Павло Лоза ■ ПОГЛЯДИ ■ №38, 2020-09-20

Мацєй Млинарчик – один із тих прокурорів, які, окрім типових справ, займаються також злочинами на національному, релігійному ґрунті тощо. Cкарги щодо таких правопорушень подавало, зокрема, Об’єднання українців у Польщі. Прокурор Млинарчик керував 30 такими справами. Але скаргами, які були подані після 31 серпня, він уже не буде займатися.

Стовідсоткова ефективність

Про те, що варшавський прокурор Мацєй Млинарчик не буде займатися новими провадженнями, пов’язаними з мовою ненависті, 4 вересня повідомила ОУП заступниця прокурора столичного району Прага-Північ Катажина Рудницька-Бастецька. У документі зазначено, що досудове розслідування у таких справах вестиме тепер районна прокуратура у Отвоцьку, що під Варшавою. Видання «Gazeta Wyborcza» пише: «У той час, коли інші прокурори (зі 105, які займаються злочинами на ґрунті ненависті) передали до суду в середньому по 3 справи на рік, Мацєй Млинарчик передав 30, і жодного разу не програв».

«Прокурор катів»: звинувачення від засудженого

Багато справ, якими займалася районна прокуратура, де працює Мацєй Млинарчик, стосувалося образ людей української національності. Загалом від січня 2016 року до липня 2020 року Об’єднання українців у Польщі подало до цієї прокурутури понад 130 заяв про підозри у вчиненні злочину за статтею про зневагу та образи на національному ґрунті, розпалювання ненависті проти українців. Згідно з даними прокуратури, за останні чотири роки 63% злочинів на ґрунті ненависті, направлені до судів, були спрямовані проти українців. Про 66% із них заявило саме ОУП.

Якщо обвинувачений публічно вибачався за скоєне, прокурор Млинарчик часто просив суддів скасувати вину або вирок. В інших випадках він вимагав позбавлення волі, але умовного (це означає, що людину не ув’язнюватимуть одразу, але слідкуватимуть за нею і можуть це зробити, якщо вона знову порушить закон), або ж обмеження волі. Одного з обвинувачених, Анджея Л., суд зобов’язав прочитати книгу польського журналіста Вітольда Шабловського «Кулемети і вишні. Історії про добрих людей з Волині». Засідання у цій справі, що відбулося у березні цього року, було одним із небагатьох (якщо не першим), на якому обвинувачений не визнав свою провину. Нагадаємо, він пояснював суду, що означають для нього слова «сволота», «бандерівці» та «паршивці». Так він називав у мережі, зокрема, колишнього президента Петра Порошенка, посла України у Польщі Андрія Дещицю, ексдепутата Сейму Марціна Свенціцького. У суді Анджей Л. визнав, що його висловлювання у фейсбуці стосуються лише «послідовників ідей Степана Бандери». При цьому прокурора Мацєя Млинарчика він назвав «захисником катів та вбивць».

Особлива увага до «українських справ» Млинарчика

На початку серпня у прокурора забрали провадження щодо Антонія Д. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив, зокрема, письменник та
кресовий активіст Станіслав Сроковський. «Тож суспільний тиск був ефективним. Нас підтримало товариство «Roty Marszu Niepodległości», за що ми їм дякуємо. Тільки спільний, широкий фронт дозволить нам продовжувати боротьбу за правду. Бо бій ще не закінчений. Ми виграли битву, але війна триває», – написав Сроковський, який у липні опублікував відкритий лист до міністра юстиції та генерального прокурора Збіґнєва Зьобри щодо Мацєя Млинарчика. Але це – не єдиний документ, адресований міністру юстиції.

В мережі з’явилися також дві петиції щодо звільнення Млинарчика. Одну з них під назвою «Odwołać Młynarczyka! Petycja przeciw prokuratorowi, który walczy z prawdą o Wołyniu» («Звільнити Млинарчика! Петиція проти прокурора, який бореться із правдою про Волинь») опублікували на сайті товариства «Roty Marszu Niepodległości». Вона потрапила до президента Анджея Дуди та генерального прокурора Збіґнєва Зьобри. Автори петиції писали про справу двох осіб: засудженого на 2 роки умовно 78-річного уродженця Волині, а також обвинуваченого кресового діяча Антонія Д., родом зі Станіславівщини. В петиції президента Дуду просили помилувати 78-річного чоловіка, а справу уродженця Станіславівщини – взяти під особистий контроль.

