Фейлетон Григорія Сподарика ■ ПОГЛЯДИ ■ 2009-08-21
В Україні велосипедний рейд “Європейськими стежками Степана Бандери” не резонував таким збудженням, як у Польщі. Про справу відносно обширно інформували мас медіа в Західній Україні, проте важче знайти якісь повідомлення на центральному рівні. Якщо такі і є, то в контексті неоднозначного рішення польської влади, яка не дозволила молодим велосипедистам перетнути польсько-український кордон.
Популярний український інтелектуаліст Микола Рябчук організування рейду назвав безглуздям та провокацією: “Жалію, що подібні випадки за останній час щораз частіше трапляються в польсько-українських відносинах. Про цей рейд зовсім не знають у Києві, не писала про нього жодна столична газета, не показало жодне загальнодержавне телебачення. Це суто галицька подія або виготовлена на експорт, що підтверджує думку про провокацію”, – заявив він в інтерв’ю для польської “Ґазети виборчої”, додаючи, що скандал напевно порадує російські спецслужби. Сам організатор велопробігу Павло Савчук у коментарі для Радіо Свобода сказав, що учасники хотіли вшанувати польський погляд і ставлення до Бандери, тому не планували брати з собою прапори та будь-яку зв’язану з Бандерою символіку. Савчук сказав також, що велосипедисти мали візи, дійсні до вересня, якими могли користуватися без додаткових пояснень у дипломатичних службах, тому ініціатори веломарафону домагатимуться відновлення документів і звернуться до Європейського суду з прав людини з позовом на Польщу.
Депутат Львівської обласної ради й заступник голови Конґресу українських націоналістів Микола Пшевлоцький на сайті цієї організації відзначав, що скандал навколо рейду пов’язаний з політичною ситуацією і означає те, що починаються спроби дискредитувати перед українськими президентськими виборами “праві” патріотичні сили. Він скритикував також українські закордонні служби: “Думаю, неналежним чином спрацювала наша дипломатія. Це треба було попередити, бо це принижує українську гідність”, – констатував Пшевлоцький. Ще перед рішенням поляків не пускати до себе український рейд, атмосферу підігрівав голова Львівської обласної організації “Собор” Степан Середа. У “Львівській газеті”, ще поки стало відомим, що українці не в’їдуть до Польщі, він остерігав, що коли велосипедисти зазнають хоч найменшої кривди, то треба буде поставити питання про доцільність відвідин польськими туристами місць поховань польських вояків у Львові. На цю абсурдну заяву відповів директор Личаківського цвинтаря Ігор Гавришкевич, відзначаючи, що про жодну заборону не може бути й мови, бо цього вимагає діалог і добрі відносини з Польщею.
З приводу затримки рейду звернення до президента України та інших державних і самоврядних установ скерувало Львівське обласне громадське об’єднання “Українська альтернатива” з вимогою дати оцінку останнім антиукраїнським проявам в офіційній польській політиці. Паралельно з “велосипедним заколотом” до президента Віктора Ющенка звернулися й закордонні українські організації, вимагаючи від голови держави якнайшвидшого присвоєння Бандері звання “Героя України”.
Серед коментаторів цієї справи був і депутат фракції БЮТ Лев Бірюк. Висловлена ним для інформаційного порталу “forUm” позиція повинна бути вихідною для всіх, хто насправді хоче порозуміння між українцями та поляками. Бірюк пропонує спочатку відкрити архіви з документами про ОУН і УПА, потім добре з ними попрацювати і, врешті, “…На одну чашу терезів поставити те, що було хорошого, героїчного в діяльності Бандери, а на іншу – все “темне”, що було в цій справі. Якщо хороше переважить, ми переконаємо самі себе і поляків у тому, що цю людину потрібно поважати. Якщо не знайдеться достатньо арґументів, це питання не потрібно піднімати”, – говорить Бірюк. І, мабуть, він правий, бо зараз справа не виглядає добре, коли нею займаються сумнозвісні священики або недруги польсько-українського туризму. Якщо не буде неупередженого, ретельного і збалансованого перегляду дій і постаті Бандери, то залишиться нам тільки сісти побіч Рябчука і спільно з ним задумуватись, чого в цьому історичному заколоті більше – безглуздя чи провокації. Поляки й українці повинні врешті зрозуміти, що жодну людину неможливо змалювати, вживаючи всього лиш два кольори…
“Наше слово” №34, 23 серпня 2009 року
