14 травня в Українському Домі у Варшаві за сприяння Об’єднання українців у Польщі відбулася дискусія «Українці в Польщі. Виклики та очікування після президентських виборів в Україні». Гості говорили про очікування Польщі від України у сфері історичної пам’яті, інтеграцію та адаптацію українців, важливість довготривалої політики співпраці між державами.

У заході взяли участь Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі, Ольга Попович, історикиня, головна редакторка «Альманаху» та Міхал Боні, депутат Європарламенту, який є другом і адвокатом України в Європі, протягом останніх 5 років своєї каденції активно підтримував впровадження реформ в Україні. Зустріч модерував Юрій Банахевич, журналіст агенції „Укрінформ” у Польщі.

Ольга Попович: «Ментальність Зеленського – пострадянська»

Очікування прихильників Зеленського від нового президента дуже різні, вважає Ольга Попович. Хоча соціального портрету українців, що голосували в Польщі, немає, проте можна вважати, що вони подібні до виборців в Україні. В будь-якому випадку дуже цінно, що в дні голосувань були черги на дільницях в Польщі. Це означає, що люди сподіваються на зміни, хочуть брати участь у формуванні державної політики, вірять, що їхній голос важливий.

Доповідачка вважає, що політику, яку буде проводити Зеленський щодо Польщі, важко передбачити, бо він не заявляв про неї публічно, не має політичного  бекграунду, зв’язків з польскою владою. «Зеленський дивиться на Брюсель, він хоче вирішувати всі питання напряму з Брюсселем. Чи буде Польща надалі адвокатом України?», – питає пані Ольга.

Польща зі свого боку, вочевидь, очікує від Зеленського певного відкату та послаблення проукраїнських позицій, які займав президент Порошенко. «Ментальність Зеленського видна в жартах «95 кварталу», він пострадянський, вихований в російській культурі, а зміни останніх років в Україні йому, мабуть, чужі», – пояснює свою думку Ольга Попович. У той же час змін в інших сферах (не гуманітарних, а економічних) змін, ймовірно, не буде.

Міхал Боні: «Додати до політики міграційної – політику інтеграційну»

Популістична риторика деяких польських політиків, яка побудована на страху та неприязні до інших, до чужинців, бентежить Михала Боні. «Якщо люди бояться чужого, ними легше керувати», – зазначає він та нагадує, що така політика шкідлива для суспільства. Важливо, аби фашистське мислення ніколи вже не перемогло, щоби Європа не повернулася до 30-х років 20-го століття.

Натомість в Польщі треба проводити інтеграційну та адаптаційну політику, вважає політик. Показувати, скільки українці вносять до бюджету Польщі, як розвивається економіка, говорити, що українці – не проблема, а шанс цієї країни, демографічний шанс в тому числі. Треба закладати здорову довготривалу модель взаємної співпраці. «На мою думку, Польщі треба було би не дражнити Європу, що ми не хочемо біженців, а приймати українців, – каже пан Боні. – У той же час сучасна міграція відзначається тим, що мігранти можуть не втрачати своєї культури. Не треба плутати асиміляцію та інтеграцію. Нам бракує інтеграційної політики».

Ведучий згадав про питання електронних виборів, адже на дільницях в Польщі фізично голосує дуже невеликий відсоток українців, які перебувають за кордоном. Це відбувається через малу кількість та віддаленість дільниць в країні (лише 4 місця – Посольство в Варшаві та Консульства в Гданську, Кракові та Любліні). Натомість електронні вибори дали б можливість проголосувати всім охочим. Міхал Боні зазначив, що він підтримує е-демократію і технологічний прогрес, але побоюється ворожого втручання в електронний виборчий процес. Хакерські атаки, втрата даних, втручання (зокрема, з боку Росії) можуть дати підстави для сумнівів у результатах виборів.

Петро Тима: «Навіть «радянські» політики будуть відстоювати інтереси України»

«Ніхто з кандидатів, що брали участь у виборах, не звернув особливої уваги на українців за кордоном, не було візитів в Польщу, зустрічей з українцями-виборцями», – зауважив голова Об’єднання Українців у Польщі.

Щодо очікувань Польщі, то вона чекає, що політика історичної пам’яті в Україні повернеться до часів Кучми, – вважає Петро Тима. «Польща може «наступити на граблі», якщо вважатиме Зеленського людиною, яка піде на поступки в гуманітарних питаннях, позаяк він «небандерівець». Такі ж сподівання були у Польщі, коли після проукраїнського Ющенка до влади прийшов Янукович. Але польска влада помиляється.

Голова ОУП зазначає: при Порошенку з боку України були чіткі сигнали до налагодження відносин і поваги до Польщі (покарання провокаторів в Ужгороді). З боку Польщі таких злочинців не знаходять.

Пан Тима відмітив покращення роботи Посольства України в Польщі. Раніше Посольство не реагувало на випадки побитття українців чи знищення пам’яток, тепер український голос чути.

«Можна говорити про те, що з 2014 року нищення пам’яток та інші обурливі дії, спрямовані на розпалювання ворожнечі між українцями та поляками, – це провокації, – впевнений Петро Тима. – Звичайно, вони і раніше були, але не в такому обсязі, зараз це елемент гібридної війни. Зараз прояви неприязні до українців – це не спонтанні сплески, а небезпечна тенденція».

Він також нагадав, що деякі польські партії використовують мову ненависті до українців та біженців. Такі дії небезпечні для Польщі, в тому числі для її економіки. В Польщі не усвідомлюють, що політика ворожнечі може привести до ескалації конфліктів, впевнений президент Об’єднання Українців та схвильований тим, що немає довготривалих стратегій співпраці, довгострокового мислення.

Після виступів доповідачів слово дали слухачам, які задавали питання про українську та польську ідентичність, про шанси українських партій потрапити до Верховної ради на виборах цієї осені і таке інше. Особливо емоційним був виступ українського актора Артема Мануйлова, який дякував присутнім за ту політику миру, взаємопорозумнння та підтримки українців, яку вони несуть. Нагадаємо, місяць тому на актора на вулиці напав колишній викладач Університету кардинала Стефана Вишинського (див. №18 «Наше слово»). Присутні наголосили на важливості не замовчування, а публічного обговорення як подібних випадків, так і тих, що лежать «мінами» в минулому. Лише витягнення їх на поверхню, проговорювання та досягнення взаємного консенсусу веде до поваги та спокійного співіснування наших народів.

Поділитися:

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*