Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №5, 2020-02-02

Провокації щодо національних меншин вимагають рішучих кроків з боку держави, – заявив у парламенті голова Об’єднання українців у Польщі (ОУП) Петро Тима. Ознака слабкості державної політики – це також відсутність нацменшинних культурних установ.

Такі зауваження прозвучали на Сеймовій комісії нацменшин 21 січня. Вона була присвячена пріоритетам державної політики щодо таких громад на 2020-2024 роки. Віце-міністр внутрішніх справ та адміністрації Блажей Побожи повідомив, що серед головних завдань – стабільні правила надання дотацій, які досі постійно змінювалися. При цьому всі нововведення мають обговорювати з меншинами. Міністр заявив також, що дотації цього року не скорочуватимуть, як планувалося раніше. Окрім цього, держава хоче і надалі розвивати систему електронного подання заяв. Вона має бути створена заново, а меншинні організації візьмуть участь у її тестуванні.

Продовжать програму суспільної інтеграції ромів. Черговий пріоритет – співпраця у рамках Спільної комісії уряду та національних меншин, яка є основною структурою для діалогу між сторонами. Розвиватиметься й міжнародне співробітництво, оскільки справи меншин є частиною відносин з іншими державами та викликають зацікавлення з боку європейських структур.

Одразу після демократичних змін в країні за ці питання відповідало культурне відомство. Пізніше їх вирішили передати до Міністерства внутрішніх справ та адміністрації. Воно мало бути гарантом дотримування прав меншин і своєрідним арбітром, зокрема у відносинах із не завжди прихильними структурами місцевого самоврядування. «Роки функціонування такої моделі викликали низку критичних оцінок», – зауважив лідер ОУП Петро Тима. В основному йдеться про нацменшинну історичну пам’ять, справи, пов’язані з пам’ятниками та освітою, а саме – виданням підручників. Петро Тима зазначив, що під час обговорень спільної комісії з’являються різні висновки, але не вирішуються конкретні проблем. Лідер ОУП нагадав, що нещодавно у Монастирі знову знищили легальне українське місце пам’яті. За його словами, це – продовження провокацій з 2014-2016 років і результат того, що держава не розробила систему боротьби з таким випадкам.

Об’єднання українців у Польщі роками звітує про зростання кількості ненависницьких атак на українських мігрантів та представників меншини. Але на рівні воєводств, уряду чи спільної комісії діалог у цьому питанні зводиться до повідомлень у поліцію чи внутрішні служби, а також до звітів. «Ми не бачимо висновків і реальних дій», – підкреслив Петро Тима. Він зауважив, що руйнування місць пам’яті компрометує польську державу, а у жодному з кільканадцяти випадків не були встановлені винуватці. У відповідь міністр Блажей Побожи пояснив, що проблеми з українськими могилами викликані тим, що вони не занесені у реєстр воєнних пам’яток, а тому їх не можна відновити. Урядовець додав, що звернувся до міністра культури і національної спадщини, до повноважень якого належать ці питання, з проханням про вирішення проблеми.

Петро Тима зазначив також, що грантова модель не гарантує розвитку нацменшинної культури. Тому вже не перший рік пропонують створити культурні установи з постійним фінансуванням для кожної меншини. Концепцію представили ще у 2016 році, але відомство її не прийняло. Підсумовуючи, голова ОУП нагадав, що на питання таких установ та проблеми з місцями пам’яті вказують у своїх зауваженнях європейські експерти, які досліджують, наскільки Польща виконує свої зобов’язання щодо захисту нацменшин.

Депутат Євген Чиквін запропонував, щоб держава фінансово забезпечила проведення міжкультурного діалогу. На його думку, нинішнє возвеличування «проклятих солдат» («żołnierzy wyklętych»), особливо на Підляшші, стигматизує громадян іншої, ніж польська, національності, через що вони часто її приховують. Інший депутат, Ґжеґож Браун з партії «Конфедерація», своїми висловами наживо продемонстрував, у чому полягає така стигматизація. На його думку, якби роми стали депутатами, у парламенті було би «веселіше», а іншому обранцю в Сеймі, Ришардові Ґаллі, який має німецьке походження, Браун порадив стати «нормальним поляком».

Засідання було присвячене переважно проблемам ромської спільноти. Держава відновлюватиме програму їхньої суспільної інтеграції, хоча самі роми у Сеймі переконували, що їм більше потрібні кошти на збереження культури та громадської діяльності. Багато часу зайняв депутат Браун, який, здається, переконаний у тому, що не стільки меншини потребують захисту своїх прав, скільки державу треба захищати від меншин. У результаті учасники не встигли обговорити освітні проблеми. Їх перенесли на наступне засідання комісії.

Поділитися: