Павло Лоза ■ КАЛЕНДАРІЙ ■ №18, 2019-05-05

У пикулицькій справі відбулося 13 засідань суду. У календарії намагаємося показати коротко хід засідань, про які ми писали на сторінках тижневика протягом 2018 року.

22 січня 2018. У районному суді у Перемишлі з’явилося 20 чоловіків. Між обвинуваченими не було жодної жінки. Всі поляки, родом з Перемишля, від 1971 до 1994 року народження. Суд викликав також свідків – майже 20 осіб. Це здебільшого українці з Перемишля. Суддя прочитала протокол слідства. З нього виходить, що деякі обвинувачені прийшли подивитися, як проходитиме процесія, чи учасники будуть нести «бандерівські» символи. Першим зі свідків був росієзнавець Бартош Пєхович. З Варшави він приїхав на ходу, щоб виявити солідарність з українцями. На процесії символів Української повстанської армії не бачив, вона йшла мирно, не мала політичного характеру. Свідків запитували: «Чи ви чули бандерівський марш, що його грав оркестр?», «Чи ви вигукували „Слава Україні!” – „Героям слава!”»? Один з обвинувачених заявляє, що Пєхович обманює. Другого дня суд переслухав Зенона Куцаба. Українець з Перемишля в час процесії був одним з членів служби захисту порядку. «Поліціянти не реаґували, як група осіб їх обминула та почала вимагати в мене стягнути сорочку…», – розповів у суді. Це з нього під час процесії нападники зірвали сорочку з вишивкою (на фото). Голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима як свідок підкреслив: перед ходою в інтернеті поширювались заклики до перемиських футбольних уболівальників та націоналістів – атакувати її. Зазначив, що під час процесії бачив групу Всепольської молоді, чув «Уб’ю тебе, курво!», «Спердаляй!», бачив недостатню реакцію поліції на початку подій. Зізнався, що бачив також Станіслава Жулкевича, відомого антиукраїнськими поглядами. Діячка антикомуністичної опозиції Данута Куронь, яка йшла в процесії, зазначила, що під час ходи чула антиукраїнські, а не «антибандерівські» вигуки. На третій день свідчила Марія Туцька, яка на процесії від початку бачила нахабне фотографування облич зблизька, вигуки «Пиздуй в Україну!», «Ти стара к…!». Також Петро Куцаб, 30-річний син Зенона Куцаба, який 26 червня 2016 року ніс церковну хоругву з хрестом. розкривав, що коли поліція присікала перший наступ, старша людина, імовірно, що Станіслав Жулкевич, заново закликав інших блокувати процесію. Куцаб заявив: «Він підійшов до мене і сказав: „Удар мене!”». Свідчення дали теж інші перемишляни: ігор Горків, Марія Стрілка та Богуслава Комар.

12 лютого. Суд вислухав понад 20 осіб. Голова ОУП і обвинувач-помічник Петро Тима склав докази на підтвердження того, що процесія на пикулицький цвинтар має релігійний характер: листи від підкарпатського воєводи Еви Ленярт і мера Перемишля роберта Хоми, в яких ці представники державної і самоврядної влади однозначно вказують на молитовний, християнський характер урочистостей.
Свідки розказали про страх, який запанував серед учасників, про велике відчуття небезпеки, про вимахування кулаками, погрози, що, якби не прибуття поліцейських зі щитами, процесія не пішла б далі. Для них напад на процесію мав однозначно організований характер, був підготовлений, а не спонтанний. Прозвучали слова про плач дітей, викликаний криком нападників. Обвинувачені і їхні захисники найчастіше ставили запитання типу: з якими барвами асоціюється Степан Бандера, чи футболка з перекресленим Бандерою є образою?

22 березня. Присутність обвинувачених була цього дня невелика: 5 осіб. На засіданні був, зокрема, архієпископ і митрополит ПеремиськоВаршавської архієпархії Української греко-католицької церкви Євген Попович, який сказав, що не тримає зла на обвинувачених. «Я вибачаю їм», – сказав він і розповів, що у хвилини нападу на процесію з огляду на безпеку дітей та інших вірян разом з парохами обговорювали варіант повернення учасників церковної ходи до собору. Владика Євген Попович разом зі священиками очолював похід до Пикулицької могили борців за волю України. Під час засідання також були допитані як свідки представники поліції, які відповідали за правопорядок 26 червня 2016 р. Свідчив, зокрема, заступник начальника міської поліції в Перемишлі – Януш Кішка. Він розповів про 40 молодиків, що стояли напроти ліцею на Словацького. З них 20 вибігли на вулицю та «порушили правопорядок».

20 квітня. Серед осіб, яких прослуховували цього дня, був Кристіан В. За його словами, вийшов у неділю 26 червня 2018 р. на прогулянку вулицями Перемишля. На вулиці Словацького біля будинку ліцею побачив групу людей, у яких впізнав учасників «пікету проти поширення культу і поклоніння членам УПА». раніше він в інтернеті бачив записи пикулицьких походів, зокрема, його увагу привернув «червоно-чорний прапор УПА» та «люди в мундирах УПА». Він 2016 р. почув, як оркестр грає
гімн УПА (імовірно, мав на думці пісню Січових стрільців «Ой у лузі червона калина»). Похід, на його думку, мав світський характер, бо люди несли державні прапори. Сказав, що раптом учасники ходи почали показувати учасникам пікету образливі жести, витягаючи середні пальці руки. Кристіан В. зазначив, що натовп кричав «Слава Україні!» – «Героям слава!»; ті люди «виглядали так, ніби мали нечисте сумління». Пшемислав П., який виступив на цьому засіданні суду, зазначив, що вибрався в неділю не просто на вулиці Перемишля, а тому що, – за його словами, – Анджей Запаловський (сьогоднішній депутат міської ради Перемишля) на Фейсбуці повідомляв про участь у поході осіб, які відомі своїм «прославленням бандерівців». Зазначив, що під час ходи звісно кричав «Znajdzie się kij na banderowski ryj!», «Stefan Bandera – prostytutka Hitlera!», але це проти таких, як Богдан Гук.

11 травня. Обвинувачений Пшемислав П. зазначив, що поліція не реаґувала на провокації українців, тому їм довелося втрутитися. Свідок, Мацєй С. описав сценарій, схожий на розповідь Пшемислава П. Сказав, що його роздратував «бандерівський гімн». Обвинувачений, Кшиштоф р., заявив, що то Куцаб хотів спровокувати молодиків, шукав зачіпки. Свідчення дав теж греко-католицький священик о. Дмитро Гарасим.

16 червня. Два дні раніше суд вислухав свідка Станіслава Жулкевича, який через стан здоров’я давав їх, лежачи в ліжку. із прочитаного протоколу можна було переконатися, що ця 83-річ- на людина, відома своєю участю в заходах проти цивілізованого співжиття українців та поляків у Перемишлі, до матеріалів розгляду не внесла нічого нового. 14 червня суд закінчив слухання свідчень 2 обвинувачених. Вони не додали нових фактів. Суддя Едита Колач розглянула пропозицію обвинувачапомічника Петра Тими від 21 травня 2018 р. про те, щоб допитати Бартоша М. Цей молодик витягнув червоно-чорний прапор і сховав його після втручання поліцейського. Адвокат Мирослав Левчик кваліфікував його позицію як провокаційну та оцінив, що брак свідчень Бартоша М. – це поважний недогляд суду. Суд переглянув відеозаписи та фотографії.

20 серпня. У справі свідчив один із обвинувачених у нападі на учасників процесії. Це Патрицій Л. – який вирішив давати показання, але скористався своїм правом не відповідати на питання прокурора і обвинувачів помічників. Він сказав, що хода не виглядала на процесію: «Здається мені, що священослужителі могли бути тільки делегацією, запрошеною на проце- сію», – говорив Патрицій Л. Каже, що побачив людей у чорному одязі з червоними елементами, а також старшу людину з медалями, пов’язаними, на його думку, з ОУН-УПА. Він сам щось кричав, але це, без сумніву, не були вульгаризми. раз крикнув: «За польських дітей!», але що саме робив і за яких польських дітей, вже не пояснив. Каже, що у штовханину першими вдалися українці: «Нашою метою не було розігнати цих людей (учасників процесії) чи припинити марш, тільки відділити тих, які поводили себе невідповідно».

Вересень. У Варшаві відбулося прослуховування свідків, які брали участь у процесії у 2016 р., але через різні обставини не можуть приїхати на засідання суду до Перемишля. Суд вислухав Стефанію Лайкош, членкиню Головної управи ОУП. Перше запитання до неї: «В що були одягнені учасники процесії?».

17 квітня 2019 року о 13.30 в будинку окружного суду на вулиці Конарського в Перемишлі суд виголосив вирок у справі нападу на Пикулицьку ходу. Сам напад відбувся 26 червня 2016 року.

Поділитися: