ШТО Мірко Нагач зробив для лемків?

Марко Постів-ЯругаЛЕМКІВСКА СТОРІНКА2008-07-25

{mosimage}

Дуже. Міг бым юж скінчыти, бо знав єм Мірка и знам, што для нас зробив, рік лем не є Го з нами. Пишу тот допис, жебы зме знали, што зме мали и што зме стратили. Думку заперту в слівци „дуже”, гнеска, в першу річницю Мірковой смерти, тягнути буду дале.
Мірко Нагач мав Великій Талант, писав легко, так легко, же тяжко перервати лектуру, чытаня Міркового „Вісем штырі” и „Бомбля” втігат. В „Бомблю” описав жытя люди, котрых барз добрі знам, и тепер, по лектурі той книжкы, інакше на них смотрю. В „Бомблю” чытам Мірковы слова, а здає ся мі, же чую и виджу правдивого Бомбля и Пєтрка. Слезы сьміху сами мі течут. Найбарже хыбаль під час чытаня розділу „Подвійни дублі”, дві остатні страны сут трагікомічны. Слезами жалю плакав єм при чытаню розділу „Потоп”, припомла ся мі смерт вітця, мого приятеля, котрий єст: „poważniejszy, taki, który nie pije, ma rodzinę, gospodarkę i życie mu się ułożyło”
Ищы за Міркового жытя и заразіцька по Його смерти чытав єм выповіди нашых и польскых інтернавтів. Єден інтернетовий чловек в Мірковым „Вісем штырі” нич великого не відів, жаль му было часу, якій „стратив” на лектуру той книжкы. Тота опінія, так скрайні літературні неприхыльна для Мірковой першой книжкы, барже ня заболіла од іншых того роду некомпетентных высловів, барз зрештом до нєй подібных. Не розумію гнешніх інтернавтів. Бо люде „марґінесу”, такы як Бомбель, хоц, коли ся довідали о чым єст „Бомбель”, обіцювали, же як лем Мірко приіхат то: „mordę mu skują”. Але не лем же того не зробыли, то ищы красьні за „Бомбля” Мірковы подякували и дальше дякуют. Гнеска хвалят ся тым, же „Бомбель” єст книжком о них. „Бомбля” прочытав не лем Бомбель, його камаратя тіж заразили ся чытаньом.

Серед інтернетовых выповіди нашов єм ищы и інше цікаве стверджыня, його сенс „вісит” в наголовку того тексту. Оно юж не квестійонує Міркового таланту, але не видит в тым, што Мірко робыв и писав, лем-лемківского зыску. Для некотрых з нас в тым, што Нагач писав за мало было и єст видно, же быв лемком.
Тым, котры так думают, хочу повісти: Не знали сте Мірка. Чом взглядом Мірка не застосуєте такой самой мірки, яком міряте Андрия Вархола? Они оба, Андрий и Мірко, отверто признавали ся до коренів, не таіли, а на опак голосно признавали, же дуже завдячают нашій культурі, же то она іх створила и одтиснула на іх творчости своє пятно. Як одотнеме ся од Мірка, то нашы діти, так як мы, котры аж в суді допоминаме ся о Никифора, будут мусіли бороти ся о Мірка Нагача – лемка.
Оддаю Вам Міркову статтю, Мірко Нагач з ньом и зо сьвідоцтвом зрілости іхав в столицю старати ся о індекс Варшавского університету. Довго лежала на дні шуфляди, переклав єм єй з польского на наше и оддаю в Вашы рукы – з нєй барз ясно видно, кым Мірко так направду быв и што думав о нашій земли.

„Наше слово” №30, 27 липня 2008 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Лемки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*