Ми зібрали для вас основні події, що відбулися цього року та були важливими для нашої громади.

Cічень

У сучасному світі ніхто не проживе без грошей. Це стосується і національних та етнічних меншин у Польщі, які переважно завдяки державним дотаціям фінансують діяльність своїх організацій, реалізовують проекти та ініціативи. І саме цей рік розпочався з питання коштів. Згідно з проектом рішення розподілу коштів для меншинних організацій, яке підготувало Міністерство внутрішніх справ і адміністрації, виявилося, що грошей буде на 3,3 млн злотих менше, ніж у 2017 році.

На початку року ми довідалися також, що польського мандрівника і журналіста Войцеха Цейровського не буде покарано. 15 жовтня 2016 року під час передачі в «Польському радіо Кошалін» він назвав усіх українців «ґвалтівниками» і «різунами». Прокуратура у Щецінку вирішила, що відомий польський радіо-і телеведучий вжив ці слова, описуючи враження від фільму «Волинь» Войцеха Смажовського.

Однією з важливих подій цього місяця було відзначення 100-річчя самостійності України. Урочистості пройшли 20-22 січня у Холмі, Любліні, Варшаві та інших містах.

Лютий

Цей місяць розпочався резонансною новиною з Сенату РП, де вночі 1 лютого сенатори без поправок прийняли закон про Інститут національної пам’яті Польщі. У ньому передбачена кримінальна відповідальність за заперечення так званих «злочинів українських націоналістів» проти поляків (на кілька днів раніше нову редакцію закону ухвалив Сейм РП). Згідно із законом, органи правосуддя Польщі зможуть притягати до кримінальної відповідальності з можливістю ув’язнення до трьох років тих, хто заперечуватиме злочини «українських націоналістів» проти громадян Польщі, скоєних у період 1925-1950 років. 6 лютого документ підписав президент Анджей Дуда. Закон набрав чинності 1 березня.

У лютому відбувся теж «Останній політ орла». 21 лютого в Яблінках (Підкарпатське воєводство) було знесено пам’ятник генералові Каролю Свєрчевському «Вальтеру». Постамент стояв на місці, де 28 березня 1947 року генерал загинув від рук учасників Української повстанської армії (УПА не знімала з себе відповідальності за вбивство, хоча у справі досі залишаються нерозгадані моменти). Наступного дня Політбюро ЦК Польської робітничої партії прийняло рішення про переселення українців на так звані «повернені землі» на півночі й заході країни – акцію «Вісла».

Березень

1 березня у Великому театрі – Національній опері у Варшаві – відбулося проголошення лауреатів загальнопольського конкурсу «Школа діалогу 2017». Одними з переможців стали учні перемиського комплексу шкіл № 2 ім. Маркіяна Шашкевича. Завдяки цьому проекту молодь змогла показати не лише роль, яку відіграли євреї в розвитку Перемишля, але і те, як у місті перетиналися стежки українців та євреїв. Українці – перша національна меншина, яка взяла участь у проекті.

Успіхом могли похвалитися теж українці з Ґіжицька. У березні ми писали про Анну та Павла Гащинів, яких визнали найкращими підприємцями 2017 року у ґміні Ґіжицько.

Подружжя уже близько десяти років є власниками Центру активного відпочинку «Ґварек» у місцевості Пєнькна Ґура біля Ґіжицька. Так само в Кошаліні «Особистістю року» став Роман Білас, який переміг у категорії «бізнес». Читачі «Кошалінського голосу» високо оцінили діяльність голови Кошалінського відділу ОУП у напрямку підтримки місцевих підприємців.

У цьому місяці українці вшанували пам’ять 336 українських жертв села Павлокома. Панахида на могилах жертв масового вбивства, яке 3 березня 1945 року здійснив відділ колишньої Армії крайової під командуванням поручника Юзефа Бісса «Вацлава», зібрала близько 900 людей з України та Перемишля. Це – дуже багато, зваживши на те, що останніми роками перемишляни приїжджали лише на власних машинах, організованого доїзду автобусами не було. Захід відвідав, зокрема, міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Квітень

З початком квітня завершилося збирання підписів для Європейської громадської ініціативи Minority Safe Pack (Пакет захисту меншин). Акцію, що має на меті впровадження спільних для всіх країн-членів Євросоюзу стандартів охорони прав національних, етнічних та мовних меншин, підтримало понад 1,2 млн людей з 28 країн ЄС. Мета цієї ініціативи – переконати країни Євросоюзу ввести закони, що захищали б ідентичність меншин, культуру та мову в усій європейській спільноті.

Цього місяця районний суд в Ольштині засудив молодого ольштинянина Роберта-Яна Д. до 6 місяців обмеження волі. Прокуратура звинуватила Роберта Д. у тому, що у жовтні 2016 року він публічно підбурював до ненависті проти осіб української національності та зневажив двох громадян України через їхню національну приналежність. Він наклеював так звані «наліпки» на авто українських громадян, а також неподалік місця проживання та роботи українського подружжя, яке вже кілька років живе і працює в Ольштині. На одній із «наліпок» було перекреслене зображення Степана Бандери, а на другій – напис «UPA – ukraińscy mordercy» («УПА – українські вбивці»), розміщений на світлині з палаючими сільськими будинками.

Травень

Головною новиною цього місяця були розкопки на місці демонтованого у Грушовичах пам’ятника УПА. Археологічні дослідження мали з’ясувати, чи під пам’ятником були поховані учасники Української повстанської армії. На місці виявили щонайменше одинадцять поховань, серед них – дітей та жінок. На сторінці Інституту національної пам’яті Польщі у соцмережі Twitter відразу після розкопок з’явилася заява про те, що дослідження не дали підстав вважати, що ці поховання – членів УПА. Зі свого боку, українська сторона має протилежну думку. Як виявилося, розкопки на цвинтарі лише поглибили конфлікт між державами в історичному питанні.

Варто теж згадати, що двоє представників української меншини з Польщі у травні були нагороджені українськими відзнаками. Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України» відзначила орденом «За волонтерську діяльність» отця Роберта Росу. Греко-католицький парох зі Щеціна протягом п’яти років долучається до акцій допомоги Україні. Також отця Михайла Фенканина, який походить з Битова (Поморське воєводство), міська рада Львова нагородила відзнакою «Почесний знак Святого Юрія». Кожної неділі молодий українець відправляє службу для глухонімих у львівському храмі Христового Воскресіння.

Червень

У червні «Наше слово» повідомляло, що у Польщі вперше виплатять гроші потерпілому від акції «Вісла» 85-річному жителеві Бескидів. Йому вдалося відвоювати майже 400 тисяч злотих компенсації за втрачене під час виселення майно. Інтенсивна робота, пошуки документів у архівах, розшук свідків старшого віку та боротьба в судах тривали 15 років. Юрист у цій справі наголошував на тому, що виселення було примусовим. Унаслідок переселення сім’я потерпілого втратила 2,5 гектара землі, дім та господарський будинок.

Цього місяця у Варшаві, Кракові та Ґданську організували акції на підтримку незакoннo заcудженoгo в Рocії українcькoгo кінoрежиcера і пиcьменника Oлега Cенцoва. Головним постулатом демонстрацій був бойкот чемпіонату світу з футболу і негайне звільнення Олега Сенцова та інших українських заручників Кремля.

Також цього місяця голова Українського товариства доктор Григорій Купріянович став новим очільником Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин (СКУНЕМ). Це – рекомендацiйно-дорадчий орган прем’єр-міністра Польщі.

У травні своє 50-ліття святкував ґурово-ілавецький український ліцей. За 50 років його випускниками стало близько 2000 українців!

Липень

У липні ми писали про руйнування православних храмів на Холмщині та південному Підляшші у 1938 році. На цьому моменті в історії держави особливо наголошувало Українське товариство у Любліні. У різних містах Польщі організація ініціювала фотовиставки, зустрічі, дискусію про цю трагедію80-річної давнини.

Саме у липні про голову Українського товариства доктора Григорія Купріяновича довідався якщо не весь світ, то напевне багато жителів Польщі та України. 9 липня після вшанування річниці пам’яті українців, які загинули у Сагрині, на історика була подана заява у прокуратуру. Її подав люблінський воєвода Пшемислав Чарнек, пояснюючи своє рішення словами, які український діяч висловив на цвинтарі. Про слідство у цій справі ми писали на шпальтах газети не раз. Детальніше повертаємося до неї на 2 сторінці цього номера.

У cередині місяця Міська рада Битова нагородила тих, що працюють задля розвитку «малої батьківщини», «Почесною відзнакою ґміни Битів». Серед нагороджених – українка Мирослава Ганаско, вчителька української мови у Битові.

Серпень

У серпні немає важливішої дати, ніж День Незалежності України, який відзначають українці у всьому світі. У Польщі в рамках святкувань у церквах відправляли служби за соборність України, відбувалися пікніки, покази фільмів тощо. Звичайно, згадуючи про українську незалежність, не можна забути про воїнів Армії УНР, які, будучи союзниками Польщі, 1920 року зупинили наступ Червоної армії на березі Вісли та не дозволили більшовизму захопити всю Європу. Тому в середині серпня на шпальтах тижневика ми розповідали про те, як українці та поляки спільно відвідували петлюрівців, які перебувають на території Польщі. Зокрема, у польській столиці в пам’ятних заходах взяв участь колишній президент Польщі Броніслав Коморовський (роки його президентства – 2010-2015).

Серпень – це також час, коли у різних регіонах Польщі проводяться українські заходи. Тут слід звернути увагу на фестиваль «Е-Коломия» у Ґурові-Ілавецькому. Цього року захід відзначав свій десятий ювілей. Щороку його відвідує кілька тисяч гостей, тож можна сподіватися наступних ювілеїв фестивалю.

Вересень

Вересень розпочався із сумних новин. По-перше, українського діяча, доктора Григорія Купріяновича відкликали з членства Комітету із захисту пам’яті боротьби і мучеництва при відділі Інституту національної пам’яті в Любліні. Звичайно, мало хто сумнівається, що спричинило таке рішення ІНП. У свою чергу, в Лігниці невідомі спалили машину діяча лемківської української громади в Польщі Адама Вєвюрки. Саме тоді він балотувався на місцевих виборах.

Знаковою подією для української громади у вересні було також те, що голова Щецінського відділу Об’єднання українців Іван Сирник та отець Роберт Роса отримали медаль Президента України за гуманітарну допомогу в антитерористичній операції (АТО) та за постійну волонтерську роботу в рамках проекту «Разом допоможемо Україні».

Традиційно цього місяця вшановуємо також українські жертви Центрального табору праці у Явожні, де у 1947—1949 роках комуністична польська влада влаштувала спеціальний табір для
українців – жертв акції «Вісла».

Жовтень

У жовтні вся Польща жила передвиборчою кампанією та виборами до органів місцевого самоврядування. У місцевих виборах, які відбулися 21 жовтня, балотувалися також представники української меншини – 95 кандидатів.

З них виграли 39 кандидатів. Найбільшим успіхом є те, що серед депутатів Вармінсько-Мазурського воєводства є двоє українців. Це – Мирон Сич (набрав 11835 голосів) та Збишко Гомза (набрав 7915 голосів). У грудні Мирона Сича обрали віце-маршалком Вармінсько-Мазурського воєводства. Українець із Ґурова-Ілавецького очолить цю посаду повторно. Натомість Збишко Гомза став заступником голови Вармінсько-Мазурського сеймику.

У цьому місяці на прохання міністра науки та вищої освіти президент РП відзначив працівника Інституту історії та політології Поморської акадаемії наук, професора Романа Дрозда Золотим хрестом «за заслуги в діяльності з розвитку науки». У заяві зазначено: «У 2008-2016 роках проф. Роман Дрозд був ректором Поморської академії в Слупську. Завдяки ньому університет збагатив навчальну пропозицію з 13 до 25 напрямків відповідно до потреб ринку праці (у галузі технічних, медичних та соціальних наук)».

Листопад

Головною культурною подією цього місяця для багатьох українців у Польщі вже багато років є Український молодіжний ярмарок у Ґданську. І справді, «JarmaROCK FES T» став найбільшою розважальною подією місяця і відбувся вже 42-ий раз. Одним із нових елементів цьогорічного «Ярмарку» був «арт-box», у якому свої роботи демонстрували молоді дизайнери та проектанти. Окрім цього, ще до фестивалю (на початку вересня) відбулася «Літня академія ЯрмаРок Фест» – музичні майстер-класи для людей, які пишуть власні пісні і хочуть розвивати свої вміння.

Також однією з найголовніших подій місяця була новина про те, що районна прокуратура в Замості закрила слідство у справі промови Григорія Купріяновича.

Через кілька днів, 11 листопада (на День Незалежності Польщі), ми інформували про те, що 25 найважливіших для Польщі представників суспільних і релігійних груп ХХ століття були посмертно відзначені орденом Білого Орла за заслуги для польської незалежності. Серед них є головний капелан Війська польського для православних – Семен Федоронько, який походить із села Чертеж біля Санока.

Також у листопаді в місцевості Фредрополь (Підкарпатське воєводство) невідомі знищили надгробки на могилах українських жителів села. Прокуратура веде слідство у цій справі.

Грудень

Рік ми завершили повідомленнями про протести під посольством Росії. Українці та поляки вимагали від РФ звільнення українських моряків, захоплених в Азовському морі, та припинення військової агресії. Аналогічні акції пройшли також у Кракові, Любліні, Познані та Ґданську.

Також варто згадати про протест двох польських активістів, які вибігли на сцену під час концерту хору російської армії ім. Александрова у Бидґощі та розгорнули плакати з написами «Кремлівський рашизм – геть за Дон», «Лапи геть від України!» та «Слава українцям, які воюють за вашу і нашу свободу».

Окрім цього, у грудні відбулося перше звітно-виборче засідання Об’єднання українців у Польщі, яке провів Ельблонзький відділ ОУП. Такі засідання відбулися також у відділах ОУП в Сяноці та Ольштині. Наступні чекатимуть українських діячів у новому році. Тоді має відбутися з’їзд ОУП.

Поділитися: