Роксана Тхір ■ КУЛЬТУРА ■ №4, 2013-01-27
У краківському Фонді св. Володимира пролунала сучасна українська поезія в польському перекладі. Ініціаторами проекту «Поезія міста Львова» були Мацей Пйотровський та Куба Блокеш.
Цей культурний захід організовано з метою популяризації української поезії серед польського середовища. Ініціатори проекту хотіли показати, що Україна – вартісна та цікава країна. Щоб цього довершити, Мацей взявся за переклад української сучасної поезії на польську мову, а Куба вірші поклав на музику. Спільну творчість хлопців представив Куба, який під звуки гітари співав краківській публіці поезію про Львів.
М. Пйотровський, що родом зі східної частини Польщі, а тепер вивчає українознавство у Яґелонському університеті, вирішив вибрати дещо з надбань українських письменників, які творили у 60–90-ті роки. І так, у вечірньому репертуарі були: Василь Стус, Юрій Андрухович, Мар’яна Савка та Григорій Чубай. Під час цієї зустрічі представлено різні стилі, різні творчі манери, але всіх поетів об’єднує одне: у їхніх віршах знайшла віддзеркалення атмосфера славетного галицького міста Львова. У програмі студенти використали також прозу про Львів Ю. Андруховича, Сергія Жадана і фраґмент історичної книжки польського історика Владислава Лозинського.
К. Блокеш, який походить із Силезії, займається музикою, співає, компонує, а також пише пісні. Він пригадує, як півроку тому, шукаючи добрих текстів, до котрих можна написати музику, його відвідав Мацей, приносячи свої переклади. Вони Кубі дуже сподобалися і відтоді з’явилося його зацікавлення українською культурою.
– Написання музики на поезію – це дуже складний процес, – пояснює Куба. – Спершу я заглиблююся у зміст, перечитую, уявляю собі ситуації, змальовані у віршах, і тоді зароджується музика.
У своєму задумі хлопці, за походженням поляки, хотіли показати, що Львів дещо інший від того образу, який твориться в уяві поляків, особливо серед кресового середовища.
– Може, цей наш проект, який показує, що Львів – це місто живе, що воно не померло в момент, коли польське населення виїхало на захід, допоможе по-іншому дивитися на Україну, на її багату культуру, а не лише крізь призму історичних проблем, – говорить Мацей.
– Кожне будівництво мостів, – доповідає на завершення розмови Куба, – особливо між сусідніми країнами, потрібне. Кожна частина того, що веде нас до єдності, до чогось, що може нас наблизити, – важлива. Знадобиться кожна дощечка для цього мосту. Навіть таким малим проектом, як наш, писанням пісень про Львів, співанням поезії, думаю, у якийсь спосіб спричиняємося до цього, щоб бути разом. Можливо, невеликою мірою, але важливе те, щоб не творити в собі протиріч, а будувати добро. ■
