ГРОМАДА ■ №11, 2019-03-17

Спілка української молоді в Польщі «Пласт», яка діє при Об’єднанні українців у Польщі, змінила свою назву на «Пласт – Українська скаутська організація в Польщі». Крім цього, пластуни вирішили створити окрему організацію.  «Дискусія на цю тему триває вже довго. За останні роки багато змінилося. Сьогодні ми готові зробити цей крок», – каже новообрана голова «Пласту» в Польщі Олена Боднар.

Товариство чи фонд?

Таке рішення ухвалили під час XII Крайового з’їзду «Пласту», який проходив на початку березня у Варшаві. Пластуни не вирішили ще, чи нова організація буде фондом, чи товариством. Але ідея створення окремої організації існує з 90-х років, коли у Польщі почав відроджуватися «Пласт». Зробити це саме тепер вирішили з кількох причин. По-перше, зараз до «Пласту» приєднується дедалі більше людей, які нещодавно приїхали з України.

– Для пластунів з Польщі природно, що ми діємо при ОУП. В Україні «Пласт» працює як самостійна організація. Для українців з України незрозуміло, чому «Пласт» несамостійний, – пояснює Олена Боднар, яку переобрали головою «Пласту» на наступні два роки.

Пластуни вважають, що, діючи окремо й маючи власний бюджет, вони матимуть також більші можливості.

– Не йдеться про те, що при Об’єднані нам велося погано. Ми до цього рішення готувалися довго й обговорювали це з членами управи ОУП. Рішення випливає також із нашого аналізу ситуації, перспектив і цілей, яких ми б хотіли досягнути. Створення окремої організації полегшить для нас процес управління. Думаю, це буде сильним стимулом до роботи і розвитку для самих пластунів – додає пластунка.

Аркадій Путько з Ґданська звертає увагу на те, що існують гранти, на які можуть подаватися тільки молодіжні організації. Але він наголошує також на відповідальності.

– Якщо хтось пише і реалізовує проекти, то він мусить усвідомлювати, що з цим пов’язані також пізніші перевірки та контроль. Самостійність – це теж додаткові обв’язки, – говорить пластун.

Коли «Пласт» у Польщі вже стане юридичним суб’єктом, організація і надалі реалізовуватиме деякі ініціативи спільно з ОУП, зокрема – табори.

– Ми вже обговорили цю справу з Об’єднанням і сподіваємося на співпрацю, – пояснює Олена Боднар і додає: – Думаю, своя організація буде мобілізувати нас самих до роботи.

Спільне вшанування войнів УНР

За останні два роки пластуни з Польщі організували кільканадцять заходів. Дуже активним був минулий рік, коли провели десять пластових акції. Але багато подій планують і на 2019 рік.

Пластуни з Польщі разом польськими скаутами (harcerzami) у серпні цього року збираються провести спільну акцію «Полум’я братерства». Члени обох організацій вшанують вояків армії Української Народної Республіки. Зокрема, заплановано впорядковування та пам’ятні заходи на могилах вояків Семена Петлюри, які знаходяться на кільканадцятьох кладовищах у Польщі. Виступили з такою ініціативою саме польські скаути. Акцію має популяризувати відеоролик, який пластуни збираються знімати навесні.

– Ми хочемо, щоб до ініціативи долучилися також українські жителі тих місцевостей, де проводитимуться акції, – наголошує Олена Боднар.

Учасники з’їзду вирішили також утворити організаційний комітет святкувань 30-ліття відродження «Пласту» в Польщі.  Серед запропонованих ідей відзначення цієї події є проведення відкритого для всіх табору, флешмобу за участі колишніх та теперішніх пластунів. Наступні плани – це видання фотоальбому з архівними фото з усіх таборів, які проводилися у Польщі впродовж останніх 30 років.

Запит на Пласт зростає

Сьогодні у Польщі є три основні осередки, де проводяться регулярні зустрічі і пластові події: у Любліні, Варшаві та Вроцлаві. Усього в Польщі – близько ста пластунів. Їхня кількість зростає. Особливо це помітно серед старших пластунів, тобто людей, які організовують зустрічі для дітей та є опікунами на таборах. Ще два роки тому їх було 18, зараз – 29.

Нові виховники з’явилися, зокрема, у Вроцлаві. Завдяки цьому збільшилася кількість дітей, які приєдналися до «Пласту». Зараз їх 28 (торік було 12).

– Коли я жила в Україні, я не належала до «Пласту». Зацікавилася ним у Польщі, бо хочу, щоб мої діти виховувалися і зростали в атмосфері любові до України. Я пройшла тут вишкіл на виховника і зараз цим займаюся, – говорить Ірина Маснюк, яка 2-3 рази

на місяць разом з іншою пластункою Марією Мазур організовує у Вроцлаві сходини (пластові зустрічі).

Аркадій Путько сподівається, що серед громадян України, які оселяються у Тримісті, теж з’являться пластуни, з якими можна буде відновити діяльність пластового осередку у Ґданську.

– Пластуни з України – це дещо інші мігранти, ніж ті, які приїжджають сюди вчитися або працювати. Зростаючи в громадській організації, вони мають лідерські якості та звикли, що варто давати громаді, серед якої живуть, щось від себе. Тому я думаю, що ці люди захочуть продовжувати свою діяльність у Польщі, — вважає пластун із Ґданська.

Безумовно, на розвиток «Пласту» у Польщі впливає зростання популярності організації в Україні. Це помітно й у інших країнах Європи. Ростислав Добош зі Львова, член Світового проводу «Пласту», який був на з’їзді у Варшаві, помічає, що саме через еміграцію українців у різні країни Європи там починає розвиватися український скаутинг. Це – не лише Німеччина, Франція чи Австрія. Це також Швеція, Норвегія та останнім часом навіть Нідерланди.

– Пласт добре розвивається там, де нова еміграція працює зі «старою» українською громадою. У Польщі так явище помітне, – зауважує львів’янин. Він звертає увагу на те, що в Україні особливий запит на «Пласт» з’явився після Майдану.

– Це тому, що «Пласт» вважається неконфліктною, позаполітичною організацією, яка реально працює з дітьми та молоддю, – говорить українець. Тому утворюються нові осередки у містах, де їх раніше не було, наприклад, у Харкові. – Якщо «Пласт» стає популярним в Україні, то аналогічно він стає також популярним закордоном, там, де є багато українців, – додає Ростислав Добош.

***

Під час з’їзду було обрано новий провід (управу) організації. До Крайової пластової старшини обрали: старшу пластунку (ст. пл) Олену Боднар (голова); заступницю ст пл Еву Попович; референта новацтва ст. пл . Христину Чир; референта юнацтва ст. пл.Ганнусю Тимець; секретарку ст. пл  Олену Карівець; діловода фінансів ст. пл Стефана Сокола.

До Крайової пластової ради увійшли: ст. пл.  Петро Вітек (голова), ст пл. Уляна Радь та ст. пл. Мирослав Скірка (члени).

Поділитися: