(пл) ■ ГРОМАДА ■ 2010-11-11
{mosimage}
Звернути увагу на проблеми нашої нацменшини – мій обов’язок, – говорить РОМАН ГАВРАН, який висунув свою кандидатуру до Міської ради Лігниці від Виборчого комітету виборців Тадеуша Кошаковського. Поки що більшість українців у Польщі знає його як композитора й музиканта
Пане Романе, чому Ви вирішили балотуватися до міської ради?
-Я вперше балотуюся у виборах до ради, і роблю це від Виборчого комітету підтримки теперішнього мера міста Лігниці. Адже він сам запропонував мені висунути свою кандидатуру.
На сьогодні я веду власну діяльність, маю крамниці з медичним обладнанням – проте хотів би зайнятися, уже як депутат, проблемами інвалідів у місті.
А українськими справами?
-Звичайно, що так! Можу сказати, що маю підтримку і допомогу нашого голови Лігницького відділу ОУП Юрія Павлища. Теперішній мер Лігниці дуже добре знає, що я українець. У моїй виборчій дільниці живе небагато членів нашої громади, що й обмежує кількість голосів українців, які живуть у місті і мене знають. Однак якщо мені вдасться пройти у виборах до міської ради, то я, як депутат, вважав би своїм обов’язком звернути увагу на проблеми нашої нацменшини. Адже виборці обирають людину для того, щоб вона репрезентувала їхні інтереси.
…і мала реальний вплив на рішення ради?
-Навіть один свій представник збільшує можливості дії. Не йдеться лише про те, щоб бути в раді і тільки підносити руку під час голосування. Треба також говорити про свої, у цьому випадку – наші проблеми, пояснити та переконати інших депутатів. А проблеми є: навіть якщо сьогодні маємо в Лігниці вулицю Тараса Шевченка, то перед її відкриттям не обійшлося без спротиву, протестів деяких середовищ у місті. Проте рада таки проголосувала – і вулиця є. І хоч я не був тоді депутатом, однак разом з представниками Лігницького відділу ОУП вів розмови з мером і депутатами, які цю ідею підтримали.
“Наше слово” №46, 14 листопада 2010 року {moscomment}
