Леся Коростатевич ■ КУЛЬТУРА ■ №42, 2019-10-20

Протягом двох днів, 30 вересня та 1 жовтня, до Українського дому, в рамах прощального турне, завітали учасники проекту «Розділові». Їх подорож почалася із Риму, далі вони виступали у Празі, Берліні, та на сам кінець завітали до польської столиці.

учасники арт-проекту «Розділові»
Фото зі фейсбук-сторінки Сергія Жадана

Першого вечора у Варшаві розмову модерувала Олександра Іванюк. Організатори розповідали семирічну історію «Розділових»: ідею проекту, з чого все почалося, а також і те, що протягом довгого часу так і не можуть схарактеризувати жанр. Теж представляли веб-сторінку rozdilovi.org, що є вагомою та невід’ємною частиною «Розділових».

Перша зустріч у рамах проекту відбулася у Харкові у 2012 році. Олю Михайлюк на створення «Розділових» надихнули вірші Сергія Жадана «Тому що ніколи тебе не вирвеш…» та «І жінка з чорним, як земля, волоссям…”. Сама Оля ж займається відбором текстів, драматургією та візуалізацію: «Те, що я особисто роблю в «Розділових» – пишу, закреслюю, чвіркаю зеленкою й кроплю бузиною, збираю й розщеплюю, це такий своєрідний «action writing». Для всіх нас найважливішим лишається саме акт співіснування й взаємодії».

За цей довгий час існування змінювався склад гурту, звучання та візуалізація. На виступ до Варшави завітали в такому складі: Оля Михайлюк, Київ (ідея, візуалізація), Сергій Жадан, Харків (вірші, голос), Олексій Ворсоба, Мінськ, (акордеон), Томаш Сікора, Вроцлав (саксофон) та Сергій Пілявець, Івано-Франківськ (VJ), а також Міхал Петрик (переклад поезії на польську мову). З цим складом відбувся перший виступ у 2017 році у Польщі, мабуть, тому учасники вирішили провести останній виступ також тут. Як бачимо, ідея проекту була не з легких: не лише поєднати різні мистецькі дисципліни, але й сусідні країни – Україну, Польщу та Білорусь. Як зізналися організатори це також і впливало на частоту зустрічей, адже в основному бачилися лише декілька раз на рік.

Про визначення жанру та стилю, Сергій Жадан зазначив одразу, що це дуже не просте завдання, бо це і не перформанс, та й не концерт: «Розділові» означити жанрово важко. Є багато історій, голосів, присутня велика кількість постатей та тіней. «Розділові» – про вміння чути ближнього свого, порозуміння між людьми».

Важливою складовою, про що говорили організатори, є сайт rozdilovi.org. Це можливість взаємодіяти із аудиторією у віртуальному просторі. Кожний охочий може створити персональні листівки: за допомогою цитат або окремих слів, добираючи для них тло. І тексти ще доступні п’ятьма мовами: німецькою, чеською, польською, італійською та англійською.

Наприклад, до слова любов можна підібрати декілька цитат, вибрати фон та відправити далі мережею за допомогою різних додатків.

Проте, ні що не замінить виступу «Розділових» наживо. Це і справді атмосферно та заворожуюче. Три жанри існують гармонійно, хоча може і видаватися, що поезія домінує. Над зображенням Оля імпровізує під час показу. Вона допомагає творити музично-візуальну історію. На великий екран потрапляють химерні взаємодії пера та різних предметів. Повільно вимальовуються слова, літери, то каліграфічно, то перетворюючись у візерунки, або ж плями. Це залежить від інтонації з якою читають вірші, або як звучить музика. Тут органічно поєднуються поезія, музика та візуальний образ. Виникає враження, що фрагменти віршів, які читає Жадан, звучать як сакральні тексти. Їх Оля вимальовує на екрані.

Малюнки переплітаються із словами перекладеними на польську. Крапки стають лініями, а потім текстом віршів: «добре було б вчасно піти й не шкодувати, йдучи. Добре було б уміти. Я не вмію. Навчи», потім знову набувають форми чудернацьких зображень. Це все підхоплює музика, утворюючи емоційний танок. Так виникає новий простір для існування, де голоси та знаки перебувають окремо та разом водночас. Потім все повертається на свої місця, затихає, дає можливість перепочити, розділити емоції, щоб після невеликої паузи знову поглинути в себе. Під час виступу відчутно, що кожен із компонентів: вірші, музика, зображення – повноцінно завершені та можуть існувати окремо, а «Розділові» це знаходження тонкої межі, де стихії можуть зустрічатися.

Глядач тут також взаємодіє із виконавцями, і виконує роль своєрідного творця. Як зазначали організатори напередодні, у них особлива аудиторія, уважні слухачі. Вони вслухаються у кожний звук та зміну тону. І коли вони віддають емоції до зали, завжди відчувають зворотну вібрацію. На «Розділових» завжди були повні зали. Варшава не було виключенням, аудиторія сприйняла виступ із захопленням. А після закінчення зустрічі неохоче розходилася по домівках, адже виступ був бурхливий та емоційний.

Проект «Розділові» завершив свій виступ перед глядачами, та тепер функціонуватиме лише у просторах інтернету. Проте учасники припинили роботу із оптимістичним настроєм та гаслом «все закінчується тим, що починається спочатку». Отже, фанам «Розділових» на разі залишається чекати на нові проекти від організаторів. Але схоже чекати прийдеться вже недовго.

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*