„Полум’я братерства” об’єднало поляків і українців (фото)

Кася Комар-Мацинська, Тетяна Данюченко ■ ПОДІЇ■ №34, 2019-08-25

Як проходило вшанування пам’яті воїнів УНР в різних містах Польщі

Перемишль

14 серпня, у переддень Варшавської битви, о 18:00 37 скаутських команд запалили «Полум’я братерства» на місцях останнього спочинку воїнів Української Народної Республіки та Української Галицької армії у 26 населених пунктах на територій всієї Польщі. Це був жест єдності та вдячності союзникам польської армії за допомогу в боротьбі з більшовицькою агресією, а також доказ того, що у Польщі зараз є люди, що переймаються покращенням відносин з Україною.

Мешканці Перемишля також приєдналися до ініціативи. На жаль, на могилі петлюрівців у Пикуличах не було представників польських гарцерів, а з боку організаторів (польських та українських скаутських організацій) на події були лише українські місцеві пластуни.

– Це єдиний такий випадок в усій Польщі, – коментує Олена Боднар, голова Крайової пластової старшини. – У Центральній Польщі в деяких населених пунктах «Полум’я» запалили лише польські гарцери, бо там просто не має українських громад – проте так сталося через те, що саме гарцери виступили з ініціативою цієї акції та запросили до неї український Пласт у Польщі, а не навпаки.

– У випадку Перемишля не можна говорити про непоінформованість місцевої ланки гарцерів, бо вони отримали повідомлення про акцію і з боку Програмного руху дослідників (Programowy Ruch Odkrywców), і від перемиського гуртка Об’єднання українців у Польщі, – розповідає голова місцевого гуртка ОУП Ігор Горків. На це ланка гарцерів відреагувала дипломатичним мовчанням. Вони також не відповіли на питання редакторки «Нашого слова» про відсутність гарцерів на події. Інформація про захід, його опис та рекламний ролик були розміщені на головному сайті уряду Перемишля przemysl.pl, проте там чомусь не було вказано, що в акції можуть взяти участь всі охочі – прийти та разом із представниками українських і польських скаутів запалити вогник на Пикулицькому кладовищі.

Чесно кажучи, мене не дивує, що на Підкарпатті були проблеми із залученням людей до цієї акції. Такі там відчуваються настрої в гарцерському середовищі. Пригадую, що у відповідь на повідомлення про нашу ініціативу одна гарцерка з Ряшева хотіла перевіряти списки воїнів щодо приналежності до Організації українських націоналістів, – продовжує Олена Боднар. – Так само місцевих гарцерів не було на кладовищі в Ланцуті. Хоча там склалося інакше – гарцери з Програмного руху дослідників таборували недалеко від Ланцута та вирішили під’їхати до цього міста, віддати честь українським воїнам та запалити «Полум’я братерства».

Відтак 14 серпня перед могилою воїнів УНР в Пикуличах зустрілись українці та поляки, серед яких був депутат Сейму від Громадянської платформи Марек Жонса. Разом із представником «Пласту» він запалив «Полум’я братерства» та поставив свічку на могилі під хрестом, перед таблицею «Борцям за волю України». Згодом він виступив із промовою та нагадав незмінно актуальні слова Юзефа Пілсудського: без вільної Польщі не буде вільної України, а без вільної України – не буде вільної Польщі.

– Союз Пілсудського та Петлюри – це зразок того, що, попри попередні та пізніші темні сторінки історії співіснування наших народів, ми вміємо забувати про погане та думати про майбутнє. Оцінку історичних подій ми повинні лишити історикам, а тим більше – не використовувати їх у політичній грі. Замість цього треба зосередитися на побудові кращого спільного майбутнього, – наголосив депутат.

14 серпня на військове кладовище в Пикуличах, попри холод та дощ, прийшло близько 20 людей, більшість – місцеві українці. На фоні того, як проходила ця акція в інших місцях Польщі, помітною була відсутність не лише гарцерів, а й представників духовенства.

Оскільки ініціатива є дуже свіжою, цей рік ми розглядаємо як перевірку – якою мірою та у якому вигляді можливі такі жести. Загалом ми задоволені. Підбиваємо підсумки та робимо висновки на майбутнє. Ми плануємо, що ця акція стане регулярною – завжди відбуватиметься у серпні в один і той же час, – підсумовує Олена Боднар.

– Із чогось треба почати, – додає багаторічний учасник «Пласту» Ігор Горків, – а вода камінь точить. Ми сподіваємося, що наступного року в Пикуличах погода нікого не налякає і ми зустрінемося в набагато ширшому товаристві, що до нас долучаться представники польського середовища, у тому числі – перемиського гарцерства.

Фото і текст Катерини Комар-Мацинської

Варшава

Вшанування пам’яті воїнів Української Народної республіки (УНР), котрі як єдині союзники боролися разом з армією Пілсудського проти більшовиків у 1920 році, відбувається щороку. Проте це вперше за довгий час до української громади долучилися гарцери, які самі запропонували таке особливе відзначення.

У столиці на православне кладовище на Волі в цей день прийшли українські дипломати, українське і польське духовенство, представники позаурядових організацій, представники міської влади та українська громада.

Вів церемонію член Ради Громадської ініціативи за доглядом могил воїнів УНР у Варшаві Юрій Рейт. Українське посольство представляв радник-посланник Василь Зварич, також на церемонії був присутній Микола Княжицький, народний депутат Верховної ради України останнього скликання, та генерал Юрій Павлов. Від імені ради міста Варшава на церемонії виступив Ярослав Шостаковський, також була присутня депутатка столиці Аґнєшка Вирвал, від адміністрації дільниці Воля виступила заступниця бургомістра Ґражина Ожеховська-Мікульська.

Василь Зварич
Ярослав Шостаковський

Серед присутніх були: заступниця начальниці Союзу польського гарцерства (ZHP) Юстина Сікорська, провідник Союзу гарцерства Речі Посполітої (ZHR) Бруно Завадський, Анджей Стефанський від Омбудсмена (Речника громадянських прав) та Мирослав Купич від Об’єднання українців у Польщі.

Іза Хруслинська та Юрій Рейт
Марцін Свєнціцький

Важливо було побачити і польських друзів українців, тих, які щороку підтримують такі події: Богумілу Бердиховську, Ізу Хруслінську, онуку отця Семена Федоронька Александру Адамчевську, депутата Марціна Свєнціцького.

„Майже 100 років тому у Варшавській битві побіч Юзефа Пілсудського та його армії стояв отаман Симон Петлюра із своїми відданими воїнами – без них не було би перемоги Польщі. Пам’ятаймо про цей український внесок у вільну Європу, – зазначив Юрій Рейт. – Варшавська битва у серпні 1920 року визнана однією з 10 битв, які вплинули на історію світу. Не було б цього успіху без Армії УНР під командуванням генерала Михайла Омеляновича-Павленка, без воєнного генія генерала Марка Безручка, без жертви життів генералів Євгена Мишковського, Федора Колодія, Трифана Яніва та Олександра Фединяка-Білинського, без жертви життів сотень офіцерів та тисячей воїнів Армії УНР”.

Отець Анатолій Шидловський

Ведучий висловив подяку отцю Анаталію Шидловському, пароху парафії на варшавській Празі, колишньому пароху вольської православної парафії: „Всечесний отче, прийміть слова нашої щирої подяки за довгі роки ваших зусиль задля збереження цих могилок воїнів УНР. Дякуючи вам, ми зараз можемо віддати шану героям України та Польщі та передати символічну пам’ять молодому поколінню”.

Від патріотичної молоді виступили Матеуш Стахевич, віце-голова Програмного руху дослідників в Об’єднанні польських гарцерів, та Олена Боднар, голова Пласту в Польщі.

“Пакт Пілсудського-Петлюри був мудрим, далекоглядним проектом – можемо пишатися тим, що його уклали, – сказав Матеуш Стахевич. – Але справжня національна гордість полягає в тому, щоби бути відповідальними за те, що в наших діях було поганим та негідним. Тому в цей день і в цьому місці треба голосно сказати: щодо сміливих українських вояків 1920 року маємо не тільки борг вдячності, а ще й борг вини. Бо після підписання Ризького мирного договору поляки покинули своїх союзників. Тяжкою провиною висить над нами та Ризька зрада, якої не можемо забути. Пам’ятаймо слова маршала Пілсудського: “Я вас дуже перепрошую, панове, не так мало бути”. Не можемо змінити тих подій, але не дозволимо також (як би не хотілося більшості) усунути їх з нашої спільної пам’яті”.

Матеуш Стахевич

“Тоді давню ворожнечу замінило братерство зброї, – підкреслив гарцер. – Такої відваги потребуємо і сьогодні. Разом з вами, браття українці провадимо спільні дії, які слугують кращому розумінню, будівництву відкритості та взаємної поваги, а також зміцненню відчуття, що разом ми сильніші”.

Пластунка Олена Боднар зазначила: “Якби сьогодні тут були самі українці, почувалися б ми самотніми, а може навіть непотрібними з тим нашим союзом. Проте я дуже рада, що такий сценарій неможливий, що багато років українці та поляки зустрічаються тут 14 серпня, щоби вшанувати своїх героїв. Я рада, що біля пластуна стоїть гарцер, що стоять вони в різних містах Польщі. Замість самотності відчуваю силу та об’єднання”.

Олена Боднар

“Під час організації акції “Полум’я братерства” я бачила в інтернеті коментарі деяких українців, – продовжила Голова Пласту. – Вони питали: “Для чого вшановувати союз, котрий виявився для українців поразкою та розчаруванням?” Думаю, що поховані тут українські та польські вояки могли би відповісти на це питання – тому що варто це робити! Під час укладання союзу Пілсудський-Петлюра багато з них мали ще свіжі рани з війни за Східну Галичину. Проте встали вони до битви плече до плеча. Чому? Бо, незважаючи на все, майбутнє було для них важливіше, ніж минуле. Думки про добре майбутнє їхніх народів загоювали рани та відчуття неприязні, а може навіть ненависті. Впевнена, що ми маємо брати приклад з тих людей, вчитися на їхніх успіхах та помилках. Я дуже рада, що тут сьогодні так багато людей. Це свідчить про те, що ми не збираємося залишатися у відчуттях образи та неприязні, а хочемо йти далі та будувати краще майбутнє поляків та українців”.

Після промов і спільної молитви польських та українських священиків, присутні поклали до могил воїнів УНР квіти та запалили свічки, які символізують єднання Польщі та України у вшануванні пам’яті своїх героїв.

Фото і текст Тетяни Данюченко

Гдиня

14 серпня у Гдині на цвинтарі «Вітоміньскі» в рамках акції «Полум’я Братерства» вшанували пам’ять воїна УНР Атанасія Криворотки. У заході взяли участь консул України в Ґданську Віталій Максименко, голова Поморського відділу Об’єднання українців у Польщі Єлизавета Кремінська, польські гарцери, представники консульства та української громади.

Фото, відео і текст Дмитра Забіяки

Ланьцут

14 серпня о годині 18:00 на кладовищі в Ланьцуті запалав вогонь братерства. На могилі, де поховано коло 500 військових армії УНР, його спільно запалили гарцери і пластуни. Організатором був 13-й старшогарцерський гурток „Походні” з Білгорая, на урочистості були також присутні гарцери з Ланьцута. Українську сторону представляли пластуни з Ряшева і голова гуртка ОУП Павло Грицина. Молитву провів отець Христофор Блажеєвський з Ярослава. Присутні у своїх промовах наголошували на важливості таких подій і потребу їх продовження.

Фото і текст Павла Грицини

Люблін

В Любліні на заході були присутні представники уряду міста, українські дипломатичні представники на чолі з генеральним консулом України в Любліні Василем Павлюком, українські та польські військові з литовсько-польсько-української бригади імені гетьмана Костянтина Острозького, громадські активісти Любліна. Цьогоріч в заходах взяли участь пластуни станиці Рівне на чолі з Віталієм Поровчуком, громадські активісти та волонтери Рівненщини. Саме тут в Любліні поховано в міжвоєнний період десятки старшин армії УНР, серед них – полковник Микола Зембицький, сотник Микола Лютий-Лютенко, сотник Сергій Бондаренко, сотник Пантелеймон Шитовський. Данину пам’яті віддали присутні і польським воякам, які загинули 1920 року, відстоюючи свою незалежність.

Джерело: FB-сторінка Пласт Польща
Джерело: FB-сторінка Пласт Польща
Джерело: FB-сторінка Пласт Польща

Текст – Сергій Поровчук

Краків

Джерело: FB-сторінка Андрія Савиченка
Джерело: FB-сторінка Андрія Савиченка
Джерело: FB-сторінка Андрія Савиченка

Щецін

Джерело: FB-сторінка Івана Сирника

Тарнів

Джерело: FB-сторінка 6 Drużyna Starszoharcerska Jurków

Ґурово-Ілавецьке

Джерело: FB-сторінка Української школи №8 ім. Лесі Українки
Джерело: FB-сторінка Української школи №8 ім. Лесі Українки

Кентшин

Джерело: FB-сторінка Богуслави Табаки

Острів Мазовецька-Церквиці

Джерело: FB-сторінка 1 Ostrowska Gromada Zuchowa „Przyjaciele ze Stumilowego Lasu”
Джерело: FB-сторінка 1 Ostrowska Gromada Zuchowa „Przyjaciele ze Stumilowego Lasu”

Александрів-Куявський

Джерело: FB-сторінка 7 BDSHiW „Forward”

Іновроцлав

Джерело: FB-сторінка 14 Drużyna Wędrownicza ,,Iniemamocni”

Грудзендз

Джерело: FB-сторінка Hufiec ZHP Jabłonowo Pomorskie im. hm. PL Jana Perszke

Поділитися:

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*