Розмовляв Олько Мaслей ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ 2010-11-11
{mosimage}
Розмова з ДМИТРОМ РИДЗАНИЧЕМ, війтом ґміни Устя-Горлицьке
Ви є одним із тих самоврядників, хто в цьому реґіоні керує найдовше. Ґміна Устя-Горлицьке, війтом якої Ви є, – досить характерна, оскільки тут проживають національні й релігійні меншини. Чи це має вплив на Ваші рішення й вибори?
-Це правда, наша ґміна, з цієї точки зору, специфічна. Однак, коли треба щось вирішити, я не керуюся приналежністю даної сторони до якоїсь національної, етнічної групи чи політичної фракції. Рішення стараюся приймати завжди так, щоб вони не спричинялися до конфліктів, тобто розв’язували проблему цілком, а коли це неможливо, то намагаюся досягти компроміс.
Таким чином, у справах, з яких інші не бачать виходу, часто осягаю консенсус, а це, у свою чергу, приносить у результаті кращу співпрацю з самоврядними структурами. Але при цьому не слід забувати й про те, про що ми говорили на початку. Специфіка ґміни, яка полягає на різноманітності націй, етносів та віровизнань, вимагає більш розважних дій при розв’язанні деяких проблем, ніж у випадку ґмін, де такої різноманітності немає.
На території ґміни в деяких місцевостях будуть таблиці з двомовними написами. Як це сприймає більшість?
-Мешканці висловилися на цю тему шляхом відповідних громадських консультацій, результат яких не підлягає дискусії. Кожен має право вибору і не можна йому нічого накидати, можна тільки показати альтернативу. Однак я нагадую, що з таким вибором пов’язана користь для ґміни, яку кожен може використати на свій спосіб. Спадщина лемківської культури неповторна і настільки ориґінальна, що теперішні мешканці території, яка споконвічно була лемківська, напевно зуміють скористатися доробком багатьох поколінь, а нерідко й своїх предків.
Як ґміна впоралася з наслідками весняних повеней?
-Повінь не обминула нашої ґміни, хоч, беручи до уваги наше положення, можна було б подумати, що саме так сталося. Ґміна лежить у басейні двох річок – Ропи й Білої та потоку Ждиня. Саме ця друга річка, що є притокою Дунайцю, особливо далася взнаки. Знищила кілька мостів, багато шляхів стали непроїзними, однак завдяки відповідним діям центру з питань надзвичайних ситуацій, загроза в ґміні постійно контролювалася. Втрати, порівнюючи з наслідками минулорічних злив, були непропорційні. Появилася небезпека зсуву ґрунту, підмиття будинків, з яких евакуйовано людей, проте, на щастя, не сталося жодних серйозніших випадків, у яких потерпіли б люди. Дотепер поступово усуваємо шкоди, що стало можливим завдяки додатковим коштам, які виділяються на боротьбу з наслідками стихійного лиха. Крім того, тим, хто особливо постраждав унаслідок повені, відповідним рішенням признано одноразову допомогу, що має полегшити повернення до нормального життя.
Як ґміна використовує європейські фонди, які існують проблеми з доступом до них?
-З використанням європейських фондів даємо собі раду досить добре. Протягом останніх років частка євросоюзних засобів у реалізованих інвестиціях постійно збільшується. Проблемою стає передусім бюджет, який часто треба надмірно використовувати, щоб скористатися з пропозицій, які спрямовані, наприклад, на розвиток дорожньої інфраструктури, що систематично нищиться внаслідок злив. Іншою проблемою є бюрократичний апарат, пов’язаний зі створенням інформації та її переказуванням. Вже навіть і не згадую, що з багатьох дій нас виключають з огляду на прийняті умови, яких з огляду на специфіку ґміни ми ніколи не виконаємо. Стосуються вони, наприклад, коефіцієнта густоти населення, який надзвичайно важливий при складанні внесків на реалізацію завдань щодо санітарної каналізації.
Які Ваші пріоритети діяльності в самоврядуванні?
-Ефективність у діяльності. Стараюся використовувати всі можливі програми, у яких ґміна може взяти участь. Моя ставка – на постійний розвиток, бо тільки завдяки цілеспрямованій реалізації різноманітних проектів наша ґміна зможе стати привабливою для туристів, якщо туризм становитиме головне, а не додаткове, як це було досі, джерело утримання мешканців, а вони матимуть почуття вартості терену, на якому живуть.
На території ґміни відбувається найбільший щорічний культурний захід лемківської громади – “Лемківска ватра”. Чи вносить вона позитивні цінності, які б інтеґрували людей у ґміні, і як ставиться до неї більшість?
-Ватра – це один із символів Лемківщини. А завдання символів – єднати, відновлювати й підтримувати зв’язки, традицію та культуру. На мою думку, подія, якою є “Лемківска ватра”, безсумнівно виконує всі ці завдання. Сподіваємося, що вона відбуватиметься якнайдовше. При нагоді хочу подякувати всім тим людям, які спричинилися до створення цієї небуденної події і сприяють її розвиткові.
Чи шкільництво у ґміні, так різноманітній в національному й культурному плані, створює якісь додаткові проблеми?
-Проблеми пов’язані передусім із функціонуванням освіти на території ґміни і полягають на допомозі у фінансуванні економічно неефективної мережі шкіл, з цього приводу самоврядування ґміни мусить щороку докладати значні фінансові засоби з власного бюджету. Натомість якщо йдеться про питання, пов’язані з реалізацією завдань для національних меншин та етнічних груп, то тут усе складається добре. Минулого року під час контрольної перевірки, проведеної Найвищою контрольною палатою в управлінні ґміни та одній із початкових шкіл (у Гладишеві), що стосувалася також освіти національних меншин, ми отримали позитивну оцінку без зауважень. Постійно стараємося теж розширювати нашу освітню пропозицію, щоб забезпечити молоді відповідні умови для розвитку, пристосовані до її потреб, а також з урахуванням національної ідентичності учнів.
Чи Ви збираєтеся кандидувати і в цих виборах?
-Ще перед попередніми виборами я говорив про наміри, які хотів здійснити. У зв’язку з тим, що частина з них уже реалізовується, але частину ще не почав, хочу бути послідовний і довести до здійснення всіх обіцянок, які я дав своїм виборцям. Багато з них поділені на етапи й роки, що з перспективи часу не раз виходить поза межі одного чи навіть двох виборчих термінів.
Які були Ваші здобутки в минулому (дороги, інфраструктура, туризм, плани)?
-Не приховую, що цього було чимало. Однак не йдеться про те, що хочу тепер цим хвалитися. Просто, я роблю те, що раніше пообіцяв. Це загальні завдання, які стосуються освіти й культури, автодорожньої і мостової інфраструктури, санаторної та спортивної.
А в майбутньому що б Ви хотіли реалізувати для ґміни Устя-Горлицьке?
-Передусім, я хотів би зосередитися на закінченні тих інвестицій, які вже почав, а також довести до реалізації тих, які маємо в планах. Постійно стараємося поліпшувати якість життя мешканців і творити нову, значно більш приязну для туристів ґміну, де вони зможуть не тільки відпочити, а й ознайомитися з її історією, пов’язаною з лемківською культурою, унікальною природою і санаторним лікуванням.
“Наше слово” №46, 14 листопада 2010 року {moscomment}
