Олександра Іванюк ■ УКРАЇНА ■ №15, 2020-04-12
Основні події тижня в Україні
Як гласить народна мудрість, не було б щастя, так нещастя помогло. Якби не епідемія коронавірусу, то Зеленський, швидше за все, відмовився б від співпраці з Міжнародним валютним фондом, який вимагав від України більш рішучої боротьби з корупціонерами (зокрема з олігархом Ігорем Коломойським) та проведення більш відчутних реформ. Зеленський ані не був рішуче налаштований на конфлікт із Коломойським, ані не готовий був готовий втратити свою популярність внаслідок запровадження болючих і непопулярних реформ – таких як багатостраждальна земельна реформа. Не кажучи вже про те, що Зеленський прийшов до влади з геть іншим порядком денним, а саме – закінченням війни.
Коронавірус змінив усе. Фінансова катастрофа, що зависла над Україною – змусила президента діяти рішуче. Тому у багатьох моментах минулий тиждень виявився для України визначальним: вдалося уникнути фінансового колапсу; дошкулити олігарху Коломойському у справі Приватбанку; відкрити ринок землі; змінити двох ключових міністрів – фінансів та охорони здоров’я; розколоти президентську фракцію; викрити корупційний скандал, пов’язаний із другою найвпливовішою людиною в державі – Андрієм Єрмаком, а також відкласти створення Координаційної ради за участі сепаратистів й значно посилити карантин.
Посилення карантину
Станом на 6 квітня загальна кількість хворих сягнула 1319 осіб, 38 осіб померло. У зв’язку з тим, що найближчим часом в Україні очікується пікове зростання коронавірусної хвороби, з 6 квітня уряд запровадив жорсткіші карантинні обмеження. Відтепер заборонено перебувати в громадських місцях без маски або респіратора; відвідувати спортивні і дитячі майданчики; самовільно залишати місця обсервації; перебувати на вулицях без документів, що засвідчують особу; переміщатися групою більше двох осіб; відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, лісопаркові і прибережні зони, крім вигулу домашніх собак однією особою і в разі службової необхідності; перебувати в громадських місцях дітям до 14 років без супроводу батьків, а всі, кому 60+ років підлягатимуть обов’язковій самоізоляції за деякими виключеннями.
Кількість пунктів пропуску, через які можна буде повернутись в Україну, скорочується до 21, а люди, які перетинають держкордон, будуть проходити обов’язкову 14-денну обсервацію. Більше того, всередині самої України з’являться спеціальні кордони на території областей з особливим режимом в’їзду та виїзду.
Натомість вже наприкінці квітня уряд планує послабити карантин, адже, як твердить прем’єр-міністр Денис Шмигаль, Україна просто не може дозволити собі не працювати півроку чи навіть кілька місяців. За оновленими прогнозами уряду, українська економіка вже платить високу ціну за вимушене призупинення. Очікується різке знецінення гривні, високе безробіття й соціальна напруга. Більше того, Україна вкотре опинилась на межі дефолту, тобто нездатності розрахуватись зі своїми боргами, що, втак само , може мати катастрофічні наслідки для економіки.
Уникнення дефолту
30 березня Верховна Рада нарешті ухвалила пакет законопроектів для боротьби з наслідками коронавірусу й також два ключових закони, що дозволять уникнути дефолту – так званий «антиколомойський закон» і закон про знесення мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.
«Антиколомойський закон» безпосередньо стосується діяльності опального олігарха Ігора Коломойського, з яким пов’язують прихід Володимира Зеленського до влади. З початком президенства Зеленського, олігарх повернувся в Україну й намагається повернути собі відібраний в нього за попередньої влади Приватбанк, з якого він встиг незаконно вивести величезні суми коштів. Попередній владі довелось націоналізувати цей банк задля уникнення фінансового колапсу, адже Приватбанк є найбільшим банком в країні. Таким чином, банк було націоналізовано, що означало, що українські платники податків мусили покривати кошти, вкрадені з банку Коломойським і його бізнес-партнером. Тепер же олігарх ще й хоче отримати компенсацію від держави за незаконну – на його думку – націоналізацію банку. І якщо Зеленський, з огляду на його зв’язки з Коломойським, готовий був закривати очі на судові процеси, які активно ініціював Коломойський у справі компенсації втраченого банку, то західні партнери, які приготували для України чергову програму фінансової підтримки – поставили українській владі чіткий ультиматум – ухвалити закон, який на правовому рівні не дозволить олігарху отримати від держави відшкодування ані повернути банк, або забути про співробітництво й допомогу. Хоч і з чималими перешкодами, але Зеленському вдалося змусити парламент проголосувати «антиколомойський закон» у першому читанні. Після другого читання (що заплановане на 10 квітня цього року) Україна зможе очікувати на перший транш грошей МВФ у розмірі 4 мільярдів доларів вже до кінця місяця. На додаток, не лише МВФ, а й Світовий Банк, Європейський інвестиційний банк, США, Німеччина, Канада та Японія обіцяють надати Україні так потрібну зараз допомогу.
