад!». Оповідання написані переважко польською, менше – українською мовами, а велика частина – лемківською говіркою. Важливим доповненням є фотографії героїв, місць, уривки документів і газетних статей.
Книжка могла б стати цікавою як для читачів з України, так і для українців у Польщі та поляків. Для розширення кола читачів є сенс перекласти «Сонце…» на українську і польську мови цілісно. Безумовно, в державі над Дніпром українці відкрили б для себе багато пізнавального про етногрупу лемків, про Акцію «Вісла» та сучасні польсько-українські відносини.
Оповідання поєднують у собі історії людських доль. Через цинічність тих часів і низьку цінність життя людини, через те, що українці опинилися поміж двома імперськими державами, які хотіли їх знищити, перетворити на поляків або радянських людей (з іншого боку кордону), історії ці в більшості трагічні та сумні. Для читача, що знайомий з художньою літературою, базованою на історичних подіях (таких, як «Голодомор» Євгена Гуцала, «Тигролови» Івана Багряного) про українців у ХХ ст., додасться ще одна сторінка нищення українців – як фізичного, так і культурного, ментального. Червоною ниткою крізь оповідання проходить тематика насильного виселення з Лемківщини. Навіть облаштувавшись на нових теренах, українці не могли змиритися, звикнути, відчути себе щасливими. «Ніде я не міг вийти на гору і подивитися на село згори, як птах. Я почувався затиснутим, зневоленим, осамітнілим», – зізнається один з героїв «Рапсодії Лемків». Ці незагоєні рани читач відчуває сам. Він уболіває разом з героями за можливість повернення на рідні землі, обурюється за зруйновані церкви чи хрести на могилах. Автор робить читача своїм спільником. Тим, який після прочитання книжки не буде дивитись на польсько-українське питання на манеру чорно-білого максималізму. Він відкриє для себе багато нових відтінків.
Автор досить сміливо критикує політику польської влади й однобоке представлення в пресі та літературі образу українця, патріота своєї землі і культури. Більшість історій у книжці – про лемків. Проте Маслей дає зрозуміти, як саме позиціонує цей етнос: як частину українського народу, він наводить факти про те, як польська влада в різний спосіб «налаштовувала» лемків вважати себе окремим народом, або й частиною польського, використовуючи відоме гасло загарбників «Розділяй та владарюй».
Попри нещастя, гострі теми і трагізм, яким часто просякнута доля героїв, О. Маслей не погоджується з тим, що оповідання є сумними.
«Хто вважає, що вони сумні, нехай прочитає ще раз назву, – відповідає він.
Сонце в очах вигнаних. А сонце – це що? Сонце – це життя, це надія. Тому моя книжка не сумна. Це книжка про людей, які мають надію».

Можна придбати нову книжку Олександра Маслея!
Ціна одного примірника 35,00 зл. (разом з висилкою).
Замовлення просимо надсилати на адресу ТОВ «Тирса»:
TYRS A Sp. z o.o. ul. Kościeliska 7, 03-614 Warszawa
e-mail: tyrsa@hot.pl тел. +48 |22| 679 95 47
або вплачуючи рівновартість кількості замовлених примірників на банківський рахунок: TYRSA Sp. z o.o., Warszawa Nr 95 1160 2202 0000 0000 3170 4029
чи поштовим переказом, з позначенням, скільки примірників замовлено.

Поділитися:

Схожі статті

Заява Об’єднання українців у Польщі з приводу припинення розслідування у справі акції «Вісла» Інститутом національної пам’яті

ОУП ■ ЗАЯВА ■ №48, 2023-12-10 ***Oświadczenie w języku polskim - tutaj. 28 листопада 2023 року Інститут національної пам'яті Польщі опублікував повідомлення Галузевої комісії...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*