Ігор Ісаєв ■ ПОГЛЯДИ ■ №4, 2020-01-26

З’явилося чергове дослідження громадян України в Польщі, підготовлене EWL S.A. у співпраці з Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету. Цього разу одне з найбільших польських кадрових агентств проаналізувало дуже чутливу тему — заробітки мігрантів. Порівнюючи тенденції 2018 року з 2019-им, автори звіту виявили кілька цікавих і неочевидних закономірностей.

«Працівник з України — заробітки в Польщі. Звіт EWL» є третім за 2019 рік звітом цієї групи дослідників. У Польщі документ представлено наприкінці року, а в Україні презентація рапорту відбудеться до кінця зими. У своїх попередніх дослідженнях, запитавши солідну групу з 855 мігрантів з України у Польщі, EWL зосередилося на таких аспектах, як потреби і очікування українців у Польщі («Громадяни України на польському ринку праці: досвід, виклики та перспективи», вересень 2019) чи потенціал міграції громадян України за західний кордон Польщі («Працівник з Україниміж Польщею і Німеччиною», червень 2019).

Дослідники вказували, що попри зростання настроїв на виїзд із Польщі, чимало українських мігрантів відчувають більший зв’язок із поляками — натомість задуматися над виїздом до Німеччини змушують їх потенційно вищі заробітки. У кількох звітах підкреслювалося також, що громадяни України краще почуватимуться в Польщі, якщо полегшаться формальності працевлаштування чи буде краще продумана інтеграційна політика держави, зокрема вивчення польської мови. В аналогічному дослідженні EWL 2018 року виявилося навіть, що від польської влади громадяни України більше очікують підтримки у навчанні польської мови, ніж у лібералізації законодавства.

Те, що знання польської мови і загалом — рівень інтеграції в польське суспільство впливає на заробітки громадян України, бачимо в останньому звіті EWL. Дослідники виділили кілька груп заробітків — починаючи від мінімальної годинної ставки (яка на момент дослідження складала 11 злотих/нетто) і закінчуючи найвищим для групи трудових мігрантів рівнем заробітків у розмірі 20—35 злотих/нетто за годину.

Дослідники зіставили рівень зарплатні із різними параметрами — частота приїздів до Польщі, обізнаність із польським ринком праці, досвід, рівень легалізації перебування чи знання польської мови. Кожен із цих параметрів кардинально визначає рівень заробітку українських мігрантів у Польщі. Так, ніхто з респондентів, котрі вільно або дуже добре говорять польською мовою, не працює в Польщі за мінімальну ставку, а більше половини з них заробляє понад 15 злотих/нетто за годину. Тим часом відсоток тих, хто працює за мінімальну ставку, найвищий серед групи, котра польської мови взагалі не знає.

Досить великі відмінності в заробітках виявилися між чоловіками і жінками з України — вони здаються ще більшими, ніж різниці в зарплатах польок і поляків. На жаль, понад 55% жінок з України заробляють найменше, до 13 злотих / нетто за годину. Натомість серед працівників із найвищим заробітком (20—35 злотих/нетто) частка жінок у 2,5 рази менша, ніж чоловіків. Великі різниці спостерігаються також між регіонами і галузями. Традиційно найвищі заробітки виявлено в Мазовецькому воєводстві, а серед галузей — у будівництві. Що цікаво, на протилежному краю опинилися заробітки українських громадян, що працевлаштовані у промисловому виробництві (здавалося б, не менш важкому ніж будівництво) — переважна більшість працівників у цьому секторі заробляє 11—15 злотих за годину. Таку тенденцію я пояснюю рівнем технологічності польської промислової галузі — на відміну від заходу Європи, більшість польських підприємств робить прості, хоч і трудомісткі дії. Це саме та сфера, де потрібна так звана «дешева робоча сила», і вона існує та конкурує із Заходом тому, що є некваліфіковані мігранти. У той же час будівництво вимагає кваліфікованих працівників, вартість праці яких зростає з місяця на місяць.

Саме за працівників із досвідом Польщі поки що слабко вдається поборотися. І вони найімовірніше можуть стати першою відчутною хвилею відтоку українських трудових мігрантів з Польщі в інші держави ЄС. Настрої на виїзд — найвищі саме в групі найбільш оплачуваних громадянин України в Польщі. У групі працівників, які планують виїхати, майже кожен третій опитаний заробляє понад 15 злотих/нетто за годину. Це сумна оцінка польській міграційній політиці: навіть якщо ці люди не виїдуть за Одер чи виїдуть не так масово — сам факт, що заробляючи більше, люди частіше задумуються над переїздом, свідчить, що громадянам України важко осісти в Польщі в нинішніх реаліях.

Заробити — може так, проте якщо хтось заплатить більше — поїдемо до нього. У цій логіці громадянам України можна закинути лише здоровий розрахунок і тверезий глузд. Натомість польській владі варто поставити низку досить болючих запитань: що вона зробила, щоб громадяни України були не лише трудовим ресурсом, але й суспільним капіталом? Чи не стали руйнівними загравання з радикалами на тлі міграційних питань? Чи, врешті,є яка-небудь серйозна заслуга влади в тому, що громадяни України так масово приїхали до Польщі, чи це сталося лише завдяки польському бізнесу та українській економічній ситуації?

Найголовніший висновок, котрий зроблений в останньому звіті EWL, — це те, що у 2019 році лише 6% громадян України погоджуються працювати в Польщі за мінімальну годину ставку. Ще рік тому, у 2018-ому, таких було аж 40%. Громадяни України усвідомили свою вартість. «Працівники з-за східного кордону Польщі все краще орієнтуються в польському ринку праці, а їхні рішення щодо працевлаштування — усе більш обґрунтовані та усвідомлені», — пише у вступі до звіту голова правління EWL S.A. Анджей Коркус.

А це значить, що в міграційній політиці уряду не можна вже буде гратися простими емоціями і використовувати покору працівника, котрий опинився у важкій економічній ситуації. І мігранти, і польський бізнес очікує більшого. Ані перші, ані другі очікування не є тотожні з суспільним благом громадян Польщі (хоч не завжди його заперечують) — речником котрого має бути держава. Тож коли очікувати її стратегічних дій?

Поділитися: