(пл) ■ ГРОМАДА ■ 2009-09-03
Щороку МВСіА виділяє меншинам гроші на реалізацію їхніх проектів. Деякі з них (наприклад, видавничий тижневика “Наше слово”) здійснюються протягом усього року, а договори підписуються три місяці після терміну. Що тоді робити? Не видавати газету, чи брати кредит? Згідно з законом, гроші виділяються меншинам щойно після підписання договору з міністерством. А тут запізнення при підписуванні договорів повторюється майже щороку.
Цього року без грошей ОУП прийшлося функціонувати безмаль чотири місяці. Як правило, невикористані гроші з минулорічних дотацій не можна перекладати на наступний рік чи взагалі на інший проект, необхідно розрахуватися до кінця року, а невитрачені кошти – повернути міністерству.
Головна рада ОУП 14 червня висловила МВСіА своє становище в цій справі. Вона постулює, щоб міністерство припинило “дискримінаційну для нас практику”, тобто систематичні запізнення при підписуванні договорів, у результаті яких є запізнення у виплачуванні бюджетних засобів, передбачених на культурну діяльність меншинних середовищ. ГР домагається також обмеження завищених формальних вимог щодо проектів. Внаслідок проблем з формальними вимогами затримується й підписування договорів, що у випадку реалізації цілорічних проектів означає підвищення їхньої вартості (бо необхідно брати кредит, щоб оплачувати, зокрема, видавничу діяльність, фінансові та бухгалтерські послуги).
У листі до міністерства висловлюється теж підтримка постулату представників Спільної комісії уряду та національних меншин, який стосується продовження терміну договорів довше ніж на один рік, а і вимога, щоб до групи експертів з МВСіА, які оцінюють складені меншинами заявки про наділення ґрантів, увести фахівців з -поза міністерства. Як зауважує голова ОУП Петро Тима, “не мусять це бути експерти, які репрезентують меншини”. Оцінювання експертами ззовні зустрічається на практиці і воно, мабуть, найбільш об’єктивне. Секретар Суспільно-культурного товариства німців (СКТН) на Опольській Сілезії Рафал Бартек говорить, що не може бути так, що міністерство до групи експертів включить представника однієї меншини, обминаючи при цьому інші. Він вважає, що в такому випадку завжди буде конфлікт.
У відповідь на звернення ГР ОУП директор Департаменту віровизнання і національних та етнічних меншин при МВСіА Юзеф Ружанський інформує, що деякі справи вже реалізовано. За його словами, представники окремих меншин є членами Спільної комісії уряду і національних та етнічних меншин, отже можуть творити рейтинґовий список проектів. Р. Бартек не погоджується з такою ситуацією і вважає, що кожна меншина повинна мати можливість рекомендувати найважливіші для себе справи. Меншина сама повинна вказати, що, наприклад, фестиваль воєвідського рівня для неї важливіший, ніж фестиваль у якомусь селі. На його думку, тут також ідеться про обмеження компетенції меншин, бо хоч міністерство й очікує оцінки даного проекту від меншини, однак остаточно і так усе вирішує само. Наприклад, Ольштинське товариство німецької меншини виступить до МВСіА з планом розбудови школи для німецької меншини, а СКТН вийде з думкою про встановлення пам’ятника. Ці проекти міністерство помістить у рейтинґовому списку. Секретар СКТН запитує: “А чому ми – як СКТН – маємо погодитися на те, що, наприклад, у рейтинґу перше місце займе проект розбудови школи, а друге – встановлення пам’ятника?
Коли говорити про саме міністерство, то в ньому передбачено деякі організаційні зміни. Щоб прискорити розгляд надісланих проектів, виділено новий штат для особи, яка їх оцінюватиме, а також опрацьовується електронна система для заповнення заявок, які можна буде складати в трьох термінах. Ю. Ружанський запевнює, що докладе всіх зусиль, щоб дотримуватися термінів виплати грошей, а сам департамент намагатиметься скоротити до мінімуму формальні питання, які стосуються договорів.
Однак не можна говорити про зміни, коли йдеться про довготермінові проекти. З бюджету держави багаторічні дотації можуть бути виділені на інвестиції, які служать збереженню культурної тотожності меншин, при чому інвестицією вважається, наприклад, ремонт чи спорудження будинку, проект вишколу, який розпланований довше, ніж на один рік. Проекти видавничі чи поточна діяльність організації вже не мають інвестиційного характеру. Але секретар СКТН вважає, що з процедурного погляду довголітні дотації є можливі. Наприклад, німецька меншина отримала трирічну дотацію від самоврядування на проект “Зустрічі молоді веймарського трикутника”, а місто Вроцлав виділяє довгострокові дотації на видавничі проекти та культурні заходи.
Вищенаведені проблеми, мабуть, розглядатимуться на вересневому засіданні Спільної комісії уряду і національних та етнічних меншин, а нам залишається розраховувати і покладатися на запевнення директора Ружанського, що департамент принаймні записаних “термінів буде дотримуватися”.
“Наше слово” №36, 6 вересня 2009 року {moscomment}
