Андрій Чорний ■ ІСТОРІЯ ■ 2008-06-29
{mosimage}Кооператив “Wielobranżowa”
3 квітня 1958 р. за ініціативою Василя Андруха та Семена Матейка засновано багатогалузевий виробничий кооператив “Wielobranżowa”. Того ж дня на засновницьких зборах у Народному домі вибрано управу у складі: Семен Матейко – голова, Неоніла Менцінська – секретар; та контрольну раду, до якої увійшли Володимир Зиблікевич, Йосиф Рой та Ольга Піцур. У ході організаційної праці до його складу включаються Володимир Головід, Роман Павлище та Володимир Лазорко. Планувалося, що кооператив діятиме в чотирьох ділянках: народного мистецтва, кравецтва, ремонтнобудівельній та виробництва будівельних матеріалів.
Найбільш успішно працював відділ вишивки, якими завідувала Н. Менцінська. У його рамках Марія Матейко, Люба Павлище та Дарія Гарасимчук провели курс вишивки, який закінчило 36 осіб, у тому числі учениці ліцею з навчанням української мови. Завдяки тому, що кооперативу вдалося здобути кросна до виробу килимів, виникла й ткацька “секція”, яку вела Марія Буцьора. Її вироби довго прикрашали УСКТівську сцену, а вишитий жіночий та чоловічий одяг до сьогодні зберігається у шафах Народного дому. Відділ кравецтва очолив Володимир Горбачик, а допомагав йому Володимир Лазорко. Відділів ремонтнобудівельного та виробництва будівельних матеріалів не зорганізовано. На жаль, вищезгадане підприємство існувало лише кілька років – через взаємні оскарження і підозри, а також зловживання його ліквідовано 1964 р.
Підприємство “Феротекс” і “ZDZ”
Незалежно від згаданого вище підприємства, з ініціативи Головного правління УСКТ у 1959 1960 рр. засновано виробниче підприємство “Феротекс”. Його організуванням займалися інженер Матвійчина і Богдан Сютрик. Останній став директором фірми. Спочатку “Феротекс” займався виробництвом “пустаків”, потім виробляв “форніру”. У 1961 р. Богдана Сютрика, Теодора Пилипа та ще двох працівників арештовано й ув’язнено (перед судовим засіданням). Закид – нібито фінансові зловживання. Тільки Б. Сютрик не був засуджений.
Після арештування вищезгаданих директором “Феротексу” став Євген Співак, головним книговодом Регіна Кремер, а технічним керівником Роман Павлище. У 1962 р. за фінансові зловживання Є. Співак та Р. Павлище були арештовані та засуджені (перший отримав вирок два роки позбавлення волі, другий – півтора). Після їх арешту директором став Ярослав Стех, головним книговодом Едуард Недоходович. “Феротекс” осягнув значний економічний успіх, збільшилася чисельність працівників, переважно українців. При підприємстві засновано гурток УСКТ, його головою став Андрій Чорний.
За рішенням Міністерства внутрішніх справ у 1964 р. “Феротекс” переходить до складу підприємства “Zakłady Doskonalenia Zawodowego” у Ряшеві і перестає бути під наглядом ГП УСКТ. Цього ж року, після згаданих змін, Повітовий комітет ПОРП заступником Я. Стеха призначає Йосифа Піховського, який невдовзі явно і безкарно доводить до ліквідації підприємства. “ZDZ” дисциплінарно звільняє Я. Стеха та Є. Недоходовича. А. Чорний отримав наказ про звільнення з праці і був звинувачений працівником ПК ПОРП та самим Й. Піховським у саботажі, йому закидалося спричинення ліквідації підприємства. Протягом 6 місяців після приходу Й. Піховського “Феротекс” перестає існувати.
(Автор бере на себе повну відповідальність за представлені факти)
Про цей епізод господарської діяльності при УСКТ редакція “НС” очікує повідомлень від інших тодішніх членів підприємства та рганізації.
“Наше слово” №26, 29 червня 2008 року{moscomment}
