(ак-б) ■ ГРОМАДА ■ 2011-06-10
{mosimage} З І Р К И Ф е с т и в а л ю
“Солодку Дарусю” з Івано-Франківська хвалив, наприклад, польський журнал “Teatr”, присвячуючи сценічному життю творів Марії Матіос цілий блок матеріалів у випуску за березень минулого року. Рецензентка – Ганна Веселовська – звертала увагу на дуже продуманий і прецизійний спосіб розповіді, на те, що попри політично-історичний сюжет книжки, режисерові вдалося не піти в публіцистику, тільки видобути поетичний еквівалент, а водночас так, як робить це сама авторка в книжці, – наголосити на психологічних і чисто людських аспектах цієї “драми на три життя”.
Великим козирем спектаклю є музичний прошарок: спів у режисурі відомої акторки і співачки Наталки Половинки, який виражає весь діапазон людських емоцій. Завдяки ньому можна почути звуки, які оточують мовчунку Дарусю: гомін, белькотіння, завивання, бурмотіння. Це зводить спектакль до набагато глибшого – майже ритуального – рівня перцепції.
У “Солодкій Дарусі” виступають здебільшого молоді актори, але саме вони вносять інший, більш модерний і дуже цікавий спосіб розуміння театру. Немає штучного пафосу чи перебільшених жестів, немає цукеркової “шароварщини”, зате є такий спосіб зосередження на тексті, який дозволяє людям з різних поколінь (ба! – з різних країн) увійти у нього і зрозуміти світ таких Дарусь, яких повно жило, а може живе ще й досі, в Україні. Театр з Івано-Франківська через дослідження конкретної людини розповідає про трагедію усього людства й це, певно, найважливіший режисерський здобуток Ростислава Держипільського.
Вистава стала фаворитом українського театрального фестивалю “Прем’єри сезону 2009”, де зібрала нагороди у п’яти номінаціях: “найкраща вистава”, “найкраща режисура”, “найкраще візуальне рішення”, “найкраща чоловіча роль першого плану” та “найкраща жіноча роль першого плану”. 2010 р. була номінована до Національної премії імені Тараса Шевченка. Постійно їздить на гастролі по Україні, де за кожним разом збирає аншлаґи. У квітні театр і Марія Матіос відвідували Канаду. Зустрілися там з величезним успіхом. В Оттаві, Монреалі, а особливо в Торонто були наданшлаґи. Три вистави подивилося в загальному до 1,5 тисячі глядачів. Григорій Гладій – знаменитий канадський актор, народжений в Україні, назвав історію про Дарусю “ударом у сонячне сплетіння”. У планах театру – гастролі в США…
“Наше слово” №24, 12 червня 2011 року {moscomment}