Підтримати петицію заохочував у своєму твіттері, зокрема, ксьондз Тадеуш Ісакович-Залеський. Говорив він про це і в інтерв’ю для інтернет-телебачення «PL1 TV»: «Ми маємо справу із переслідуванням – бо так слід визначати ці дії – нащадків кресов’ян та тих поляків, які пережили український геноцид, з боку польської прокуратури». Ксьондз заявив також, що не бачить необхідних дій з боку Агентства внутрішньої безпеки, поліції та прокуратури проти «диверсійних середовищ», які намагаються атакувати Польщу та польську історію. Петицію також поширив cайт kresy.pl. Там раніше публікували кілька статей, присвячених прокурору Млинарчику, обвинуваченим та постійному автору «Нашого слова» Ігореві Ісаєву. Про роботу прокурора висловлювалася, зокрема, Катажина С. – голова фонду «Волинь пам’ятаємо» – якій прокуратура висунула кільканадцять звинувачень. Саме вона у розмові з колишнім римо-католицьким священником Яцеком Мєндлярем – редактором порталу wprawo.pl – розповіла, що завдяки коштам, які зібрало това
риство «Roty Marszu Niepodległości», можна було би забезпечити юридичну допомогу для інших людей, яких «переслідують українці». Нагадаємо, що редактор порталу wprawo.pl, на якому також писали про справи, що їх вів прокурор Млинарчик, чотири роки тому був обвинувачений у розпалювані ненависті на релігійному та національному ґрунті. Проте розслідування щодо Яцека Мендляра припинили.

17 серпня біля Генеральної прокуратури у Варшаві пройшла акція «Зупинити переслідування поляків з боку прокурора Млинарчика». Одним із співорганізаторів був чоловік, чию справу вів прокурор і якого суд визнав винним. Слід додати, що тенденційним для всіх заяв, матеріалів, поміщених на сайтах, висловів кресових діячів є те, що всі зосереджуються на українському аспекті справі Млинарчика і що скарги у прокуратуру подавали тільки ОУП та Ігор Ісаєв. Не згадується, що Млинарчик займався справами мови ненависті проти людей інших національностей і віровизнання, в тому числі євреїв, мусульман, та що мову ненависті в цих випадках виявили теж інші громадські організації, поліція тощо.

Прокурора відсторонити, Ісаєва вислати, а ОУП – делегалізувати

«Żądamy usunięcia prokuratora Młynarczyka z zawodu który nieustannie hańbi!» («Вимагаємо відсторонити Млинарчика від посади, яку він постійно ганьбить!») – це ще одна петиція, яка з’явилася на сайті petycjeonline.com. Її автор – кресовий діяч Анджей Лукавський, представник мазовецького відділення Соціального руху порозуміння кресових поколінь (Ruch Społeczny Porozumienie Pokoleń Kresowych). Він заявив, що прокурор Млинарчик «розпочав приватну війну проти всіх форм критики України та бандерівської ідеології держави, яка навіть не є членом ЄС». У документі зазначається, що «мішенню прокурора Млинарчика є не лише патріоти та кресові активісти, а й люди, що дивом врятувалися від Волинської різанини».

«Також обурює те, що ім’я Ігоря Ісаєва, українського журналіста – шовіністичного активіста, який діє у Польщі, – часто фігурує у справах, що їх розглядає прокурор Млинарчик. Як видно із звинувачень на адресу інтернет-коментаторів, Ігоря Ісаєва не
можна критикувати або з ним полемізувати, – читаємо у петиції. – Поляки не можуть критикувати нащадків бандерівських сотень, які живуть у Польщі (наприклад, колишнього депутата Мирона Сича) і не приховують своєї ворожості до цієї країни, оскільки, як видно із заяв членів Об’єднання українців у Польщі на чолі з Петром Ти- мою, прокурор Млинарчик стоїть на їхньому захисті». Автор петиції запитує, чи прокуратура району ПрагаПівніч, яка є невід’ємною частиною адміністративної системи польської держави, «стала інструментом терору в руках українських іммігрантів».

Окрім відсторонення Млинарчика, автор і підписанти петиції закликають вислати з Польщі Ігоря Ісаєва. А також пишуть: «Ми починаємо юридичну діяльність, спрямовану на делегалізацію Об’єднання українців у Польщі, яке роками займається реалізацією так званої «Постанови проводу українських націоналістичних організацій» від 22 червня 1990 року, ставши таким чином п’ятою колоною в Польщі», – такими словами завершується петиція, яка має потрапити на розгляд президента та прем’єр-міністра Польщі.

Фото автора статті

Поділитися: