Рада Ольштинського відділу ОУП

Григорій СподарикПОДІЇ№17, 2016-04-24

Проблеми організації в реґіоні та майбутнє функціонування – це основні теми засідання Ради Ольштинського відділу Об’єднання українців у Польщі (ОУП), яке відбулося 9 квітня цього року.

Особливості праці

▲ Об’єднання українців у Польщі має лідерів серед різних поколінь. Їх діалог впливатиме не лише на кондицію організації, але й громади у цілому. Фото Григорія Сподарика
Об’єднання українців у Польщі має лідерів серед різних поколінь. Їх діалог впливатиме не лише на кондицію організації, але й громади у цілому. Фото Григорія Сподарика

Подібні форуми відбувались минулого року в Кошаліні, Перемишлі, Варшаві та Лігниці і були присвячені 25-літтю організації. Ювілейні дискусії становили спробу назвати досягнення та слабкі сторони. «Без цього не можемо говорити не тільки про розвиток, але взагалі про існування», – відзначав голова ОУП Петро Тима. У тодішній аналіз не включився Ольштинський відділ. В оцінці його голови Степана Мігуса, джерел проблем було декілька: сам він був змушений проходити тривале лікування, до цього з посади відійшов штатний працівник відділу Михайло Зубальський, а людина, яка виконувала його обов’язки, не справилась з ними. Зараз формальними справами займатиметься Петро Табака. У реґіоні його знають як активного вчителя в пунктах навчання української мови. Ця персональна зміна повинна виправити формальні справи. У хід цих справ нового працівника вводить член Головної управи ОУП Стефанія Лайкош. Кадри є реальною проблемою організації, але, як відзначав С. Мігус, це пов’язане з браком охочих продовжувати працю. Серед тих, хто працює, є голова ольштинської ланки Михайло Кайда. Ольштин стає реґіональним центром, який притягує щораз більше молодих українців, зокрема студентів. Їх треба якось привабити до організації. Цьому має допомогти відремонтована домівка, а також залучення до дискусії над окремими заходами, їх програмою, запрошуваними колективами тощо. «Брак комунікації – це важлива проблема», – зауважив М. Кайда, вказуючи на потребу структурного зміцнення організації. У його розумінні, це творення центрів, які дозволять вести громадську працю і заробляти на власні потреби. Організації для виходу назовні потрібний теж якісний сайт на реґіональному рівні.
У свою чергу, Андрій Сидор, що очолює ланку в Кентшині, представив дійсність, здається, відому не одному лідерові об’єднання: активні тільки одиниці на десятки членів, брак фінансової підтримки на рівні самоврядування, відплив молоді, потреба докладання власних коштів і трудність у поєднанні громадської і професійної праці. «Історично дивлячись, найбільшою загрозою для українців є самі українці», – говорив А. Сидор, вказуючи на додаткову проблему, яку становлять внутрішні поділи у громаді. На Кентшинщині, за його словами, за такий розбрат відповідають колишні члени об’єднання, які створили власну структуру. Тому просив не фірмувати їх діяльність співпрацею. Проте у ході засідання підкреслювалося, що ОУП давно втратило монополію на українські ініціативи, тому варто шукати моменти зіткнення і діяти для загального добра.

Баланс
Для всього об’єднання одним з найважливіших викликів залишається баланс між традиційними культурними заходами та іншими формами активності. Перші, чого прикладів не бракує на Ольштинщині, мають свою історію та прихильників, але є теж неґативні явища у вигляді щораз меншої відвідуваності цих заходів. Тому треба наново продумати програму і визначитися з пріоритетами. До цього штовхають обмежені людські та фінансові ресурси. П. Тима переконував, що вихід до людей з одним видом ініціатив – найчастіше якоюсь формою концерту – не творить потреби інших, наприклад, конференцій, присвячених якомусь важливому питанню. Зекономлені на культурній активності сили варто перекинути на такі справи, як визначення стратегії після появи фільму «Волинь». Цей фільм напевно супроводитиме антиукраїнська атмосфера, а до цього громада вже не має свого представника в Сеймі рп. Потреби аналізу не заперечує голова відділу, водночас презентуючи дещо інший погляд на масштабні заходи. В оцінці С. Мігуса, їх можна обмежувати, якби хоч раз на три роки відбувався заморожений Фестиваль української культури. З іншого боку, менше зацікавлення публіки реґіональними заходами – це результат зменшених фінансів і меншої кількості артистів. Дні українського театру, медійний конкурс «Калинові мости», допомога пораненим українським солдатам чи супровідні для ярмарку «З Мальованої скрині» майстер-класи – це, за словами голови Ольштинського відділу оуп, доказ різноманітності того, що програма в реґіоні не базується виключно на розважальних заходах. «Якщо від них відмовимося, то можемо поставити хрест на зв’язку з громадою», – переконував С. Мігус. За його словами, слід втілювати в життя систему допомоги сильніших ланок слабшим, бо інакше в багатьох випадках структура ставатиме просто фіктивною. Переконувати до активності в ній, як відзначав С. Мігус, заважає й дрібна, але від років не вирішена справа членських квитків.

Винні
Ольштинська дискусія моментами ставала чимось на зразок персонального перекидання відповідальності за проблеми організації. Остаточно її учасники погодилися, що це поганий напрямок. «Не шукаймо винних, а можливості вирішення проблем. Винних маємо за тим столом. Вони б ними не були, якби просто не хотіли сюди приїхати», – говорив віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєвідства та член Головної ради ОУП Мирон Сич. Він обстоював думку, що однаково важливими є культурні заходи в терені та пошук виходу на молоде покоління. Він також відзначив, що слід готуватись до того, що влада обмежу-ватиме фінансову підтримку для нацменшин. Один з виходів, – це сприяння підприємницькій активності представників громади, так, щоб потім спиратись на допомогу своїх бізнесменів.
Майбутнє організації, як і українства в цілому, тісно пов’язане з освітою. Секретар ланки ОУП у Бартошицях, Григорій Степанюк переконував, що об’єднання повинно активніше включитись у працю з дітьми, організування конкурсів, забезпечення цікавих нагород тощо. Саме це може приваблювати наймолодших до пізнавання рідної культури. Цікавий тест у цьому плані відбудеться цього року в Доброму Місті. Місцеві лідери, як повідомляв Михайло Зубальський, відмовилися від традиційного культурного заходу. Гроші будуть передані дітям пунктів навчання української мови на виїзд в Україну і відвідання Перемишля. Це покаже, чи люди затужать за своїм місцевим заходом. Особливістю Ольштинського відділу оуп є те, що на його території функціонують дві українські школи. Комплекс в Ґурові-Ілавецькому, очолюваний Марією- Ольгою Сич, ґарантує сучасні умови навчання і доволі високо стоїть на фоні воєвідства. Однак нещодавні «Відкриті двері» у школі показали, що зацікалення могло б бути значно вищим. Саме тому директор школи просила лідерів ланок сприяти популяризації школи в реґіоні. На її думку, варто ширше проаналізувати стремління ОУП до усунення обов’язкової матури на рівні пунктів навчання української мови в середніх школах. Таке полегшення дійсно може довести до того, що учні не залишатимуть навчання після гімназії. Ще одним результатом, як вважає М.-О. Сич, може бути те, що вони не захочуть обирати українських шкіл. Інакше кажучи, навчання української мови в пункті на рівні середньої школи становить реальну конкуренцію для українського ліцею. З ним у Ґурові-Ілавецькому тісно співпрацює школа ім. Лесі Українки в Бартошицях. Її директор Любомира Тхір на завершення ольштинської дискусії переконувала, що для з’ясування освітніх проблем необхідно в найближчому часі провести спільну конференцію лідерів ОУП та українських вчителів. ■

Поділитися:

Категорії : Події

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*