Другою ключовою умовою задля уникнення дефолту було знесення мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Через цей мораторій понад п’ять мільйонів власників паїв вже кілька десятиліть не мають змоги повноцінно розпоряджатися своєю землею, через що змушені дешево здавати її в оренду великим корпораціям. Земельна реформа натомість повинна дати змогу власникам землі краще використовувати її потенціал, притягнути інвесторів, новітні технології й просто ефективніше загосподарювати землі, які вважаються одними з найбагатших у світі. Поки що ж ситуація більшості землевласників і селян трагічна. Щороку кілька сіл просто зникає з мапи України, оскільки зубожілі селяни виїжджають до міст чи на заробітки закордон. Навіть попри те, що знесення мораторію вимагатиме ще низки законів, які повинні регулювати процес функціонування ринку землі, а саму заборону на продаж земель буде фактично знесено лише 1 липня 2021 року – прийнятий закон є важливим першим кроком на шляху до проведення земельної реформи. Кількість земель, що можуть бути придбані в одні руки фізичною особою аж до січня 2024 складатиме не більше 100 га, а юридичним особам до цього часу взагалі забороняється купувати землю. Якщо йдеться про іноземців, які – як вважає більшість українців – можуть дешево скупити всю землю й залишити селян ні з чим – отримають право купувати землю лише після проведення загальнонаціонального референдуму. Продаж державних та комунальних земель також заборонено. Цей пункт покликаний заспокоїти тих, хто боїться, що держава вмить розпродасть всю землю що їй належить (а це 10,4 мільйони гектарів), а отримані кошти безслідно зникнуть у кишенях корупціонерів.
Уряд хитає
Ухвалення минулого тижня обох вищезгаданих законів дозволило Україні вкотре уникнути дефолту й розраховувати на допомогу міжнародних фінансових інституцій. Очільник Національного банку України Яків Смолій твердить, що обіцяне західними партнерами фінансування дозволить Україні спокійно пройти через кризу, що насувається, оскільки держава матиме достатньо коштів для повного погашення всього зовнішнього боргу.
Не варто натомість забувати про ціну, яку довелось заплатити президенту Зеленському за такий успіх, адже президентська фракція всерйоз розділилась. Не секрет, що олігарх Коломойський дуже негативно відреагував на ідею ухвалення обох законів, а отже, натиснув на лояльних собі депутатів, аби ті навіть не приходили до Ради, прикриваючись коронавірусом. Тим же, які прийшли, начебто надсилались анонімні повідомлення з погрозами й закликами не голосувати. Люди олігарха в уряді й парламенті уже давно висловлюють переконання, що в дефолті немає нічого поганого.
Внаслідок тиску Коломойського на депутатів, президенту не вистачило голосів власної партії й довелось шукати підтримки в опозиціонерів включно з партією найбільшого донедавна ворога й конкурента Зеленського – Петра Порошенка. Отож, всі ухвалені того дня й ночі закони – результат допомоги інших фракцій, що означає кінець монобільшості «Слуги народу».
В такі буремні часи як тепер злагоджена підтримка парламенту потрібна президенту як ніколи, адже він постійно робить кадрові перестановки. Попри те, що лише на початку березня Зеленський переконав Раду перезавантажити уряд, вже минулого тижня у відставку відправили двох ключових міністрів – фінансів й охорони здоров’я. Не з першого разу, але на їхнє місце таки вдалось призначити нових людей – Максима Степанова Міністром охорони здоров’я й Сергія Марченка – Міністром фінансів.
Схоже, у цей складний час президент має проблеми не лише з парламентом й урядом, а й з найближчим своїм оточенням – очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком, котрий минулого тижня потрапив у гучний скандал. Виявилось, що його брат Денис Єрмак торгував найвищими посадами в органах влади, проводячи співбесіди з низкою осіб і водночас посилаючись на зв’язки брата у владі. Спеціалізована антикорупційна прокуратура вже розпочала кримінальне провадження у цій справі, а сам Зеленський, як зазначають деякі особи з його оточення, не на жарт розлютився на свою найбільш довірену особу.
Координаційної ради поки що не буде
Кілька тижнів тому ми вже писали про те, що Україна майже погодилась на створення у Мінську Координаційної Ради при тристоронній контактній групі. Туди мали б входити українці нарівні з сепаратистами, тимчасом як Росія, разом із Францією та Німеччиною, мала б лише статус спостерігача, а не сторони конфлікту. Рішення про створення Консультативної ради мало бути підписане у Мінську 25 березня, але після того, як ця справа набрала неабиякого розголосу й викликала величезне обурення в суспільстві, інтелектуальних колах і навіть у частини президентської фракції «Слуга Народу, Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що процес формування Консультативної ради призупинено. Натомість очільник Офісу Президента і відповідальний за переговори з Росією Андрій Єрмак заявив, що Київ ще не відмовився від ідеї створення Консультативної ради, що буде предметом перемовин з Францією та Німеччиною.
Фото з сайту Офісу Президента
