Людмила Лабович ■ ПОДІЇ ■ №48, 2020-11-29

IV Підляська українська наукова конференція «Підляшшя у період формування нової політичної карти Європи після І Світової війни» була приурочена до 100-річчя польсько-українського союзу 1920 року. Цього року з огляду на епідемічну ситуацію вона пройшла повністю в онлайн-режимі.

Цей захід – ініціатива Підляського наукового інституту та найбільша українська наукова подія у цьому регіоні. Цьогоріч конференція мала відбутися як у Більську-Підляському, так і в Гайнівці. Рішення уперше провести один день засідань у містечку на окраїнах Біловезької пущі було невипадковим, оскільки саме в Гайнівці в 20-х роках ХХ століття оселилася велика група солдатів Української Народної Республіки. Слід їхньої присутності на підляській землі – це пам’ятник на старому цвинтарі у селі Дубини, що неподалік Гайнівки. 

Конференція почалася саме на кладовищі біля Дубин, де відбулася символічна урочистість – панахида та покладення квітів до пам’ятника «Борцям за Україну», спорудженого 1931 року українськими солдатами УНР. На жаль, з огляду на епідемічну ситуацію це був єдиний офлайн-елемент програми. 

Проте онлайн-частина також була насиченою. За два дні відбулися: п’ять наукових сесій, захід, присвячений книжці Юрія Плеви, презентація історичного документа з 1919 року та панельна дискусія «15 років закону про національні і етнічні меншини та регіональну мову». Глядачі побачили також записи виступів хору «Гайнівка» та українського ансамблю пісні і танцю «Ранок». 

«Ця конференція є особливою, – зазначив під час відкриття доктор Григорій Купріянович, директор Підляського наукового інституту та голова організаційного комітету, – і через тематику, і через те, що вона відбувається повністю онлайн. З одного боку – це обмеження, оскільки ми не можемо зустрітися особисто, поспілкуватися, як робили це кожного року. З іншого боку – більше людей зможе взяти участь у конференції та послухати доповіді».

Провідною темою четвертої конференції було Підляшшя після І Світової війни. Цього питання стосувалися три сесії, під час яких говорили про долі солдатів Української Народної Республіки, про регіон у контексті геополітичних процесів у Східній Європі кінця першого і початку другого десятиліть ХХ століття, а також про війну 1920 року та польсько-український союз. Проте, як і в попередні роки, участь у конференції брали також доповідачі, що займаються літературознавством, мовознавством, фольклористикою тощо. 

Багато уваги цього року присвятили темам, пов’язаним із самою Гайнівкою – колишнім україномовним селом, яке під час І Світової війни стало осередком переробки деревини з Біловезької пущі. Учасники розповідали про архітектуру Гайнівки та фольклор довколишніх сіл. Згадували й детективний роман Катерини Бонди, дія якого відбувається саме там. Окрім цього, можна було послухати про епідемії на Підляшші, мікротопоніми (топонім – географічна назва – ред.), місцеві звичаї осінньо-зимового циклу. Загалом під час п’яти сесій представили 29 доповідей.

Одним із пунктів програми першого дня стала зустріч, присвячена книжці Юрія Плеви «Kojły, Osówka, Szostakowo. Tam, gdzie carowie bywali», що розповідає про три села у ґміні Чижі Гайнівського повіту. Її написав місцевий дослідник-любитель підляського минулого, який видав уже три книги про тамтешні села. Це – гарно оформлені альбоми з архівними фотографіями, зібраними у жителів, та описом історії окремих населених пунктів.

Важливим елементом другого дня конференції стала презентація документа про візит делегації селян Більського повіту до керівництва Української Народної Республіки в Києві у січні 1919 році. Це – заява, у якій селяни звертаються до канцелярії Директорії щодо приєднання повіту до УНР. Її знайшли лише на початку 2019 року та опублікували на сайті Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Цей документ у новому світлі показує націєтворчі процеси на Підляшші.

Останнім пунктом програми була панельна дискусія, присвячена 15-річчю Закону про національні та етнічні меншини та 15-й річниці створення Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин. 

Кожен, хто не зміг подивитися онлайн-заходи 13-14 листопада, може зробити це у будь-який зручний момент, адже записи трансляцій усіх подій опубліковані на фейсбук-сторінці Підляського наукового інституту. Ми, організатори, сподіваємося, що конференція, з одного боку, розширила знання про Підляшшя після І Світової війни, а з іншого – зацікавила тих, хто займається іншими питаннями, пов’язаними з культурною спадщиною Підляшшя.

Фото авторки та скріншоти

Поділитися: